Легенда про чеського Ікара

Ікар

Хто з людей полетів першим – про це ще точаться суперечки істориків. Достовірно відомо, що в 1783 році у Франції піднялася в небеса наповнена гарячим повітрям повітряна куля з двома сміливцями на борту, побудована братами Монгольф’є.

Старовинні документи стверджують, що успішні спроби літати робив житель Південної Чехії Віт Фучик. Було це приблизно в 1765 році. Майстерний столяр, напівписьменний самоучка і любитель одиноких роздумів, Віт Фучик жив на хуторі Клус біля села Стрпі у Воднян. За його вміння майструвати, а може бути, за високу худу фігуру його прозвали Кудлічком (ножик).

Спостерігаючи за польотом птахів, Віт Фучик прийшов до висновку, що і він міг би літати. Його крила були зроблені з жерсті, по краях було прикріплено багато гусячого пір’я, і все це трималося на чомусь на зразок шкіряної куртки, яку Віт Фучик одягав на себе. Польоту повинні були допомагати, на його думку, також і свинячі міхури з болотним газом, укріплені на тілі.

І ось одного разу, коли назустріч дув західний вітер, Віт піднявся в повітря з даху свого будинку, замахав крилами і перелетів через Струський ставок в напрямку Воднян. Після першої успішної спроби було скоєно ще кілька польотів.

Під час одного з них різкий порив вітру скинув його на землю на березі ставка Черногай. При цьому Віт Фучик зламав собі кілька ребер. Місцевий священик побачив в цьому кару Божу і заборонив йому літати, бо польоти Фучика пояснювалися як зв’язок з нечистою силою.

Чи збереглися інші свідоцтва про його польоти? У 1861 році лісник Шпатний в журналі «Мислівецке забави» писав: «Батько мій Вацлав Шпатний, якому було тоді 85 років, який проживав в Скочіцах у Воднян, розповідав мені про чоловіка з колишнього лібейовицького володіння з хутора Клус, який літав туди, куди пішки і за годину не дійдеш».

У 1930 році Антонін Бем в місцевому воднянському журналі опублікував статтю, де були зібрані спогади кількох старих, що чули в дитинстві розповіді про чоловіка, який в другій половині ХVII століття літав через ставок в присутності багатьох людей.

У тому ж 1930 році на хуторі Клус побував журналіст Франтішек Петршік. Вацлав Пробл, який жив на хуторі розповів йому, що ще в 1860 році на горищі будинку лежали частини бляшаних крил. Зять Віта Фучика Вавржінец Страка після смерті тестя намагався літати за допомогою цих крил, але безуспішно.

Чи дійсно літав Фучик? Цілком можливо. Село Стрпі стоїть на схилі, перед яким відкривається рівнина. За збереженими до нас відомостями, столяр літав тільки зі схилу через рівнину і ніколи – назад, і відбувалося це при зустрічному західному вітрі. Якби крила чеського Ікара збереглися до наших днів, то не виключено, що фахівці з аеродинаміки побачили б в них прообраз крила, принцип якого використовується в сучасних дельтапланах.

Автор: Павел Чайка, главный редактор исторического сайта Путешествия во времени

При написании статьи старался сделать ее максимально интересной, полезной и качественной. Буду благодарен за любую обратную связь и конструктивную критику в виде комментариев к статье. Также Ваше пожелание/вопрос/предложение можете написать на мою почту pavelchaika1983@gmail.com или в Фейсбук, с уважением автор.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *