Великий шовковий шлях – міст між Сходом і Заходом
Зміст:
Великий шовковий шлях – мабуть, найвідоміший торговий маршрут в історії людства, гігантська і вражаюча уяву система караванних шляхів, що буквально з’єднує собою Схід і Захід. Протягом багатьох століть торгові каравани везли по ньому затребувані в Європі товари з країн Сходу, (особливо з Китаю): шовк, спеції і прянощі, фарфор, і багато іншого. Але не тільки товари везли по Шовковому шляху, за часів, коли не було Інтернету, як й інших засобів зв’язку, саме великий шовковий шлях виконував собою роль такого собі «Інтернету давнини», так як по ньому в обидві сторони йшла інформація. Люди, як на Заході, так і Сході отримували важливі відомості про життя в найвіддаленіших один від одного цивілізаціях і культурах, здійснювався культурний обмін, і що найважливіше обмін ідеями і технологіями.
Роль в історії
Так саме завдяки Шовковому шляху багато важливих винаходів, зроблених в Китаї (порох, папір), стали надбанням в Європі, де буквально здійснили перевороти в багатьох областях. Наприклад, поява пороху в Європі повністю змінила військову справу в середньовіччі, призвела до занепаду лицарства, коли закутого в обладунки лицаря можна було легко підстрелити влучним пострілом з мушкета.
До слова сам термін «Великий шовковий шлях» з’явився лише в XIX столітті з подачі німецького історика Ф. Ріхтгофена, який назвав так цей торговий маршрут у своїй книзі «Китай», опублікованій в 1877 році. Самі ж купці, які безпосередньо користувалися «шовковим шляхом» ніколи так його не називали. Хоча шовк і був дуже важливим товаром, так як високо цінувався в Європі, і везти його з Китаю на Захід було вельми вигідно, він становив лише малу частину в тому великому товарному потоці, що йшов по шовковому шляху.
Історія розвитку шляху
Історія великого шовкового шляху починається в II столітті до н. е. , коли посол китайського імператора Чжан Цань відвідав країни Центральної Азії з дипломатичною і торговою місією. Деякі історики називають його «китайським Марко Поло», так як він, як і його італійський колега, подорожував, тільки вже на захід, але практично з тією ж метою – пізнати інші народи і культури, і встановити з ними ділові контакти. Місія Чжан Цаня була успішною і незабаром Китай почав жваву торгівлю з країнами Центральної Азії, тим більше що працьовитим і винахідливим китайцям було, що запропонувати на продаж, той же шовк, що дав згодом назву цьому торговому шляху.
Країни Центральної Азії в свою чергу здавна торгували з фінікійськими і грецькими купцями, і стали тією сполучною ланкою, за якою товари з Китаю вперше опинилися в Європі. У Європі ж виявився великий попит на все той же шовк, а також китайський фарфор, який було вигідно перепродувати, все це призвело до подальшого розвитку шовкового шляху, по якому в обидві сторони почали ходити жваві торгові каравани.
Протягом століть великий шовковий шлях знав, як періоди розквіту, так і занепаду. Періоди занепаду зазвичай були пов’язані з війнами цивілізацій, що лежали на шляху. Наприклад, один з таких періодів занепаду був під час монгольських завоювань Чингісхана, коли монголи завоювали спершу Китай, потім країни Центральної Азії і рушили на Русь. Війни та розорення не дуже сприяють мирній торгівлі, і в такі неспокійні часи рух по шовковому шляху немов завмирав, а в дорогу йшли тільки відчайдушні сміливці, адже дорога була сповнена небезпек. Але коли військові часи змінювалися мирними, торгівля по шовковому шляху знову розквітала.
