Історія троянд: від давнини до наших днів
Троянди – одні з найпопулярніших квітів у світі. Саме їх найчастіше дарують чоловіки своїм коханим і не лише. Букет троянд у сучасному світі став невід’ємним атрибутом краси та романтики. Але троянди також мають довгу та цікаву історію, їхня слава та популярність тримається протягом століть, букети троянд дарували ще в давній Греції та Римі, їх вирощували у середньовічних садах, квітку цю використовували у геральдиці. З геральдикою до речі пов’язана одна поетична назва аж ніяк не поетичної, а дуже жорстокої міжусобної війни в середньовічній Англії, відомої як «Війна червоної та білої троянди». Про те, якою була історія троянди, читайте далі.
Стародавні часи
Троянди насправді навіть старші за людей. Палеонтологи знаходять залишки цих квітів в скам’янілостях датованих 35 мільйонами років тому, тобто троянди майже сучасники динозаврів. Це дикі троянди, вони росли на нашій планеті протягом мільйонів років, але поява людської цивілізації вплинула на цю квітку.
Першими, хто одомашнив троянди, були стародавні китайці, ще 5000 років тому вони почали свідомо вирощувати та культивувати ці квіти у своїх садах. З Китаю культура вирощування троянд прийшла на Близький Схід (очевидно великим шовковим шляхом), а звідти вже потрапила до Європи.
У багатьох країнах ще стародавнього світу троянди швидко завоювали свою популярність: перси любили вирощувати їх у своїх садах поруч із прохолодними фонтанами, у той час як римляни використовували троянди як ароматний конфетті та з лікувальною метою. Сирійці та перси виявили, що ці квіти можна замочувати або готувати на пару, щоб виділити їх масла, і отримана рожева вода стала високо цінуватися як парфумерний компонент та інгредієнт у кулінарії, особливо в солодощах, таких як рахат-лукум та джеми.
Регіон Середземномор’я відіграв велику роль у розповсюдженні троянд: римляни, греки та фінікійці не лише вирощували ці квіти, а й активно торгували ними.
У 300 р. до н.е., приблизно за часів Олександра Македонського, грецький вчений і письменник на ім’я Теофраст склав найперший в історії каталог троянд, що включає докладні ботанічні описи кожного виду цієї квітки.
У міру зростання інших імперій, особливо Римської, поширювався вплив та популярність троянди. Римляни дуже любили ці квіти, шляхетні римські патриції вирощували свої власні приватні сади, що поєднували різні види троянд. Загалом по всій Римській імперії було створено понад 2000 громадських розаріїв. А коли римські імператори поверталися після своїх завойовницьких походів із тріумфом, городяни кидали на них зверху пелюстки троянд.
Середньовіччя
Після падіння Римської імперії популярність троянди дещо згасла, але не до кінця. Розарії, що залишилися після римлян, стали підтримувати ченці, які займалися вирощуванням троянд не стільки з естетичних спонукань, скільки з суто практичних – адже з троянд можна було робити лікарські засоби.
До XII століття хрестоносці, які повернулися з Близького Сходу, викликали новий інтерес до троянд у середньовічній Європі. У своїх подорожах на Схід вони побачили чимало екзотичних розаріїв, які вирощують мусульмани. І знову троянда стала популярною не лише на Сході, а й у Європі. Заповзятливі європейські купці демонстрували своє багатство, розбиваючи екзотичні квіткові сади поруч зі своїми будинками, пізніше цю звичку перейняли і аристократи, яким так сподобалася ця квітка, що вони почали використовувати її і на своїх гербах. Зокрема троянду на гербах використовували два впливові англійські аристократичні роди: ланкастери та йорки. У ланкастерів на гербі троянда була червоною, а у йорків білою. Згодом історики поетично назвуть війну між цими родами «Війною червоною та білої троянди», у нас на сайті є детальна стаття з цієї теми.
Новий час
До XVIII століття було каталогізовано близько 90 різних видів троянд завдяки революційній роботі Карла Ліннея, батька сучасної таксономії, поряд із додаванням близько 35 нових видів з Північної Америки, які відіграли значну роль у культурах корінних американців, які також протягом тисячоліть вирощували їх як у декоративних цілях, так і з лікувальною метою.
Сьогодні відомо, що існує близько 120-150 оригінальних видів троянд, і багато хто з них сьогодні переживає ренесанс, в основному через відносну їхню простоту їх вирощування та невпинну популярність.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.