Діоніс з Фракії
Виноградне гроно супроводжує людину з часів незапам’ятних. Навіть у Гомера виноградарство представлено як щось само собою зрозуміле і одвічне. У стародавніх греків «завідував» виноградарством і, звичайно ж, виноробством бог Діоніс – покровитель плодючих сил природи.
Часто до імені Діоніса додавалося ім’я – Фракієць. Це і наводило істориків на думку, що обробіток лози, який відігравав важливу роль в економіці і культурі стародавнього Середземномор’я, прийшов до греків від народів, що жили у Фракії – в східній частині Балкан, між Егейським, Чорним і Мармуровим морями. Але це було тільки припущення. Доказів не було.
Нещодавно розкопкам в східній Македонії, близько крихітного містечка Фотолівос. що в провінції Драма, судилося стати сенсацією в світі стародавньої історії. Один знятий шар землі за іншим розкривав сліди жител, що будувалися на місці руїн, і найдавніше з них, яке лежало в десяти метрах під поверхнею, виявилося сучасником середнього неоліту. Це означає, що люди майже безперервно селилися тут мало не сімдесят століть поспіль!
Знахідки слідували за знахідками. Відмінно збереглася кераміка – глиняні горщики, глечики, фігурки. Мідні шпильки, рибальські гачки, намиста. Всі знайдені предмети археологи чітко віднесли до п’яти різних верств з п’ятсотлітнім інтервалами – від середнього неоліту аж до епохи ранньої бронзи. Ті з них, що були знайдені в найглибшому шарі – виявилися найдавнішими металевими предметами, знайденими в Греції.
І, що особливо цікаво, поруч з металевими речами були крихітні шматочки шлаку. Значить, вся ця мідь була взята з руди і оброблена прямо тут, на місці, а не привезена звідкись здалеку. Стиль цих виробів, їх форма і призначення подібні до тих, що знаходили в прилеглих районах Болгарії та Румунії. Це свідчить не тільки про можливості контактів між давньою егейською Грецією і її північними сусідами, а й про те, що саме Балкани були батьківщиною європейської «мідної металургії».
Але повернімося до Діоніса… Акуратно піднімаючи один безцінний глиняний черепок за іншим, своїм загостреним зором археолог помітив три крихітних кульки неправильної форми. Зернятка? Виноградні насіння! Злегка обвуглені, але цілком впізнавані і схожі із зернятками оброблюваного в цих краях і нині винограду. Чому вони обвуглені, ми не знаємо.
Ясно лише одне: за шість тисяч років до нашої ери в цих місцях вміли вирощувати лозу, знали смак цілющих грон, а можливо, були знайомі і з пінливим, звеселяючим соком цих грон, подарованих Діонісом Фракійцем.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.