На жаль все має початок і кінець. Кінець шовкового шляху настав в XV столітті і пов’язаний він не з якимись військовими діями, а з розвитком мореплавання і настанням епохи великих географічних відкриттів. Саме в XV столітті португальський мореплавець Васко Де Гамма вперше проклав морський шлях до Індії. А звідти було вже не так далеко і до Китаю. Один корабель міг взяти стільки ж вантажів, як і караван, що складався з декількох сотень верблюдів, до того ж цей же корабель міг доплисти в два рази швидше до Китаю/Індії, ніж було йти по суші. Таким ось чином науково-технічний прогрес зробив великий шовковий шлях неактуальним, невигідним, привів до його занепаду і подальшого зникнення.
Країни і міста на шовковому шляху
Великий шовковий шлях це насправді ціла мережа різних шляхів, і існувало кілька варіантів маршруту.
Так виглядає приблизна схематична карта маршрутів шовкового шляху.
Найвідоміший шлях йшов із західної частини Китаю через територію сучасного Казахстану. Був і альтернативний маршрут, що проходить по території сучасної Киргизії. Серед великих міст Центральної Азії на шляху лежали такі торгові центри як Самарканд, Бухара і Мерв. Далі шлях йшов уздовж Каспійського моря до Середземного моря, де «естафету» переймали вже Європейські купці (особливо італійські), що поширювали «заморські товари з Китаю» по Європі.
Варто зауважити, що зважаючи на величезні відстані (довжина шовкового шляху – понад 7 тис. кілометрів) ніхто не проходив його від початку і до кінця. Фактично це була мережа торговців і караванів, на різних ділянках шляху естафета переймалася різними торговцями. Єдиною людиною, що пройшла по шовковому шляху від початку до кінця був великий венеціанський мандрівник Марко Поло, і ця подорож зайняла у нього півжиття. Зате Марко Поло став одним з перших європейців, які безпосередньо побували в Китаї. Про свої мандри Марко Поло написав чудову “Книгу про різноманітність світу”, і зауважимо, що основна частина подорожей непосидючого венеціанця пролягала по великому шовковому шляху.
Марко Поло.
Товари шовкового шляху
Завдяки торгівлі, що йшла по великому шовковому шляху, багато народів збагатилися не тільки рідкісними товарами, а й цінними знаннями, обмін ідеями і технологіями, культурний обмін – ось головна цінність шовкового шляху і його величезне значення для історії. Втім, товари тут теж мали не мале значення. Перш за все, шовк, винайдений в Китаї ще в V тисячолітті до н.е., він став згодом одним з головних товарів на експорт, шовк дуже цінувався і в країнах Азії і в Європі, на нього був стабільно великий попит протягом століть, до того ж шовк був дуже зручним для транспортування.
Ще одним важливим товаром китайського виробництва був фарфор і вироби з нього, знаменитий китайська посуд з порцеляни дуже цінувався ще серед римських патриціїв, пізніше моду на китайський фарфор перейняли і середньовічні європейські аристократи.
Крім шовку і порцеляни велику цінність мали і китайські бронзові прикраси, зокрема бронзові дзеркала з різноманітним орнаментом, зброя з бронзи.
Високою цінністю володів і знаменитий китайський папір, його поява в Європі призвела до того, що книги, які раніше писалися на пергаменті і були дуже дорогими, стали тепер набагато доступніше. Поява паперу призвела до розвитку книжкової справи, друкарства, і дуже посприяла європейському просвітництву.
Великим попитом володіли і деякі продовольчі товари, з Китаю по шовковому шляху везли зокрема чай, рис, різні прянощі, глазур, корицю, імбир.
Але і країни Центральної Азії в свою чергу не залишалися осторонь від торгівлі, з них як в Китай, так і Європу йшли різноманітні вовняні вироби, в першу чергу килими, також завіси, покривала, вироби зі скла (особливо великою цінністю володіло Самаркандське скло). У Китаї великим попитом користувалися парфянські гобеленові тканини, килими, а також верблюди, так що не тільки китайці продавали, але і купували теж собі потрібні товари.
Говорячи про продовольчі товари, то з Азії в Європу і Китай йшли кавуни, дині, персики, і деякі інші подібні товари.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.