Category: Стародавній схід

Нехай жодна крапля пролитого на острів дощу не стече в океан, не послуживши людині» – ось основна ідея, якою керувався один з видатних правителів древньої Шрі Ланки цар Паракрамабаху I (1153-1186) починаючи будівництво великої мережі іригаційних споруд. Як свідчить стародавня хроніка Шрі Ланки «Чулавамса», написана відповідно до буддійських канонів на мові палі, за період його правління з початку в західній частині Шрі Ланки, а потім і на всьому острові було побудовано і відновлено 163 великих і 2617 малих водосховищ, 3910 зрошувальних каналів, 328 кам’яних водосховищ і 168 шлюзів. Крім того, було відремонтовано 1969 дамб і насипів. З побудованих ним споруд особливо виділялося водосховище поблизу Полонарува, назване за його величезні розміри морем Паракрама. Його площа становила 3 тис. га.. Протяжність дамби дорівнювала 14 км, а до води її зрошували майже 10 тис. га полів.

Read more

Астрономія в Стародавньому Єгипті досягла високого рівня, такою була досі загальна думка фахівців. Їхнє переконання ґрунтувалося великою мірою на тому, що будівельники зазвичай споруджували головний вхідний коридор в усипальницю фараонів точно під похилим кутом 26,523 градуси — так, щоб світло Полярної зірки могло максимально глибоко проникати в її надра. І вхід у знамениту Велику піраміду фараона Хеопса (Хуфу), зведену близько 2800 року до нової ери, це стометровий тунель, у якого саме такий нахил. За часів спорудження піраміди роль Полярної грала одна із зірок сузір’я Дракона, і коридор вказував точно на неї.

Read more

Поняття «прометеївську», лінійного часу, рівномірно розподіленого і з напрямком, з’явилося на островах Малайського архіпелагу лише з приходом ісламу в XV-XVI ст. (По-малайські такий час позначається терміном арабського походження «vaktu»). Тому і сьогодні в цьому регіоні поширені дві абсолютно різні концепції часу. З одного боку, існує історичний час, прийнятий ще з XVII ст. авторами деяких наукових праць, присвячених датованим подіям та історії мусульманського співтовариства.

Read more

Долина Інду в Пакистані поряд з Месопотамією і долиною Нілу може пишатися тим, що є колискою однієї з найдавніших цивілізацій світу. Об’єкт археологічних розкопок, місто Мохенджодаро, розташоване приблизно в 400 кілометрах на північ Карачі, красномовно свідчить про існування колись високорозвиненого суспільства.

Read more

У давнину через долину Інду проходили шляхи міграції з Центральної та Західної Азії до Індії. Тут, у цій долині, людина створила одну з найбільших цивілізацій. Все той же Інд протікає по території нинішнього Пакистану, і це накладає на молоду державу відбиток глибокої давнини. Перші міські поселення в долині Інду виникли в ту ж епоху, коли складалися схожі цивілізації на берегах Нілу і в межиріччі Тигру та Євфрату. Розвиток міст став можливим завдяки досягненням матеріальної культури в бронзовому віці – вони дозволили вирощувати в річкових долинах урожай, достатній, щоб прогодувати все зростаюче населення. Це сприяло розвитку торгівлі із заморськими країнами та встановлення контактів з віддаленими землями. В результаті в кожному з трьох районів виникла своя особлива система письма, але в їх найбільш ранніх формах було чимало спільного – то були зображення предметів, спільних для трьох цивілізацій.

Read more

Коли філософ уявляє ідеальну державу, буває так, що химера розумної республіки вимагає від нього — про всяк випадок, з обережності — заборонити… поезію. Виходить, вигадане, ідеальне місто не терпить у тій дійсності, яку воно прагне започаткувати, саме того чинника, якому завдячує своє існування і який, отже, може її зруйнувати. Інша річ, одначе, коли автором утопічного проекту є сам цар — справжній цар, що якраз і є поетом. Місто Ахетатон («місто обрію»), втілена в життя утопія, проіснувало стільки ж, як і єресь його творця, фараона Ехнатона. Після дванадцяти років його існування біля Тель Ель-Амарни на березі Нілу (Середній Єгипет) залишилось лише кілька палаців, робітничий квартал, майстерня скульптора, кілька храмів — рештки, що більше свідчать про крах міста, ніж про його історію. Уламки незавершеної поеми в камені, застиглої на самому початку творення.

Read more

1899 року, в руїнах шумерського міста Ніппур виявили кам’яну табличку, поверхня якої була поцяткована клинописними знаками. Знахідку відправили в музей Філадельфійського університету. Її розшифровка виявилася дуже нелегким завданням. Лише в недавній час американському шумерологу Крамеру у співпраці з ще одним фахівцем з історії науки вдалося, нарешті, прочитати Ніппурську табличку. Копіткий аналіз тексту привів до важливого відкриття. Виявилося, що табличка – настільний довідник шумерського лікаря, в якому міститься дванадцять медичних рецептів. З них ми дізнаємося, що безвісний упорядник лікував своїх пацієнтів кухонною сіллю і нітратом калію, молоком, зміїною шкірою і порошком з панцира черепахи, рослинами – каса, миртом, чебрецем.

Read more

Біля квітучої Араратської долини, недалеко від столиці Вірменії – великого і гамірного міста Єревана, на лівому березі річки Занг стоїть Кармір-Блур – «Червоний пагорб». Його нерівні, голі схили ще недавно були покриті червоною землею. У незліченних норах водилися лисиці. Єреванські мисливці часто бували в цьому затишному і пустельному місці. Часом їх погляд зупинявся на потужній кам’яній кладці, що виступала на схилах Кармір-Блура, звернених до Занги. Ці залишки говорили про те, що на пагорбі колись стояла велика стародавня споруда.

Read more

Раши – один з найзнаменитіших і шанованих єврейських коментаторів Біблії, задає собі питання, чому вона починається не з заповідей, тобто не з найбільш істотного для людського життя, а з створення світу? Адже не для того ж справді задає, щоб задовольнити цікавість. Раши відповідає на своє питання так: «Всевишній повідав Своєму народові історію створення світу для того, щоб євреї знали, як відповідати, якщо народи світу будуть оскаржувати право народу Ізраїлю на його країну, кажучи, мовляв ви захопили, привласнили собі чужу країну. Євреї їм дадуть відповідь: «Вся земля належить Всевишньому, Він її створив і віддав тим, кому побажав. А потім він забрав її у них, і – за бажанням Своїм – віддав нам. »

Read more