Одеський оперний театр та його історія

Leave a comment

Одеський оперний театр

Одеський театр опери та балету по праву може вважатися одним з найкрасивіших театрів України. Красою своєї вишуканої архітектури він може змагатися хіба тільки зі Львівським оперним театром (навіть зображеному на 20-гривневих банкнотах) та іншими великими театрами Європи, наприклад, Віденською оперою. Неспроста журнал «Forbse» включив Одеський театр в список найцікавіших визначних пам’яток Східної Європи. Якою ж була історія створення цього красивого театру в прекрасному місті Одеса, про це читайте далі.

Read more

Життя Омара Хаяма

Leave a comment

Омар Хаям

Про життя великого Хайяма збереглося, як кажуть, кілька оповідань, кілька легенд і деяке число творінь, достатніх безсмертя… Але якщо про життя Хайяма ми не знаємо майже нічого, то про юність його знаємо ще менше. Як і чому, наприклад, закинуло його в Самарканд і Бухару з рідного міста Нішапура (Найсабурі), ми можемо тільки здогадуватися. Де, в якій школі і — більше того — в якому місті отримав він освіту, нам теж невідомо. Свідчення істориків суперечливі, уривчасті і ненадійні.

Read more

Трубадури – бродячі поети середньовіччя

Leave a comment

Трубадури

Люблю я гонцов неизбежной войны,
О, как веселится мой взор!
Стада с пастухами бегут, смятены,
И трубный разносится хор
Сквозь топот тяжелых коней!

Так співає в драмі Олександра Блока «Троянда і хрест» бродячий поет, тішачи слух впливового феодала. Блок вклав в його уста свій вільний переклад однієї з військових пісень середньовічного трубадура Бертрана де Борна. X-XVI століття. Трубадури, міннезінгери, мейстерзінгери. Вони змінювали один одного, залишаючи нащадкам вірші, ноти, описи дивних обрядів. Які ж вони були, бродячі співаки і поети середньовічної Європи?

Read more

Якщо б послухалися Леонардо

Leave a comment

потоп у Венеції

У багатьох свіжа в пам’яті велика повінь, що трапилася недавно у Венеції. Але навіть вона не так страшна, як жахливі повені, що вразили Венецію, а також Флоренцію і деякі інші міста Італії в листопаді 1966 року. Після них стали говорити про необхідність розробки плану великих гідротехнічних робіт, які назавжди виключили б можливість таких стихійних лих. Тим часом план існує ось уже понад 450 років. Автор його один з найбільших техніків і винахідників всіх часів Леонардо да Вінчі… До речі, варто нагадати, що він вважав і називав себе в першу чергу військовим інженером і гідротехніком, додаючи, правда, що вміє ще будувати палаци і собори, ліпити статуї, писати картини і робити багато чого іншого.

Read more

Діалог з візантійською літературою

Leave a comment

Візантійська література

У XIX столітті на культуру перестали дивитися як на суму випадкових і незалежних один від одного творчих досягнень. У ній побачили, нарешті, систему. Окремі, якщо хочете, «житлові секції» склалися в багатоповерховий будинок. Перший поверх склали еволюційні ниточки розвитку окремих жанрів (епос, трагедія і т. д.) чи окремих видів мистецтва (архітектура, живопис…). Прямого зв’язку між поверхами не було: кожен з таких жанрів або видів мистецтва представлявся замкнутим цілим, що розвивається за власними внутрішніми законами. Людство послідовно просувалося по еволюційній лінії – від нижчих форм культурної діяльності до вищих, або сучасних, форм…

Read more

Історія мікроскопа

Leave a comment

Історія мікроскопа

Хто винайшов перший мікроскоп? Насправді відповідь на це питання не така вже й проста, так як ще римські філософи згадували якісь “збільшувальні окуляри” у своїх працях, по суті, прообраз мікроскопа. Тим не менш, перший примітивний мікроскоп не був створений до кінця 1300-х років. Перший мікроскоп являв собою дві лінзи, розміщені на протилежних кінцях трубки, фактично це ще не був мікроскоп у сучасному розумінні цього слова, а, швидше, велика збільшувальна лупа. Але саме вона стала предтечею появи справжнього мікроскопа.

Read more

Історія іконопису

Leave a comment

старовинні ікони

Іконографія – оригінальна традиція християнського сакрального мистецтва, і вона була невід’ємною частиною поклоніння і містичного життя християн з апостольських часів. В східно-християнській традиції ікони називають «вікнами в небо», вони надихали і окриляли мільйони віруючих і часом були інструментами для демонстрації Божого чудесного заступництва в житті людства.

Read more

Тимчасовий уряд в Росії 1917 року

Leave a comment

Тимчасовий уряд

У лютому 1917 року в Російській імперії вже порядком змученою першою світовою війною грянула Лютнева революція, результатом якої стало падіння царського самодержавства. Останній з династії Романових, російський цар Микола ІІ зрікся престолу. У країні склалося двовладдя: з одного боку Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів, хоча і володіла масовою підтримкою, в тому числі і з боку солдатів, не стала брати владу в свої руки. Тому і був утворений так званий Тимчасовий уряд, що став вищим державним органом в країні. Хоча ситуація була дуже нестабільною, Тимчасовий уряд не володів всією повнотою влади, чим згодом скористалися більшовики на чолі з Леніним і Троцьким, зробивши ще одну Жовтневу революцію у тому ж неспокійному 1917 році (попутно розстрілявши царську сім’ю), але це вже інша історія. У нашій же сьогоднішній статті ми розберемо діяльність Тимчасового уряду і його значення для історії.

Read more

Середньовічні будинки

Leave a comment

середньовічне місто

“Мій дім – моя фортеця”. Саме це прислів’я якнайкраще відображає ставлення середньовічної людини до свого будинку. Найбагатші люди середньовіччя: королі, герцоги, графи та інші барони мали в якості своїх будинків фортеці й замки в самому прямому сенсі, і чим багатше був феодал, тим більш неприступним був його дім-фортеця. Але якими ж були середньовічні житлові будинки більш простих людей, різних ремісників, селян, купців, середньовічних городян? Про це наша сьогоднішня стаття.

Read more

Історія рису та маїсу

Leave a comment

рис

Близько мільярда тонн в рік: це все зернові, весь хліб нашої планети. Приблизно третина всього цього хліба припадає на рис, одна п’ята – на кукурудзу. І сьогодні, мабуть, не знайдеться на Землі значної держави, де б не росла хоч одна з названих культур. Підкреслюємо: культур, бо дикі родичі рису і маїсу розселені повсюдно ще з тих часів, коли людини і в помині не було. Геродот згадує про жителів Індії, тоді ще дуже далекої Індії, які харчуються зернами якихось дикорослих злаків. «Батько історії» безсумнівно, має на увазі рис (хоча той був вже в Індії окультурений).

Read more

1 2 3 … 124