Скільки років кляксам?

За уточненими даними, ніяк не менше п’яти тисяч. Бо рідкі лаки для письма люди почали застосовувати за 3000 років до нашої ери. І відразу ж з’явилися клякси – їх і сьогодні знаходять археологи. Поважні, древні, лакові – але все-таки клякси. Їх було в ту пору, мабуть, більше, ніж у зошиті самого неохайного першокласника порівняно недавніх часів.

Найбільшим відкриттям був тростинний папірус єгиптян. Папірусу – майже 4 тисячі років. На ньому писали, з нього ж робили «чорнило», спалюючи, розмелюючи і розчиняючи у воді. Якщо «перестрибнути» ще через півтора тисячоліття, то ми потрапимо в століття пергаменту і «справжніх» чорнил. Без тривалого тренування ви не написали б ні слова цим чорнилом, зате клякс наставили б достатньо! Справді, чорнила нагадували найгіршу сучасну туш: швидко густіли, неохоче сходили з пера, зате дуже охоче відскакували від пергаменту при згинанні. Між іншим, це одна з причин того, що пергаменти зазвичай не згинали – в крайньому випадку, їх скачували в трубку…

2000 років тому Китай подарував людству папір, а через століття на Близькому Сході з’явилося і чорнило, подібне до сучасного. Воно представляло собою розчин заліза в дубильній кислоті. З тим, як говориться, і живемо. Єдиний компонент ручного письма, який вдалося трохи вдосконалити – це перо. Вже в 19 – 20-му столітті широкою популярністю починають користуватися чорнильні ручки, які повинні були хоч раз на тиждень припасти до пухирцю з чорнилом. І ця красуня була здатна, на жаль, залишати на папері клякси. А іноді зробити й гірше – наприклад, якщо господар забудькуватий і не випустив чорнила перед висотним польотом…

Людям давно не подобалось чорнило. Але, мабуть, не так просто було його чим-небудь замінити. Найбільш серйозним конкурентом класичної чорнильної ручки ще з кінця 19-го століття була ручка кулькова. Хоча вона завоювала популярність не відразу, вважалось, що кулькові ручки псують почерк. Пам’ятаю ще коли я вчився в школі, то в молодших класах нас змушували писати виключно чорнилом, ніяких кулькових ручок, і звичайно ж клякс залишалось чимало.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Історичний сайт Мандрівки часом