Початок холодної війни: причини, основні етапи та підсумки

Холодна війна

Зміст:

  • Передумови і причини конфлікту

  • Основні етапи

  • Закінчення конфлікту, перебудова і розпад СРСР

  • Висновок

  • Література та корисні посилання

    Під терміном «Холодна війна» розуміють геополітичне протистояння двох світових держав США та СРСР, що трапилося відразу після закінчення Другої світової війни. Глобально це було навіть не стільки протистоянням між цими державами, скільки боротьба двох ідей, двох образів життя, двох економічних і політичних систем. З одного боку США і Західна Європа, що уособлюють собою капіталізм та демократію, з іншого боку Радянський Союз і його союзники, що активно будують комунізм і заодно тоталітарну систему. Які були причини, основні етапи та підсумки холодної війни, про це читайте далі.

    Вважається, що сам термін «холодна війна» вперше вжив знаменитий англійський письменник-фантаст Джодж Оруелл, автор кількох антиутопічних романів («1984», «Скотний двір»). У своїй статті, написаній 19 жовтня 1945 року «Ти і атомна бомба» він висунув ідею, що між країнами, які володіють атомною зброєю буде йти постійна «холодна війна», тобто протистояння без активних бойових дій. Бо, як свого часу також говорив Альберт Ейнштейн «якщо третя світова війна відбуватиметься з атомними бомбами, то четверта – з камінням і палицями».

    Передумови і причини конфлікту

    Після закінчення Другої світової війни виникнення протиріч між країнами антигітлерівської коаліції було лише питанням часу. Адже в очах західних країн СРСР ще зовсім недавно був таким же агресором, як і нацистська Німеччина: тут можна згадати і фінську війну 1940 року, і розділ Польщі спільно з гітлерівцями в 1939 році. А після війни «Країна Рад» до того ж захопила немаленькі території в Східній Європі, багато східно-європейських країн: Польща, Угорщина, Румунія, Югославія та інші, опинилися в сфері радянського впливу. Тому не дивно, що після перемоги над Німеччиною відносини в стані союзників стали стрімко погіршуватися.

    Фултонська промова Черчілля

    5 березня 1946 року легендарний прем’єр-міністр Великобританії сер Вінстон Черчілль виступив з промовою у Вестмінстерському коледжі міста Фултон (США) у присутності американського президента Гаррі Трумена. У своїй промові Черчілль закликав західні країни об’єднатися проти «червоної загрози», що насувається зі сходу в ім’я захисту прав і свобод демократичного суспільства. «Радянська Росія хоче… безмежного поширення своєї сили і своїх доктрин», – говорив Черчілль. І так, адже він мав рацію, ще перші російські революціонери прагнули розпалити «полум’я революції» по всьому світу.

    Так чи інакше, фултонська промова Черчілля стала офіційним початком холодної війни, навіть не просто між двома державами, а між двома ідеологіями.

    Отже, говорячи про причини виникнення холодної війни можна виділити кілька головних:

    • Сильні ідеологічні відмінності між СРСР і західними країнами
    • Прагнення СРСР поширити свою комуністичну ідеологію по всьому світу, закономірно наштовхнулося на опір країн Західної Європи і США, що мали кардинально інші погляди.

    Основні етапи

    Доктрина Трумена і план Маршалла

    Навесні 1947 року американський президент Гаррі Трумен прийняв зовнішньополітичну доктрину, відому також як «доктрину, що стримує комунізм», згідної якої США буде вступати в бій проти будь-яких домагань Радянського Союзу у світі.

    Крім можливих військових дій передбачалося використовувати і економічні інструменти. Так державним секретарем США Дж. Маршалом були розроблені заходи надання економічної допомоги розореним війною країнам Європи – план Маршалла. Економічна допомога США особливо сильно стала в нагоді Західній Німеччині (ФРН), яка вже через 20 років після війни за показниками ВВП зрівнялася з іншими провідними європейськими країнами. А ось економічні справи у Східної Німеччини (НДР), що опинилася в сфері радянського впливу, були не такими райдужними. Фактично план Маршала показав більш високу ефективність ринкової і конкурентної економіки в порівнянні з планово-соціалістичною.

    Війна у Кореї

    На жаль, «холодна війна» була далеко не завжди такою вже й «холодною». Так як місцями відбувалися справжні військові конфлікти між двома військово-політичними блоками. Першим з таких конфліктів стала громадянська війна у Кореї, що призвела до її поділу на Південну Корею і Північну Корею. На жаль, цей поділ триває і по сьогоднішній день. Як ми знаємо, Північна Корея комуністична, її підтримали СРСР та Китай (який теж ступив на шлях комунізму), в той час як за Південну Корею заступилися США, Японія і ООН. Війна в Кореї закінчилася, що називається в нічию, обидві сторони уклали перемир’я (зауважте, не мир). Це перемир’я офіційно триває і до наших днів і обстановка між двома Кореями все ще досить напружена.

