Промисловий переворот: його значення, причини та наслідки

Промисловий переворот, що стався в XVIII-XIX ст. у країнах Європи має таке ж величезне значення для історії, як і неолітична революція, винахід колеса, поява грошей, винахід друкарства. Він кардинальним чином змінив життя людей, став основою для зародження сучасного капіталізму і торгово-ринкових відносин, і багато разів прискорив науково-технічний прогрес. Без нього ви навряд чи зараз читали б цю статтю, як і користувалися електрикою, а може і зовсім не вміли б читати, оскільки загальну освіту люди отримали саме завдяки промисловому перевороту. Про те, як відбувався промисловий переворот, які були його причини і наслідки, читайте далі.

Передумови

Головна особливість промислового перевороту була в переході від ручної праці до машинної. Використання нових технологій в промисловості та застосування наукового підходу до ведення сільського господарства (селекція насіння і так далі) призвело до багаторазового зростання продуктивності праці, і, як наслідок, до швидкого збагачення землевласників та мануфактурників, які сформували новий соціальний клас: капіталістів, підприємців, бізнесменів.

Перші підприємці створюють перші фабрики, де трудяться вже не підневільні кріпаки, а вільні робітники, чи варто говорити, що їхня праця в рази ефективніше і самі робітники стають зацікавленими у збільшенні власної продуктивності, від якої залежить їх оплата. Ручна праця поступово замінюється машинною, з’являються перші верстати, активно вводиться поділ праці, коли кожен з робітників робить тільки одну певну операцію, але робить її ідеально.

Наприклад, якщо раніше один «взуттєвих справ майстер» робив одну пару взуття цілий тиждень, вручну, сам, від початку і до кінця, то тепер на взуттєвій фабриці 20 робітників за цей же тиждень випускають 500 пар взуття, використовуючи поділ праці і частково машинну працю. Продуктивність кожного робітника з фабрики вище продуктивності одиночного чоботаря в 25 разів (!).

Як наслідок, якщо раніше взуття могли собі дозволити лише багаті та заможні люди, а бідні, включаючи самого чоботаря, ходили босоніж (звідси приказка «чоботар без чобіт»), то тепер взуття стає дешевим і загальнодоступним, адже його клепають на фабриці масовим виробництвом.

Погано тільки чоботарю, у якого ніхто більше не бажає купувати взуття ручної роботи за великою ціною, коли можна купити набагато дешевше з фабрики, йому залишається або піти простим робітником на ту саму взуттєву фабрику або ж… створити свою власну фабрику (так власне і зароджувалася конкуренція). Поодинокі ремісники, чия праця так цінувалася в середньовіччі, внаслідок промислового перевороту вимерли подібно динозаврам.

Промисловий переворот привів до значного здешевлення багатьох товарів, появи багатьох нових товарів, змінив товарно-грошові відносини в суспільстві, стимулював розвиток науки і техніки.

Причини

Початок промислового перевороту стався в Англії, і саме завдяки йому ця країна змогла завоювати провідні позиції в Європі та перетворитися у велику Британську імперію.

Ще в XVIII в англійському королівстві був запущений цілий ряд політичних і економічних процесів, що стали причинами початку промислового перевороту:

• остаточне об’єднання країни,
• утворення єдиного ринку,
• поява перших фабрик і мануфактур,
• формування нового соціального класу – буржуазії,
• зростання доходів населення,
• досягнення в галузі науки і техніки, а зростанню науки сприяв розвиток англійської освіти, університетів,
• агресивна зовнішня економічна політика і захист внутрішніх ринків від конкурентів.

Зрозумівши, які переваги дає капіталізм, розвиток промисловості, застосування інноваційних наукових знань, англійці буквально виявилися “попереду планети всієї”. Їх більш дешеві і одночасно більш якісні товари, зроблені на заводах і фабриках, успішно завойовували нові ринки, як в інших країнах Європи, так і в усьому світі. В їх найстаріших і кращих університетах працювали талановиті вчені і винахідники, а Лондонське королівське товариство протягом кількох століть було головним двигуном загальносвітової науки. Винахідник мікроскопа Роберт Гук, один із засновників сучасної хімії Роберт Бойль, не потребуючий особливого представлення сер Ісаак Ньютон та багато інших геніальних англійських вчених, своїми роботами змінили устрій світу та зробили свій внесок у науково-технічний прогрес Англії та світу.

Англійська армія, англійський флот, оснащені за останнім словом техніки дозволили Англії активно впливати на міжнародну політику, впливати на загальносвітові процеси, діючи часом не тільки дипломатією, але і силою.

Хронологічні події індустріальної революції

Інші європейські країни, бачачи яких успіхів досягли англійці на терені своєї індустріалізації, також прагнули не відставати і поступово починається промисловий переворот у сусідній Франції, Німеччини, Голландії та інших країнах. Чим швидше країна вступила на промислові рейки, відмовляючись від застарілих феодальних порядків, тим успішніше вона виявлялася згодом. Наприклад, Іспанія, що успішно «проспала» промислову революцію в XVIII столітті, незважаючи на те, що до того була одною з найсильніших європейських держав, дуже швидко стала однією з найбільш відсталих в економічному плані. І як результат Іспанія, що раніше вселяла сусідам страх без особливих труднощів була завойована військами Наполеона.

