Історичний семінар у місті Львові
Нещодавно мені довелось стати свідком (та трішки учасником) однієї цікавої події – історичного семінару організованого львівським клубом історичної реконструкції «Паладин». Власне сам семінар був присвячений 9-тій річниці Ордену Паладинів, одного з найбільших у місті Львів реконструкторських клубів Львова. Сама ідея проведення урочистого заходу у вигляді історичного семінару доволі незвична і може навіть для когось видатись трішки «ботанською». Адже чимало людей більше звикли до яскравих дійств та перформансів, там всіляких битв лицарів на мечах (та інших алебардах), стрілянини з луків та гармат, середньовічних танців та музики, ще чогось такого розважального. І цього всього є вдосталь на чисельних лицарських семінарах, все таки гасло «хліба та видовищ» існує ще з часів Римської імперії (а може й давніше). А тут замість видовищ – історичний семінар. Незвично, незвично.
Програма семінару складалась з різноманітних виступів, як членів клубу Паладинів, так і сторонніх істориків та археологів. Серед виступів були доволі цікаві теми, особливо стосовно історії рідного міста Львова (а вона ого-го яка багата). Скажімо виступ одного археолога, про археологічні знахідки у Львові, або про старовинні манускрипти, які й досі зберігаються у Львівських книгосховищах, багато цих манускриптів ще слабо досліджені, та їхня історична цінність величезна, чимало цікавої інформації міститься у них про історію нашого краю. Сподіваюсь з часом (та не без допомоги нашого історичного сайту) відомості з цих документів стануть доступні у великій інформаційній мережі, що зветься інтернетом.
А в перервах можна було поласувати тістечками з чаєм, також для учасників семінару навіть була передбачена вечеря. О, зовсім забув написати, що семінар проходив у стінах монастиря Редемптористів, приміщенні, яке теж може похвалитись диханням історії. Але інакше для такого семінару і бути не могло. На завершення хотів би побажати організаторам семінару – ордену Паладинів всіляких успіхів та натхнення до нових семінарів та видовищ у мандрівках в романтичне середньовіччя.
P. S. Середньовічні танці все таки були, але тільки показові, а так хотілось самому станцювати якийсь Бранль, чи хоча б Джигу.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.