    північна та південа корея

    Але тут більш показовими є економічні результати цих двох країн. Між Північною і Південною Кореями на сьогоднішній день просто величезний економічний розрив, зрозуміло, не на користь Північної Кореї. Приклад Кореї ще яскравіше підкреслює більш високу ефективність ринкової економіки в порівнянні з планово-соціалістичною. Як хтось дотепно зауважив: «У США виходить Південна Корея, а у СРСР – Північна».

    Берлінська криза

    Після Другої світової війни Німеччина була розділена на зони окупації. Берлін, незважаючи на те, що опинився в радянській зоні окупації також був розділений на Західний Берлін і Східний. Намагаючись витіснити колишніх союзників повністю з міста, радянці почали блокаду Західного Берліна. Однак незабаром сторони прийшли до домовленості, блокаду Західного Берліна зняли, а сама Німеччина була офіційно розділена на дві держави:

    • прозахідну Федеративну Республіку Німеччини (ФРН)
    • прорадянську Німецьку Демократичну Республіку (НДР).

    Також зберіг свій поділ і Берлін. У повоєнні роки багато німців, які опинилися в радянській зоні окупації, згодом на території НДР і не бажали «будувати комунізм» стрімко втікали до Західної Німеччини. А одним з таких місць, де це можна було зробити, був якраз таки Берлін. Щоб попередити цю втечу на лінії розмежування радянцями була побудована Берлінська стіна, що на десятиліття стала архітектурним символом холодної війни і поділу світу.

    Берлінська стіна

    Берлінська стіна.

    Гонка озброєнь і космічна програма

    Обидві сторони незважаючи відсутність глобальних військових дій (локальні конфлікти все ж були) активно нарощували озброєння. Так вже в 1949 році Радянський Союз створив свою власну атомну бомбу, і перед усім світом замаячила перспектива атомного апокаліпсису в разі ескалації конфлікту.

    США і країни НАТО, військового блоку створеного на противагу СРСР і його країн Варшавського договору також активно розвивали озброєння, що мало і деякі позитивні моменти. Так з гонкою озброєння стрімко розвивалася і наука, як в Радянському Союзі, так і західних країнах. До слова багато винаходів, що робилися у військових цілях, потім знаходили своє мирне застосування.

    Ще одним позитивним моментом у протистоянні США і СРСР став стрімкий розвиток космічних програм, обидві країни хотіли підкорити космос і активно змагалися один з одним в тому, кому це вдасться швидше. І ось в 1961 році Радянський Союз вперше відправляє людину в космічний простір. Політ Юрія Гагаріна, першого космонавта в історії став значущою загальносвітовою подією, покликаною заодно і показати всьому світу яким прогресивним є Радянський Союз (правда в той же час в тому ж Радянському Союзі масове виробництво туалетного паперу почалося лише через 2 роки після першого польоту людини в космос).

    Американці для космічних досліджень підійшли теж грунтовно, створивши спеціальну наукову організацію – НАСА, яка в 1969 році в ході програми «Аполлон» відправила космонавтів Базза Олдріна та Ніла Армстронга на Місяць. «Маленький крок для людини, великий стрибок для людства», – так сказав з приводу цього польоту тодішній американський президент Джон Кеннеді.

    політ на місяць

    На жаль, із закінченням холодної війни і протистояння між двома наддержавами, скоротилися і багато наукових програм з освоєння космосу, сподіваємося, що в наш час вони відновляться з новою силою.

    Карибська криза

    Карибську кризу можна вважати найспекотнішим етапом протистояння між США і СРСР, так як тоді весь світ стояв буквально на порозі ядерної війни. На нашому сайті є окрема докладна стаття саме про карибську кризу, її причини та основні події, переходьте за посиланням.

    fallout ядерний вибух

    Угорське повстання і Празька весна

    Часом деякі країни, що опинилися в комуністичному прорадянському блоці, прагнули з нього вийти. Першою ластівкою стало угорське повстання 1956 року, коли угорці прагнули повалити свій прокомуністичний уряд і майже в цьому досягли успіху. Але, на жаль, повстання було придушене радянськими військами, що увійшли в країну, фактично порушили її суверенітет.

    Радянські танки на вулицях Будапешта

    Радянські танки на вулицях Будапешта.

    Через 12 років, в 1968 році ще одна країна, що опинилася під п’ятою радянського режиму – Чехословаччина, спробувала від нього позбутися. Чехословацький уряд проводив ліберальні реформи, відомі як «Празька весна», що дуже не сподобалося радянським керівникам, результатом стало радянське вторгнення в Чехословаччину і придушення «Празької весни».

    По кожній з цих тем новітньої історії можна зробити окремі великі статті.