Французи і голландці ж, навпаки, дуже швидко зрозуміли значимість промислового перевороту і майбутніх глобальних змін. Активно розвиваючи промисловість у своїх країнах, вони склали гідну конкуренцію англійцям і також внесли свій чималий внесок у крокуючу світом індустріальну революцію. Ось основні віхи цього значущого історичного процесу:

• В 1715 році французьким математиком та винахідником Денні Папеном була створена парова машина.
• У 1735 році з’явився так званий «літаючий човник» – верстат, що збільшує продуктивність праці в бавовняній сфері.
• У 1784 році з’явився новий більш ефективний спосіб обробки чавуну.
• У 1800 році почався розвиток машинобудування.

Також історики умовно поділяють такі етапи промислової революції:

• Підготовчий етап: 1730-1780 роки.
• Перехід до механізації виробництва: 1780-1805 роки.
• Завершальний етап – перша половина XIX століття.

Промислова революція в Росії

Ще однією країною, яка грунтовно “проспала” промислову революцію була Російська імперія. Показовим є хоча б той факт, що в 1861 році, коли в Лондоні вже була запущена перша лінія метро, в Росії тільки скасували кріпосне право.

Основним гальмом інноваційних процесів тут стала громіздка державна машина, яка звикла століттями спиратися на феодально-кріпосний лад. Тому не дивно, що промисловий переворот у Росії почався набагато пізніше, ніж в інших європейських країнах і до скасування кріпосного права він проявлявся виключно в технічній стороні – застосуванні машинного виробництва. І тільки після скасування кріпосного права почалося зародження буржуазії і пролетаріату.

Наслідки

У результаті промислового перевороту як гриби після дощу стали з’являтися різноманітні заводи і фабрики. А так як заводи і фабрики не можуть працювати без сировини, потрібно було продумати логістику – оптимальним способом доставки сировини стала залізниця, що призвело до активного розвитку залізничних мереж – залізниці стали активно прокладатися у всіх європейських країнах і самі вони стали певним символом прогресу і цивілізації.

Заводи і фабрики переважно були сконцентровані у великих містах, постійна потреба в робітниках поклала початок припливу людей в міста і утворенню перших мегаполісів. У тій же Англії XIX століття багато людей з сільської місцевості спеціально їхали до Лондона, де вони могли мати гідні заробітки.

Багато товарів стали в рази дешевше і доступніше, за рахунок здешевлення їх вартості через масове виробництво. Якщо раніше був багатий феодал і підневільна кріпак, то тепер з’явилися нові гравці – підприємець-фабрикант, він же капіталіст, вільний робітник, який працює на фабриці цього підприємця. Вперше з’явилося таке поняття, як «середній клас», куди міг входити як який-небудь дрібний підприємець з невеликою фабрикою, так і який-небудь висококваліфікований робітник інженер, що особливо цінується фабрикантами за своє вміння ідеально налаштовувати верстати.

Значення для освіти

Саме промисловий переворот призвів до появи загальної освіти, обов’язкового і безкоштовного навчання в школі для всіх дітей. Якщо в епоху пізнього середньовіччя освіта була дорогою, і її отримували лише представники аристократичної знаті та багатих ремісників і купців, то після промислового перевороту вона стало безкоштовною і повсюдною.

Тут все просто, робітники для фабрик повинні були володіти певною мінімальною кваліфікацією, як мінімум, вони повинні були вміти читати, писати і рахувати. Тому щоб навчити широкі маси населення мінімально необхідним знанням для роботи на фабриці почали відкриватися повсюдні школи з безкоштовною освітою за рахунок держави чи оплачувані все тими ж капіталістами, які таким чином готували собі майбутні кадри.

Зрозуміло, діти аристократів (і самих капіталістів-фабрикантів) і далі продовжували навчатися в приватних платних школах, отримуючи глибоку і різнобічну освіту, діти ж з робітничо-селянських кіл вчилися в безкоштовних загальноосвітніх школах тому мінімуму, необхідному для успішної роботи на фабриці чи заводі.

Якщо кріпак не мав ніякої освіти, був безграмотним, не вмів ні читати, ні писати, а в документах замість підпису ставив хрестик, то робітник був цілком собі освіченою людиною. Так, він не знав латину та інші іноземні мови, не цитував Овідія і Цицерона, але цілком міг читати, писати, мав елементарні поняття про фізику, хімію, математику, загальні пізнання в історії і географії, і що найголовніше міг ясно формулювати і доносити свої думки.

Негативні наслідки

Зрозуміло, у промислового перевороту були і свої негативні сторони. Так, дим, що виходить від численних заводів дуже швидко почав мати негативний вплив на навколишнє середовище. І незабаром людям стало зрозуміло, що необхідно не тільки прагнути до збільшення продуктивності праці, а й стежити за екологією.

Ранній капіталізм мав свої перегини, так на перших фабриках активно використовувалася дитяча праця, а робочим часто доводилося працювати по 12 і більше годин на добу.

Щоб відстоювати свої права робітники об’єднувалися в профспілки, влаштовували страйки, вимагаючи зниження тривалості робочого дня і збільшення зарплати. У результаті через якийсь час обидві сторони прийшли до певного взаємного компромісу: 8-ми годинного робочого дня (як найбільш плідного), соціального захисту робітників у випадках травм на виробництві, щорічних відпусток та інших звичних речей, які не втратили своєї актуальності і в наш час.

Рух за захист прав робітників став фундаментом нової економічної системи соціалізму, який Рузвельт назвав «капіталізмом з людським обличчям».

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Історичний сайт Мандрівки часом