Історія шкарпеток
Закинув дідусь шкарпетки в море – потемніло синє море… І заблагала золота рибка…
Що не кажіть, а шкарпетки – одна з глибинних метафізичних проблем будь-якого порядного чоловіка. Особливо ті шкарпетки, що іноді так «приємно» пахнуть. А ще ті шкарпетки, які деякі порядні чоловіки мають схильність розкидати по цілій квартирі, а кожного дня зранку бавитись у захоплюючий квест: «в пошуках чистих шкарпеток». Про шкарпетки існує чимало смішних історій та анекдотів:
– Любий ти виправ шкарпетки?
– Ага
– З порошком?
– З відразою!
Чомусь любі дорогі жінки частенько бувають не в особливому захваті від чоловічих шкарпеток, тим більше, коли ті виділяють «особливо витончений аромат» чи лежать розкидані по хаті і як показують емпіричні дослідження: 200 шкарпеток – це нажаль не 100 пар, це тільки 200 шкарпеток! Але як би там не було без шкарпеток чоловікам не обійтись і цей такий важливий та необхідний предмет одягу має свою довгу та цікаву історію.
Перші прообрази сучасних шкарпеток появились ще на зорі існування людства, у далекому кам’яному віці, коли наші предки неандертальці, які мали необережність поселитись в місцях де буває холодно, для того, щоб зимою ноги не мерзли, одягали на них полоски міху.
Трохи пізніше, у 6-му столітті до нашої ери щось схоже на шкарпетки появилось у давній Греції та Римі. Це були сандалі з м’якої шкіри, які повністю закривали ноги до п’ятки. От правда спершу їх носили лишень жінки, а чоловікам їх одягати було просто не доречно, а то б ще за якогось голубого чи трансвестита сприйняли (а ці хлопці не зовсім тої орієнтації, були і в ті далекі часи). І так би і були шкарпетки виключно жіночим елементом одягу, якби не римські воїни, що служили у далекій Британії. Самі розумієте, клімат Британії куди холодніше теплої Італії, і якщо римські воїни у південних частинах імперії спокійненько могли собі марширувати в сандалях на босу ногу, то зробити це у Британії чи ще десь на півночі та ще під час зими було трохи проблематично. Тож римські воїни зимою носили грубі кирзові чоботи. От тільки була маленька проблема – у тих чоботах при довгих переходах ноги нещасних вояків стиралися нанівець.
І ось тут якогось кмітливого вояка, що повернувся до Риму – на дембель після служби у далекій Британії, осінило. Він побачив римських панянок у таких елегантних шкарпетках і одразу прикинув, якби би то було файно, коли вояки такі самі шкарпетки одягали собі під чоботи. Після того вояки вже більше не стирали собі ноги, а шкарпетки (вже у класичному розумінні цього слова) міцно увійшли у чоловічий побут. І вже через якісь сто років стали незвичайно поширеними серед всіх чоловіків-римлян, а пізніше і решти європейців. Римський поет Марцал навіть написав оду чоловічим шкарпеткам.
У 14-му столітті в середньовічній Іспанії з’являються перші в’язані шкарпетки, ручної роботи та з різноманітними квітковими узорами та візерунками. Такі художні шкарпетки цінились дуже високо, і подекуди їх дарували навіть королям. А взагалі у середньовічні часи шкарпетки стали робити все довшими і довшими, аж поки вони і зовсім не перетворились на панчохи. І тут трапилась маленька-велика халепа – панчохи на кілька століть повністю витіснили такі любі всіма чоловіками шкарпетки.
І ось панчохи безроздільно правлять бал у часи пізнього середньовіччя та епоху бароко, аж десь до 18-го, 19-го століття. Їх однаково носили як чоловіки, так і жінки, причому у холодну пору року, коли стовпчик термометру опускався непристойно низько, люди одягали на себе одразу по кілька пар панчох.
Середньовічні фацети у панчохах.
Але вже після великої французької революції чоловічі панчохи на відміну від жіночих почали ставати все коротшими і коротшими і ось вже на початку 20-го століття, під час першої світової війни, через банальну економію тканини текстильна промисловість переходить на виробництво коротких шкарпеток. Гіп-гіп ура, шкарпетки повертаються!
Повертають на радість чоловікам, і вже на протязі 20-го століття знов міцно входять у побут чоловіків по всьому світу. І на завершення маленький жарт: любі жінки, якщо ваш чоловік розкидає по хаті шкарпетки, та сидить з пляшкою пива перед телевізором, значить ви та єдина, з якою йому дійсно добре.
P. S. Старинные летописи рассказывают: А еще часто мужские носки служат объектом особой нелюбви наших женщин, когда мы их (носки) разбрасываем по квартире или дому. И поверьте, эта пагубная мужская привычка также имеет свою многовековую историю. И все также на протяжении веков мужчины стараются загладить свою вину перед женщинами, покупая им различные подарки, или просто даря цветы. Последнее сделать вообще легче, ведь теперь можно запросто заказать доставку цветов по Москве (как на сайте http://ros-buket.ru/moscow), Питере или любом другом городе, и цветы для женщины станут отличной компенсацией за наши разбросанные носки.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.