Стенографія: від стародавнього Риму до наших днів

історія стенографії

Філологи та історики різних країн давно сперечаються про те, де і коли з’явилася стенографія. Відомий філолог Герберт Бога в довіднику про античну та середньовічну стенографію повідомляє, що ще в 63 році до нашої ери обвинувальна промова, вимовлена одного разу в римському сенаті проти змовників, була записана тодішнім писарем з використанням прийомів стенографії.


Довідник про античну та середньовічну стенографію, поряд з іншими сорока тисячами книг, зберігається на стелажах однієї з найрідкісніших бібліотек – бібліотеки стенографії в місті Дрездені, найстарішої і найбільшої установи такого роду. Численні полиці бібліотеки заповнені спеціальною стенографічною літературою більш ніж на п’ятдесяти мовах.

Стенографію вивчають у багатьох вищих навчальних закладах. Щорічно в світі видається принаймні сто стенографічних журналів, і всі їх отримує Дрезденська бібліотека і негайно ж включає в свої каталоги.

Вже кілька років співробітники цієї бібліотеки працюють в тісному контакті з стенографічними інститутами в Чехії, Болгарії, Італії, Японії, Франції, Нідерландах і США. У Дрезденській бібліотеці ведеться і велика дослідницька робота. Справа в тому, що в наші дні на Землі існує більше трьох тисяч міжнародних організацій стенографії.

Нещодавно вдалося розшифрувати стенографічні тексти Альберта Ейнштейна, які він записав у 1923 році, під час своєї поїздки до Східної Азії. Складність роботи полягала в тому, що вчений користувався давно застарілим і таким, що не застосовується тепер методом стенографії. Розшифровані записи виявилися різними дорожніми враженнями, а також зауваженнями на адресу таких маститих німецьких фізиків, як Макс Планк і Макс Лауе, а також висловлюваннями з приводу деяких творів Гете, Гейне і Келлера.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *