Слідами Коперника. Продовження.
Дві дати відкривають новий період в житті Коперника: 1510-й – рік, коли він оселився у Фромборці, і 1512-й – рік смерті єпископа Лукаша Ватценроде. І ось зараз, вже на порозі сорокаріччя, йому належало завершити наукову працю величезної важливості: він повинен був уточнити і довести геліоцентричну будову Всесвіту в творі, не менш повному і всеосяжному, ніж «Альмагест» Птолемея. Весь залишок свого життя Коперник присвятить цьому завданню. Не варто перераховувати обов’язки Коперника як члена Вармійського капітулу. Досить сказати – і ми говоримо про це із захопленням, – що в ту пору, коли народжувалися перші глави достопам’ятного трактату великого астронома, йому доводилося займатися нескінченними, що забирали багато часу, адміністративними, економічними і політичними клопотами. І займався він ними вельми активно.
В 1516-1519 роках Коперник живе в Ольштині в якості керуючого фінансами капітулу. Тут він багато часу присвячує питанням оздоровлення грошового обігу. Але при цьому він не забував про астрономію. В Ольштинському замку, нині перетвореному на музей, можна побачити хитромудрий механізм для астрономічних спостережень, зроблений його руками.
Після смерті Лукаша Ватценроде для Вармії настав важкий час. Тевтонці вели неоголошену війну, і територія єпархії жорстоко страждала від вторгнень їх збройних орд. Ольштин знаходився зовсім близько від кордону Вармії. У 1520 році, коли війна між Польщею і Орденом вибухнула знову, Коперник повертається в Ольштин – цього разу з метою організації захисту замка від неминучої облоги. Мир, знову підписаний у 1521 році, дозволяє йому повернутися у Фромборк. Але він продовжує боротьбу з тевтонцями в іншій області – у сфері економічній. Справа в тому, що Орден карбував фальшиву монету і таким чином дезорганізував грошову систему в містах Померанії. 1528 року Коперник опублікував свій «Трактат про карбування монет», в якому він пояснює, чому «неповноцінна монета витісняє з обігу повноцінну».
Сформульований ним закон, відомий під назвою «Закон Грешем – Коперника», приніс великому астроному славу в області політичної економії. Для Коперника «повноцінні гроші» є необхідною умовою «збагачення», тобто нормальної економіки, заснованої на праці «чудових ремісників» і добре організованого торгового обміну. Ми знаходимо у Коперника переконливе визначення справжніх стимулів економічного розвитку – визначення, яке принципово відрізнялося від повчальних проповідей, розповсюджуваних вченими-схоластами. Проблеми, поставлені політикою цін, були аж ніяк не байдужі Фромборкському каноніку.
Протягом декількох років, які потягнулися за його поверненням з Ольштина під Фромборк, Коперник займається детальною розробкою основної концепції своєї капітальної праці, яка пізніше стане відома під назвою «Про обертання небесних сфер», – безсмертного пам’ятника, яким світова наукова література зобов’язана великому астроному.
В наше завдання не входить дослідження етапів шляху, яким йшла думка Коперника, так само як і дослідження еволюції його концепції геліоцентричної системи. Революційний зміст праці Коперника втілено в нових принципах прийнятої ним космології: він позбавив Землю її ролі центру світобудови і відкрив її добове і річне обертання, він створив новий опис планетарної системи, де панівне становище відводиться Сонцю. На початку 30-х років XVI століття трактат знайшов свою остаточну форму, але знадобилося десять років для того, щоб він був надрукований. Микола Коперник довго мучився «незадоволеністю творця».
Публікація трактату «Про обертання» має свою історію. Тут треба згадати ім’я молодого викладача астрономії у Віттенберзі – Георга Йоахіма Ретіка: його увагу привернув шум, що піднявся в Європі навколо грандіозної праці самотнього астронома з Фромборка. Ретіку і Тідеманн Гізі, єпископу Кульмську, ми зобов’язані тим, що останні сумніви Коперника були подолані, і з трактату була зроблена копія для друку. Ретік сам підготував публікацію під назвою «Про книги обертань небесних сфер Миколи Коперника, перше оповідання» (Гданськ, 1540) – цим він, якщо можна так виразитися, сповіщав про вихід у світ великої праці. 1542 року Ретік видав у Віттенберзі великий уривок з трактату Коперника, присвячений сферичній тригонометрії.
Історія трактату «Про обертання» в Нюрнберзі, роль, яку грали при цьому ті, хто звіряв текст (астроном І. Шонера і особливо теолог А. Осіандера), довго ще будуть займати розуми істориків науки. В ході публікації видавці вирішили додати книзі обережну анонімну передмову, яке перетворювала теорію Коперника в чисто формальну гіпотезу і яка являє собою різкий контраст з чудовою присвятою, адресованою автором папі Павлу III і містить велику хвалу астрономії та її пізнаваним цінностям.
За переказами, перший примірник трактату, надрукований в Нюрнберзі, потрапив в руки Коперника, який був у той час вже тяжко хворий, тільки 24 травня 1543 року. В цей же день він помер.
Більше вісімнадцяти століть відділяють Коперника від Аристотеля, «короля філософів» стародавнього світу. Протягом тринадцяти століть «Альмагест» Птолемея незмінно вважався досконалим описом Всесвіту. Майже двохтисячорічний застій думки слід порівняти з неповними чотирма століттями, що ознаменувалися інтелектуальною революцією нового часу, початок якій поклала праця Коперника. Перші століття, що пішли за смертю Коперника, залишили в анналах науки імена перших чудових вчених, які пізнали оточуючий нас світ. Галілей і Кеплер були натхненні працею Коперника. Ньютон в “Засадах” прославляє цей період наукової революції.
У присвяті трактату «Про обертання» Коперник писав: «Якби знайшлися порожні базіки, які, хоча зовсім не обізнані в математичних науках, дозволили б собі засуджувати або спростовувати моє підприємство, навмисно спотворюючи яке-небудь місце Священного писання, то я не стану на них звертати уваги, а, навпаки, буду нехтувати подібним нерозумним судженням».
У Коперника вистачило мужності викласти свої новаторські ідеї в зрілій науковій праці і протистояти традиційному авторитету древніх вчених. Ось чому сьогодні, коли весь світ святкує п’ятисотлітній ювілей Коперника, ми захоплюємося їм не тільки як творцем геліоцентричної системи. Ми шануємо Миколу Коперника і як першого вченого в плеяді творців сучасної науки.
Автор: Єжи Буковський.