Перший військовий фоторепортаж
На дворі травень 1855 року. Балаклава, Крим. Сьогодні це чудово місце для відпочинку багатьох людей з усієї України, та й взагалі всього CНД, де влітку так файно поплавати у лагідних водах Чорного моря, позасмагати на пляжі, випити гарного Кримського вина, а ввечері неспішно прогулятися по набережній. А от у травні 1855 року тут все було трохи інакше, БАБАХ!!! О тільки не лякайтеся, це всього лише стріляють гармати з англійських кораблів, обстрілюють позиції російських військ, та й взагалі йде Кримська війна. Між Росією з одного боку і об’єднаними силами Англії, Франції та Туреччини з іншого. Про Кримську війну написано чимало, а героїчній обороні Севастополя присвячено безліч історичних праць, картин різних художників, навіть цілий музей-панорама в місті Севастополі. А ось мало хто знає, що Балаклавська битва та подальша оборона Севастополя стали місцем першого в історії військового фоторепортажу, зробленого одним англійським фотографом – Роджером Фентоном.
Службовець англійської фотографічної компанії та секретар першого Лондонського фотографічного товариства у травні 1855 році вирушив на фотозйомки Кримської війни під Севастополь. Незабаром Роджер Фентон отримав від королеви Вікторії звання фотографа на Кримській війні, що забезпечило йому сприяння з боку військового командування.
Вид Балаклави, на задньому фоні стоять англійські кораблі.
Апаратура, хімікалії, скло були важкі й громіздкі. Фентон дотепно вирішив проблему пересування: сконструював парокінний «Фотографічний фургон» – принаймі, так свідчив напис на його бортах. Віз одночасно був і темною кабіною, так необхідною для фотографічних занять.
Той самий фургон.
У травні 1855 року Фентон зі своїм візком з’явився поблизу Севастополя і в короткі терміни зробив до 800 бойових знімків. Від високих температур колодіон (речовина, що застосовувалась в ті часи при фотографуванні) кипів в баках, всередині кабіни було особливо душно, доводилося чекати прохолодних днів. Втім, складності такого роду траплялися з англійцями на зйомках в Єгипті. Точно невідомо, скільки часу Фентон провів у Криму. Після відходу від Севастополя російських військ у 1856 році там з’явився ще один англієць-фотограф – Джеймс Робертсон.
Англійська військовий табір.
Незабаром після закінчення війни в Парижі та інших європейських столицях з’явилися у продажу набори карток відзнятих Фентоном і Робертсоном. Поняття «фотоальбом» в ті часи ще не існувало, знімки продавалися окремими листами або комплектами як гравюри. Окремі листи були наклеєні на паспарту, але комплекти покупець оформляв на свій смак. Для цього доводилося звертатися в спеціальні майстерні, де вже виготовлявся замовний альбом.
Англійський військовий корабель стоїть на пристані в Балаклавській бухті.
На щільних аркушах відбитки, розміром приблизно 18х24 сантиметра. Вони погано збереглися через фотохімічні недоліків, на багатьох з’явилися плями, інші майже вицвіли або прийняли жовтуватий відтінок. Але частина з них цілком зримо передає події легендарної оборони. Все, що могло рухатися – щогли кораблів, фігури людей – на знімках дещо змазані, але нерухомі об’єкти передані з великою чіткістю.
Офіцери під час наради.
Перші вісім видів зроблені поблизу Балаклави, в містечку Кадик, де розташовувалися бази, резервні табори та госпіталі англійців. Потім ми бачимо Балаклавську бухту з останками еллінських укріплень і з чужоземними кораблями десанту. Тут же військові намети, англійське кладовище, одна з батарей, що бомбардували місто. Але особливий інтерес викликають знімки, на яких представлені російські редути після відходу військ.
Редут після бою.
Ось батарея мортир, подібна тій якій доводилося командувати поручникові Л. Н. Толстому. Далі – вид на бухту, а поблизу від неї лише руїни будівель, та зранена земля. Особливою популярністю користувався трактирний міст, біля якого на Федюхінських висотах розташовувалися французькі війська, і де відбувся кривавий бій «при Чорній річці», який не дав переваг жодній стороні.
Той самий знаменитий трактирний міст.
Один із сюжетів показує напівзруйнований бліндаж генерала Памфілова на 3-м бастіоні. Є і Воронцовський яр – в ньому накопичувалися російські резерви, і дно його буквально всіяне ворожими ядрами, така сильна була ворожа канонада. Але ще страшніше виглядає Малахів курган, що піддався безперервним бомбардуванням. Згадаймо що гармати, встановлені на Кургані, були зняті з кораблів, потоплених при вході в Севастопольську бухту, тому вони на морських лафетах, не розрахованих для пересування по суші.
Воронцовський яр, засипаний ворожими ядрами.
Далі представлені руїни Севастополя, розбиті корабельні доки, потоплені катери, підірвані форти. До війни в місті було близько п’ятдесяти тисяч жителів, але після облоги залишилася десята частина. Ось такий він перший військовий фоторепортаж в історії, сумний, а що ж ви хотіли, війна рідко коли буває веселою, на те вона й війна.
Руїни севастопольських солдатських казарм.
Наостанок ще кілька цікавих фото більш ніж вікової давнини.
Розбитий бліндаж коменданта редуту.
Російська батарея після бомбардування.
Англійський вояка на відпочинку, як то кажуть: «Війна війною, а відпочинок за розкладом».
На цьому все.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.