    Війна у В’єтнамі

    Війна у В’єтнамі, як і Корейська війна, стала також одним з гарячих етапів цієї холодної війни. Радянський Союз підтримував північний комуністичний В’єтнам, в той час як США заступилися за Південний прозахідний В’єтнам. Війна у В’єтнамі була дуже важкою і кровопролитною, і закінчилася поразкою Південного В’єтнаму і США, вимушеного вивести свої війська.

    война во вьетнаме

    Війна в Афганістані

    Радянський Союз у свою чергу також виявився втягнутий у довгу і важку війну в Афганістані, з якого хотів зробити ще одну країну-сателіт. Але афганським моджахедам, ісламським фундаменталістам однаково чужими були як комуністична, так і прозахідна демократична системи. Після довгої і затяжної війни Радянський Союз був змушений вивести свої війська з Афганістану.

    Крім цих воєн було безліч інших дрібніших конфліктів, наприклад в країнах Африки: США і СРСР активно змагалися за увагу тих чи інших африканських країн, постачали їм зброю і фінансували грошима, дружили з їх лідерами, серед яких були і вельми одіозні особистості, наприклад президент Центральної Африканської Республіки, а також людожер (самий що не є справжній) Жан Бедель Бокасса.

    Бокасса в артеку

    Той самий Бокасса в піонерському таборі Артек, Крим.

    Закінчення конфлікту, перебудова і розпад СРСР

    На всьому протязі холодної війни між двома сторонами були як гарячі конфлікти, так і моменти послаблення, відлиги. Поступово в протистоянні в економічній сфері чітко вимальовувалася неефективність радянської економічної системи, відставання в економіці між прорадянськими країнами і прозахідними було все більш виразним. Прагнучи подолати наростаючу економічну прірву, новий лідер Радянського Союзу Михайло Сергійович Горбачов в 1985 році почав ряд глобальних реформ спрямованих на лібералізацію радянської системи. Ці реформи отримали назву «Перебудова», так як мали на меті значні зміни в політичній та економічній системі країни. Вперше за довгі роки в Радянському Союзі почали проростати паростки законного підприємництва. Незаконні підприємці (вони ж спекулянти), зрозуміло, були і раніше, але їх радянська система всіляко переслідувала.

    В інших країнах соціалістичного блоку йшли ті ж процеси. Раніше комуністичні країни активно переходили від комунізму до демократії та ринкової економіки. Десь це відбувалося мирно і природно, а десь з масовими народними протестами.

    У 1989 році була зруйнована Берлінська стіна, цей символ холодної війни, Східна і Західна Німеччина знову возз’єдналися в одну державу, Польський демократичний рух Солідарність змінив при владі комуністичний уряд, в Румунії був розстріляний прокомуністичний диктатор Ніколае Чаушеско, який не бажав віддавати владу. По всій Східній Європі країни пробуджувалися від «комуністичного сну».

    Падіння Берлінської стіни

    Падіння Берлінської стіни.

    Вінцем цих подій став розпад СРСР в 1991 році. Багато держав, що були колись його частиною здобули незалежність, зокрема й наша країна – Україна. З розпадом Радянського Союзу закінчилася і холодна війна.

    Підсумок

    Головним підсумком холодної війни стала неспроможність альтернативної комуністичної системи і не ефективність планової економіки. Так, зрозуміло, капіталізм, ринкова економіка, демократія, також мають свої численні недоліки. Але, незважаючи на них, це «найкраще, що було придумано людством». Так як альтернатива набагато гірше, що показує в наші дні приклад все тієї ж Північної Кореї, що перетворилася на державу відлюдника, країну, де в 90-і роки був справжній голод, від якого загинули тисячі людей. У той час як сусідня Південна Корея є одною з найбільш економічно розвинених і успішних країн в Східному регіоні.

    Що ж стосується сусіднього Китаю, який номінально все ще є комуністичним, але там з 90-х років активно розвивається капіталізм і ринкові відносини, що дозволило стати Китаю «світовою кузнею товарів». Фактично зараз Китай являє собою «ефективний капіталізм під номінальним керівництвом Комуністичної партії».

    Література та корисні посилання

    1. Дж. Арнольд, Дж. Берт, У. Дадли. Пламя «холодной войны»: Победы, которых не было = Cold War Hot:Alternative Decisuicions of the Cold War / под ред. Питера Цуроса (англ.)русск., пер. Ю.Яблокова. — М.: АСТ, Люкс, 2004. — 480 с. — (Великие противостояния). — 5000 экз. — ISBN 5-17-024051-1.
    2. Кредер А.А. Новейшая история зарубежных стран. 1914 — 1997: Учебник для 9 класса основной школы. — 2-е изд., доп. и испр.. — М.: «Центр гуманитарного образования», 2005. — 432 с. — ISBN 5-7662-0062-5.
    3. Холодная война / Егорова Н. И. // Хвойка — Шервинский. — М. : Большая российская энциклопедия, 2017. — С. 132. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 34). — ISBN 978-5-85270-372-9.
    4. В. Манжола. «Холодна війна» // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

    Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

    При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.



  • Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *