Старовинні карти
У 1907 році в Оттаві було засновано сховище картографічних творів. Зрозуміло, спочатку колекція карт було відносно незначною – всього кілька тисяч одиниць зберігання. Але вже і тоді це була колекція картографічних скарбів. А працювала у сховищі всього одна людина. У 1982 році в Канаді вперше відсвяткували ювілей Національної колекції карт – семидесятип’ятиліття. Ну а сьогодні в державному картосховищі налічується вже близько мільйона карт, схем, планів, глобусів та інших картографічних матеріалів. Особливість цього багатого зібрання в тому, що всі експонати в тій чи іншій мірі включають територію Канади. Зрозуміло, в картосховищі є і велика колекція карт Арктики. Особливий інтерес представляють старовинні карти цього регіону.
Багато картографічних експонатів раннього періоду не без підстав відносять до творів мистецтва. На думку сучасних дослідників, чим менш відомою і менш вивченою була на мапі територія, тим вишуканіше оформлялася карта. Але малюнки, що зображають представників народів різних країн, їх житла, тваринний світ, сценки полювання та інше, не тільки прикрашали карту або, як вважали деякі дослідники, заповнювали порожні місця, а давали додаткові відомості, збагачуючи пізнання того, хто користувався карткою.
Звичайно, видана карта (а створювалася вона з великою витратою праці) була товаром, який потребував реалізації, отже, вид її просто зобов’язаний був бути привабливим. І середньовічним, і пізнішим картографам це вдавалося. У багатьох багатих будинках карти вивішувалися, як картини, на стінах і навіть вставлялися в рамки.
З деякими з таких карт познайомив своїх читачів американський журнал «Аляска». На публікованих нижче картинках, запозичених з цього журналу, кілька карт з Канадської національної колекції, що дають уявлення про пізнання світу і арктичного регіону, зокрема, в XVI-XIX століттях.
1. Карта Вільяма Баренца, складена в 1597 році. Тут відображено маршрут його третьої експедиції. Покинувши в 1596 році Амстердам, Вільям Баренц відправився на пошуки північно-східного шляху до Китаю. Експедиція завершилася відкриттям островів Нової Землі і Шпіцберген.
2. Карта світу Вісшера. Видана в 1652 році. Сімейство Вісшеров з Амстердаму було відоме виданням і продажем гравюр, малюнків і чудово оформлених карт. Неважко помітити, що на цій карті більша частина територій в районах Арктики, Північної Канади і Аляски заповнена лише записами. Немає на ній ні Австралії, ні Нової Зеландії. Австралія була відкрита голландцем В. Янсзоном в 1606 році, однак інтенсивне обстеження та нанесення на карту її берегів почалося лише наприкінці XVII століття, а Нову Зеландію голландець А. Тасман відкрив у 1642 році, обстежена ж вона була англійцем Дж. Куком тільки в другій половині XVIII століття.
3. Карта районів Арктики, видана в 1856 році. Виділено Північно-Західний прохід, як визначив його дослідник Арктики капітан Р. Мак-Клур та інші арктичні мандрівники. Під час пошуків сера Джона Франкліна в середині XIX століття була вперше нанесена на карту велика частина Канадського архіпелагу.
4. А ось карта північних районів, видана у 1595 році найбільшим картографом XVI століття Меркатором, вона дає абсолютно фантастичну картину. На Північному полюсі зображена величезна скеля, оточена чотирма островами, відділеними один від одного річками. Цікаво, напис на одному з них пояснює, що тут живуть пігмеї. І ще: Каліфорнія розміщена там, де приблизно знаходиться північна частина Аляски.
5. І, нарешті, карта Північної і Південної Америки Теодора де Брайена. Видана в 1956 році. Район Північного полюса зображений на ній приблизно так само, як і на карті Меркатора. Навколо карти поміщені малюнки великих дослідників Нового Світу X. Колумба, Ф. Магеллана, Ф. Пісарро і Амеріго Веспуччі.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.