Гніздовські старожитності

Розповідь моя починається з рубежу IX—X століть. Саме в ту пору, коли в середній течії Дніпра йшов процес утворення Київської Русі, а час об’єднання східнослов’янських земель в єдину Давньоруську державу ще був попереду, тут, в дванадцяти кілометрах від Смоленська, нижче нього за течією Дніпра, на дніпровських берегах виникло невелике поселення — наше Гніздово.

Перші двадцять — тридцять років воно росте. Досить повільно, потім починається стрімкий його злет. Але до кінця X століття вже виразно помітний занепад поселення, а на початку XI століття воно сходить майже нанівець. Втім, причини зльоту і падіння Гніздова — це тема особливої розмови, тут я хотів би розповісти про наші знахідки, про матеріальну культуру тієї давньої епохи як вона вимальовується дослідженнями нашої експедиції.

У середині X століття Гніздово виявилося важливим перевалочним пунктом на «шляху з варяг у греки». Ось це і визначило своєрідність його життя, в тому числі і господарського. Напевно, то була дуже яскрава і колоритна картина — Гніздово пори розквіту. Тут сходилися грецький південь і скандинавська північ, звучала мова подорожніх з далеких країн. Життя самого поселення було, звичайно, дуже діяльним. Каравани, які подолали складні волоки з Західної Двіни, ремонтували тут човни, розраховувалися з артельщиками, які допомагали при волоках, готувалися до шляху вниз по Дніпру до Києва і у Візантію. Каравани, які йшли на північ, на Двіну, наймали працівників, зміцнювали човни і снасті, запасалися продуктами на дорогу.

У стародавньому Гніздові були розвинені всі галузі тодішнього господарства — землеробство, скотарство, ремесло і торгівля. Але, звичайно, кожна з них складалася під впливом дуже різних зовнішніх і внутрішніх причин. Сільські промисли відображали традиційний уклад життя місцевого населення, адже цей уклад найменше піддається стороннім впливам. Ремесла являють собою картину строкатого змішування споконвічних занять і запозичених, включаючи виготовлення нетрадиційних предметів, але головне — передових технологій, перейнятих з самих різних ремісничих центрів всього тодішнього світу: Західної і Північної Європи, Середньої Азії, Близького Сходу. З торгівлею ж справа йде незвично. Гніздово не стало таким великим торговим центром, як Бирка у Скандинавії або Болгар на Волзі. Тут не виникло скільки-небудь великого місцевого ринку. Але тим не менш саме тут зустрічалися каравани, які йшли з усіх сторін світу. І сліди торговельної діяльності, ми виявляємо при розкопках.

Важко перерахувати не тільки всі наші знахідки — навіть категорії речей, що зустрічаються тут. Серед них ножі, пробійники, напилки і інші інструменти, ключі і замки, кресала для висікання вогню, дерев’яні відра, невеликі бруски, гребені, ґудзики тощо. Не раз траплялися при розкопках швейні голки — такі ж, як зараз, тільки товстіші, і кам’яні або глиняні пряслиця — круглі веретені важки. При ручному прядінні пряслиця вживаються і понині.

Знайдені залізні серпи, які, до речі, за формою не відрізняються від сучасних, і кругла кам’яна плита, ймовірно, заготівля жорна. Ручні жорна — часта знахідка на міських і сільських поселеннях того часу.

Добре відомі за гніздовськими розкопками невеликі ваги зі складним коромислом. Такі ваги в складеному вигляді носили в дерев’яному або металевому футлярі. На кінцях коромисла на ниточках підвішують маленькі бронзові чашки, нерідко орнаментовані. Ваги ці служили для зважування монет, так як ті нерідко були розрізані на частини. У безлічі знайдені і гирьки для таких ваг.

Монети в Гніздові відомі головним чином східні, які тисячами привозилися в Східну Європу переважно з Середньої Азії, але і взагалі з Арабського Сходу. Це дирхеми, розміром вони з сучасний п’ятак, хоча і дещо тонший. У Гніздові при розкопках поселення знайдено сім скарбів таких монет, в одному з них, майже 800 дирхемів. Виявлені також і візантійські монети, але їх набагато менше.

Серед жіночих прикрас дуже красиві і ефектні округлі і гранчасті бусини з сердолику і гірського кришталю — вони з’являються на Русі в X столітті. Є і скляні намиста — одноколірні та різнокольорові, різних форм.

Чоловічі прикраси зустрічаються рідко. Це головним чином бляшки на поясному ремені. Звичай носити такі пояси прийшов у Східну Європу з Азії, від тюркських народів, а потім від нас проник в Центральну і Північну Європу. Такий пояс був тоді знаком військової гідності. Донині зберігся у нас подекуди звичай садити хлопчика, коли йому виповниться рік, на коня і оперізувати його таким поясом.

З чоловічих речей знайдена бритва — майже така ж, як сучасні небезпечні, тільки коротка. Це найдавніша бритва, виявлена на сході Європи. Трапляються оковки, якими прикрашали кубки з рогу тварин, а також кістяні та металеві «шашки» — від якої гри, поки невідомо. Але саме для неї, мабуть, призначалися і призмочки з відмітками очок на гранях. Втім, одна дослідниця зробила небезуспішну спробу реконструювати таку гру. Вийшло, що, можливо, ця гра нагадувала нарди.

Знахідки в Гніздові такі багаті і різноманітні, що можна було б, очевидно, скласти справжню господарську енциклопедію і по ній вивчати життя і побут раннього руського торгового міста X століття.

Тому я хотів би детальніше розповісти лише про кілька сюжетів. І насамперед — про керамічні вироби, адже глиняні горщики дають можливість визначити культурні та етнічні зв’язки місцевого населення, його спорідненість з населенням інших областей. У кожного племені були свої прийоми виготовлення кераміки, свої форми глиняного посуду — стійкі, які передавалися з покоління в покоління сотні років форми, і такі ж стійкі традиційні орнаменти.

Про що ж розповідають гніздовські знахідки? За незначним винятком вся виявлена кераміка була зроблена тут же, в Гніздові. Посуд цей типово слов’янський, такий ж, що і на інших слов’янських поселеннях того ж часу. Впадає в очі схожість багатьох горщиків з посудом з чернігівських курганів — це дає привід для роздумів, так як ми вже і по ряду інших приміт звернули увагу на спорідненість гніздовських і чернігівських старожитностей. Мабуть, звідти, з чернігівських земель, в Гніздово прийшла, як вважає В. Я. Петрухін, велика група переселенців, яка надовго оселилася тут і зберегла багато своїх культурних традицій. Інші особливості у виготовленні кераміки вказують на зв’язок з південно-заходом давньої Русі, звідки теж, мабуть, прийшла частина гніздовського населення. Поодинокі чудово обпалені судини були принесені з берегів Чорного моря.

Примітно: гончарний круг з’явився в Гнездові досить рано — в 920-930 роки, тоді як в сільських районах Північної Русі, і зокрема в Новгородській і Смоленській землях, він в X столітті ще взагалі невідомий і вся кераміка тоді була там тільки ліпною. Це означає, що соціальний розвиток Гніздова був більш високим, ніж в сусідніх районах. Гончарний круг з’являється тільки на певному рівні розвитку — з відокремленням ремесла від землеробства, з початком процесу класоутворення. Слов’яни, які оселилися в Гніздові, прийшли сюди вже на цій стадії розвитку суспільства.

Далі буде.

Автор: Д. Авдусин.