Цікаві факти з історії астрономії. Банкет в … телескопі (та інші історії).
Був і такий банкет, правда, давно, в новорічну ніч 1840 року…
… Знаменитий астроном Вільям Гершель (1738-1822) власноручно виготовив десятки телескопів. Найбільшим з них був велетенський рефлектор з діаметром труби в 122 сантиметри при довжині 12 метрів. Це чудо техніки тієї епохи було введено в дію в 1789 році. Однак ще за життя Вільяма Гершеля дзеркало телескопа потьмяніло, а в кінці 1839 року син Вільяма Гершеля Джон, теж знаменитий астроном, розпорядився встановити трубу велетня-рефлектора горизонтально, на трьох низьких кам’яних стовпах.
Труба була дуже місткою. Ще в 1787 році, при споруді телескопа, крізь трубу якось пройшли король Англії і архієпископ Кентерберійський. У ніч на 1 січня 1840 року всередині рефлектора відбулося своєрідне свято – сім’я Гершель зустріла тут новий рік.
Очі – телескопи
Вже раз мова пішла про телескопи, варто згадати цікаві випадки надзвичайної зіркості. Мати великого математика Фрідріха Гауса без всякого телескопа відмінно бачила фази Венери і головні супутники Юпітера. Що цей випадок не був єдиним у своєму роді, свідчать стародавні символічні зображення Венери, в яких неодмінно присутній серп. У минулому і поточному столітті фази Венери не раз спостерігалися неозброєним оком. У тому числі і дітьми, які не мали ні найменшого уявлення про астрономію.
За що Леверрье вигнав Фламмарнона.
Років так 150 тому стати фахівцем-астрономом, отримати штатну посаду спостерігача – на який-небудь астрономічній обсерваторії було вельми не просто (і тоді вже потрібні були зв’язки-блату-протекції, ніщо не змінюється). Як був щасливий учень гравера Камілл Фламмаріон, коли 24 червня 1858 року 16-річним юнаком він вперше переступив поріг Паризької обсерваторії і постав перед її директором – знаменитим Урбаном Леверрье.
Фламмаріона зарахували учнем-астрономом і посадили за стомлюючі обчислення. Йому, палко закоханому в астрономію, безумовно, далекому від тієї сухості і академічності, яка була властива Леверрье, було заборонено навіть дивитися в телескоп. Назрівав конфлікт, зіткнення двох характерів, двох астрономів, які по-різному розуміють і люблять свою спеціальність. У 1862 році була опублікована перша книга Фламмаріона «Численність населених світів». Книга мала колосальний успіх і згодом була перекладена майже на всі мови світу. Але для автора його перша вдача спричинила за собою несподівані наслідки.
Леверрье викликав Фламмаріона і різким тоном заявив: «Я бачу, що ви не маєте на меті більше залишатися тут, тому можете звідси забиратися!» Як писав потім Фламмаріон, він пішов без жалю, так як «жива астрономія, вивчення життя у всесвіті – найбільш приваблива сторона астрономії – стояла далеко від програмних робіт обсерваторії». Курйозний не тільки сам цей епізод, але й, мабуть, те, що навіть тепер деякі з великих астрономів, подібно Леверрье, вважають захоплення проблемою населеності планет несумісним з серйозною діяльністю в астрономічній науці.
Планета Катя.
Що там не кажіть, а таки приємно, коли якась з планет названа вашим ім’ям. Скажімо, планета Наталя чи планета Катя. Ймовірно, багато хто з читачів буде здивований, дізнавшись, що якраз планета Наталя і планета Катя дійсно існують в сонячній системі і, подібно до Землі, обертаються навколо Сонця. Обидві планети належать до пояса астероїдів – рою малих планет, які вчиняють політ навколо Сонця в основному між орбітами Марса і Юпітера. Починаючи з 1801 року відкрито та зареєстровано в каталогах понад півтори тисячі астероїдів.
Спочатку, коли астероїдів було відомо небагато, їм за традицією давали міфологічні імена. Так були найменувати, наприклад, перші найбільші з малих планет: Церера, Паллада, Веста, Юнона. Коли «міфологічні» запаси були вичерпані, пішли в хід географічні назви. З’явилися планети Азія, Австралія, Європа, Америка і т. п. Поряд з такими іменами, вигадували для астероїдів назви предметів, наук, різних областей людської діяльності, але неодмінно з жіночим закінченням. В результаті каталоги малих планет збагатилися астероїдами Філософія, Юстиція, Індустрія, Фотографіка. Зрештою, і тут фантазія астрономів була переможена величезною кількістю знову відкритих карликових планет. І тоді, махнувши рукою, вирішили називати нові відкриті астероїди звичайними жіночими іменами.
Ось так і з’явились в сонячній системі планети Катя, Наталя, Люба, Олена, Анна, Клавдія, Марина, Ірина, Люда… Можна сміливо стверджувати, що в сучасному каталозі астероїдів будь-яка з читачок знайде «свою» планету. Всі ці «жіночі» планети, правда, дуже невеликі, діаметром в кілометри або, найбільше, десятки кілометрів. Але все-таки це самостійні супутники Сонця, як Земля і навіть як Юпітер.
Те, що малим планетам давали жіночі імена, не повинно ображати чоловіків – адже «планета» в кінці кінців, іменник жіночого роду. Втім, і чоловіки не залишились в образі. У вигляді виключення найбільш чудовим у якомусь відношенні астероїдам, привласнювали і привласнюють чоловічі імена! Є такі астероїди як Ерос, Гермес, Ганімед, Ікар та інші. А під номером 1030 в каталозі малих планет числиться астероїд Віктор. Будемо сподіватися, що з часом відкриють планету Іван або астероїд Петро.
Поки ж «жіночий» вплив ще дуже сильний, і астрономи вважають за краще перекручувати чоловічі імена, лише б надати їм жіноче звучання. Ну хіба всім, хто носить ім’я Микола, не прикро дізнатись, що замість планети Микола в каталозі астероїдів під номером 843 зареєстрована якась нескладна планета Миколая?
Автор: Ф. Юльев.