Епідемія іспанського грипу 1918-1920 років

Епідемія іспанського грипу 1918-1920 років

Зміст:

  • Початок епідемії іспанки, чому «іспанський грип» назвали іспанським?

  • Поширення іспанського грипу

  • Як люди боролися з іспанським грипом

  • Наслідки іспанського грипу

    Історія завжди повторюється, повторилася вона і цього разу. Те що світ переживає зараз у зв’язку зі всесвітньою пандемією коронавірусу людство переживало вже не раз. Першими на думку спадають середньовічні епідемії чуми, названої сучасниками «чорною смертю», яка часом викошувала мало не половину населення середньовічної Європи. Але найстрашнішою і смертоносною епідемією в історії була епідемія, точніше пандемія так званої «іспанки» – іспанського грипу, що трапилася 100 років тому – в 1918-1920 роках. Про те, як це було читайте далі.

    Початок епідемії іспанки, чому «іспанський грип» назвали іспанським?

    Початок епідемії іспанського грипу припадає на 1918 рік, який примітний тим, що це рік закінчення Першої світової війни, найстрашнішої в історії на той час (згодом цю одну з найстрашніших воєн переплюне тільки Друга світова війна).

    Не відомо точно, де саме зародився вірус іспанського грипу, і хто був його «нульовим пацієнтом», але точно не в самій Іспанії, можливо десь у фронтових траншеях Франції або Німеччини. У листопаді 1918 року був підписаний мирний договір, і змучені солдати стали повертатися додому. Здавалося, що найстрашніше позаду, але на жаль, солдати поверталися не самі, а приносячи з собою смертельний вірус не знаного досі штаму грипу. Так як у воєнний час у всіх воюючих країнах: Англії, Франції, Німеччині, Австро-Угорщині, Росії діяла сувора військова цензура, то писати про спалах смертоносного вірусу серед солдатів було не можна, щоб не підривати моральний дух.

    Першим хто відкрито заговорив про вірус і його наслідки, стала Іспанія, яка не брала участі в Першій світовій війні, і тому не мала військової цензури. Саме з цієї причини цей вірус грипу і стали називати іспанським, або скорочено «іспанкою». При цьому сама Іспанія не була первинним епідемічним вогнищем, вона лише першою заявила про це на весь світ.

    Епідемія іспанського грипу

    Поширення іспанського грипу

    Тим часом іспанський грип швидко поширювався по всій Європі, а потім і світу, швидкості його поширення сприяли досягнення технічного прогресу: кораблі, перші літаки і дирижаблі. У самій Іспанії цим грипом перехворіло 40% населення, включаючи самого короля Іспанії Альфонсо XIII. В інших країнах статистика була не кращою.

    Звичайно, епідемії грипу траплялися і раніше, але на відміну від них цей штам грипу був надзвичайно смертоносним. Причому якщо зазвичай в групі підвищеного ризику завжди перебували люди старшого віку (як втім, і зараз при коронавірусі, саме серед старших людей найвища смертність), то іспанський грип, навпаки, в основному вбивав молодих, сильних і здорових. Відбувалося це з двох причин:

    • По-перше, багато старших людей пережили кілька епідемій схожого штаму грипу ще в XIX столітті.
    • По-друге, іспанський грип викликав збій в роботі імунної системи. Зазвичай імунна система успішно справляється з грипом, але при цьому відбувався так званий «цикотиновий шторм», коли імунітет в спробі позбутися вірусу починає знищувати, в тому числі і здорові клітини організму. В результаті саме молоді люди, з сильним імунітетом і відмінним здоров’ям ставали найчастішими жертвами цієї страшної хвороби.

    Епідемія іспанського грипу

    Медицина того часу була набагато гірше ніж зараз і ніяк не могла стримати поширення іспанки, в результаті від неї загинуло більше людей, ніж навіть від першої світової війни. Згідно приблизних підрахунків в 1918-1920 роках іспанським грипом перехворіло 550 мільйонів чоловік (а це на хвилиночку 29,5% населення планети на той час), померло від 50 до 100 мільйоном чоловік, тобто смертність становила 10-20% від числа заражених або іншими словами вмирав кожен 5-й хворий. За цими цифрами це була найстрашніша і найтрагічніша пандемія в історії людства.

    Як люди боролися з іспанським грипом

    На той час від неї не було ніяких ліків, в цілому рівень медицини початку ХХ століття залишав бажати кращого, а для багатьох бідних людей похід до лікаря і зовсім був недозволеною розкішшю. Захворівши іспанським грипом, людина могла тільки чекати і сподіватися на одужання. Тому тоді (як і зараз) єдиними ефективними стримуючими методами по боротьбі з поширенням іспанського грипу було введення суворих карантинних заходів, повсюдне використання масок, дотримання гігієни.

    Поліцейські Сіетла в захисних масках

    Поліцейські Сіетла в захисних масках, 1918 рік.

    Японські школярі в масках

    Японські школярі в масках, 1920 рік.

    У багатьох європейських і американських містах в трамваї пускали людей виключно в захисних масках, а в одному з американських штатів навіть законодавчо заборонили рукостискання. Багато магазинів були закриті, а ті, які відкриті, не пускали людей всередину, обслуговуючи через спеціальні віконця, тобто все, те що ми бачимо сьогодні у зв’язку з коронавірусом вже колись було.

    Не оминула епідемія іспанки і нашу країну Україну. Так в 1918 році за деякими даними тільки в Києві було близько 100 тис. заражених (при тому, що тодішнє населення нашої столиці становило 500 тис. чоловік). Головним джерелом іспанського грипу був Київський вокзал, на який прибували солдати з фронтів, біженці з інших регіонів.

    Щоб зупинити епідемію уряд гетьмана Павла Скоропадського повністю ізолював вокзал і навколишню територію від решти міста, а також повністю закрив в’їзд до Києва – колони біженців перенаправлялися в інші міста. Сам вокзал був перетворений у великий лазарет, під потреби хворих в якості пунктів надання медичної допомоги були пристосовані два вагони. На більше, на жаль, у влади не було грошей, враховуючи, що крім іспанки тоді було і безліч інших проблем: громадянська війна: білі, червоні, махновці, економічні потрясіння.

    Наслідки іспанського грипу

    З часом пандемія іспанського грипу зійшла нанівець. Хоча дієвого лікування проти неї на той час так і не знайшли. Ті люди, які перехворіли і при цьому залишилися живі, виробили колективний імунітет проти хвороби. Тим не менш, цей вірус приніс і деякі позитивні речі:

    • Іспанка підстьобнула розвиток систем охорони здоров’я, які до того перебували в зародковому стані. Люди зрозуміли всю важливість розвитку медицини.
    • Після іспанки з’явилося «всесвітнє бюро протидії вірусам» що стало предтечею появи ВООЗ – Всесвітньої організації охорони здоров’я.
    • У США, після епідемії іспанки з’явилося медичне страхування, оплачуване за рахунок роботодавців, яке потім активно стало використовуватися і в інших розвинених країнах.

    Людство перемогло іспанку, переможе і коронавірус, будьте здорові і не хворійте, бережіть себе і своїх рідних!

    Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

    При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.



  • Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *