Форшмак (від німецького vorschmack – закуска) – легендарна страва єврейської кухні. Так, принаймні, вважають багато дослідників історії кулінарії. З роками ця страва зробилася таким же символом єврейської кухні, як борщ – символ української, а кнедлики – чеської. Про те, якою була історія форшмаку читайте далі.
Давньоруська народність утворилася з більш ніж десятка слов’янських племен. Майже всі вони давно ретельно вивчені. Тільки одне племінне об’єднання древніх слов’ян – тиверців, що займало територію на південному заході нашої батьківщини, залишалося «загадковим». Про нього було майже нічого невідомо, письмові джерела повідомляли самі убогі відомості, археологічні пошуки не увінчувалися успіхом. Були висловлені навіть припущення, що тиверці не жили в Подністров’ї, що це не слов’янське плем’я і тому подібне.
Дана стаття опублікована на правах реклами.
Залізо — необхідний елемент для повноцінної роботи всього організму. Саме він відповідає за те, як виробляються еритроцити, що насичують клітини киснем. Слід знати, що у жінок добова потреба в цьому компоненті вища, ніж у чоловіків і вони частіше опиняються у зоні ризику розвитку анемії. Надзвичайно важливе залізо для вагітних, адже саме воно надає необхідну підтримку імунній системі майбутньої матері та дитини. Варто знати, які показники вважаються нормою, як уникнути можливого дефіциту важливого компоненту.
Більше ста років тому, в 1878 р., троє бухарських купців, прямуючи до Індії, зробили зупинку в Кобадіанському оазисі (на півдні сучасного Таджикистану). Тут вони скупили безліч золотих і срібних речей і таких же монет, знайдених у «старій фортеці» на мисі біля злиття двох річок. Речі і монети потрапили в руки індійських ювелірів, а потім – англійських колекціонерів, і нарешті ці скарби, що отримали назву «скарб Окса», опинилися в Британському музеї.
Дана стаття опублікована на правах реклами.
Закладений ніс, сльозотеча та чхання можуть бути не тільки симптомом ГРВІ, а й алергії. При чому вона буває не тільки постійною на якийсь певний алерген, а й сезонною. Сезонна реакція на пилок різних рослин, називається поліноз. Це не рідке захворювання, а розповсюджена алергічна реакція, яка може виникнути у дітей або дорослих. З’являється вона саме під час цвітіння певних рослин та проявляется симптомами:
Катання на роликах, розважальний та змагальний вид спорту, в якому учасники використовують спеціальне взуття з маленькими колесами для пересування по катках або брукованих поверхнях. Катання на роликах включає ковзанярський спорт, хокей, фігурне катання і танцювальні змагання, аналогічні змаганням з катання на ковзанах, та й в цілому просто приємне проведення часу. Роликові ковзани дуже популярні серед сучасної молоді, а часом і не тільки молоді, але сьогодні ми поговоримо про те, якою була історія винаходу та розвитку роликових ковзанів.
У 1870 році пруссаки обложили Париж. Місто було відрізане від решти Франції. Ні поштовим каретам, ні кінним, ні пішим кур’єрам не вдавалось пробитись через залізне кільце блокади. Намагаючись обдурити німецьких вартових, парижани пустили в хід засоби таємного листування. Депеші зашивалися в сукні, ховалися у взуття, вкладалися в спеціально розрізані монети. На ці спроби підтримувати зв’язок між Парижем і рештою країни пруссаки відповіли розстрілами листонош. І тоді взялися за роботу паризькі винахідники. Проте перший же проект провалився з тріском. Винахідники Версовак, Делор і Роберт запропонували відправляти листи, заховані в спеціальні металеві капсули, по Сені та її притоках. Пруссаки розставили на річках мережі, і річкова пошта, що діяла за образом і подобою пляшкової пошти моряків, виявилась непридатною.
Дана стаття опублікована на правах реклами.
Активний спосіб життя корисний і дорослим, і дітям. Саме тому катання на велосипеді — чи не найулюбленіше заняття багатьох. На двоколісному транспортному засобі можна їздити на роботу, якщо дає змогу відстань, чи до школи, на гуртки. Також весело та корисно влаштовувати велопрогулянки. Головне — вибрати та купити правильний велосипед: щоб відповідав віку, зросту та з надійними елементами. Докладніше про ці нюанси розкажемо далі.
25 століть не сходять з вуст людей слова «Вавилон», «Вавилонський полон», «вавилонське стовпотворіння», « вавилонська блудниця», «бенкет Валтасара» … Звідки стільки подробиць дізналися про Вавилон, адже вже до початку нашої ери від нього залишилися лише руїни, з яких у середні віки араби добували цеглу для будівництва Багдаду? Ті, хто сповідував християнство, майже два тисячоліття черпали відомості про нього з Біблії. Але біблійні тексти не давали і думки про те, щоб вавилоняни, ці зніжені, порочні люди, бич стародавнього Ізраїлю, могли бути висококультурним народом і навіть вчителями греків і римлян. Наукове вивчення історії Вавилона почалося з відкриття таємничого клинопису на біломармуровій скелі Бахістун, в 35 кілометрах від сучасного іранського міста Керманшах.
У доколумбовій Америці великий ринок містився в місті ацтеків Тлателолко. Його розміри та організація вразили іспанських конкістадорів, які не бачили нічого подібного в Європі XVI сторіччя. Тлателолко був частиною столиці імперії ацтеків Теночтитлана, яку, за переказами, засновано 1325 року на одному з островів озера Текскоко. То було ідеальне місце для користування ресурсами озера, однак зерно, фрукти, овочі, будівельні матеріали та інші основні товари споживання треба було завозити сюди ззовні. У 1337 році група ацтеків-розкольників заклала незалежне місто Тлателолко на острові північніше від Теночтитлана. Невдовзі міста стали суперниками. Стратегічна позиція Тлателолко та надзвичайні комерційні здібності його мешканців здобули загальне визнання.