Історія поїздів

поїзд

Сядеш у поїзд, хай собі їде, може у Прагу, може у Відень. (Пікардійська терція)

Поїзди – як багато всього в цьому слові, особливо саме зараз, літом, коли наступила довгоочікувана пора відпусток і щось всередині так і тягне кудись на південь, поближче до моря, пляжів та теплого сонечка. Тож зовсім не дивно спостерігати величезні черги у залізничних касах, люди масово скуповують квитки на поїзди до Криму. Що не кажіть, а поїзди – чи не найкомфортніший засіб пересування, і точно самий безпечний. Таки так, поїзди – самий безпечний засіб пересування у світі, кількість аварій за участю поїздів мінімальна (чого не можна сказати про автотранспорт, який навпаки самий небезпечний). А ще поїзди просто чудове місце для спілкування із різними цікавими випадковими попутчиками, (часом у вагонах лунають ще ті філософські дискусії про життя) гарно мандрувати поїздами веселою та дружньою компанією, з якою не менш весело проводити час, співати пісні, грати в різні ігри, тощо. Одним словом – поїзди, щоб ми тільки без них робили, але як все починалось і звідкіля вони з’явились?

Так от, перші прообрази найдавніших поїздів з’явились ще на прикінці 15-го століття і не мали зовсім ніякого відношення до залізничного транспорту. В ті часи під словом «поїзд» розумівся просто ряд зціплених возів, яких рухала одна тяглова сила – це міг були кінь, або віл чи ще якийсь представник великої (та іноді рогатої) худоби. Деякі винахідливі тогочасні жителі використовували такі поїзди-вози і у військових цілях – в якості укріплень. Зокрема це дуже полюбляли робили і наші українські козаки, які обов’язково брали з собою у військові походи кілька таких зціплених возів-поїздів та в разі чого утворювали з них укріплений табір, справжню пересувну фортецю на колесах.

поїзд

Займайте місця згідно куплених білетів, бабах! Просто в козаків кінноти було не так вже й багато, тож доводилось воювати пішоходом відстрілюючи супротивників з вогнепальної зброї. А оскільки якість тої зброї заставляла бажати кращого і була велика ймовірність бути порубаним ворожою кіннотою на капусту, поки козак перезарядить мушкет, тож вози-поїзди ставали для них просто рятівною паличкою-виручалочкою, та невід’ємним елементом військової тактики наших славетних предків. Є навіть історичні свідчення про те, як одного разу 50 козаків у такій фортеці з возів, успішно відбили атаку 500 турецьких вершників.

Але повернімося до поїздів, нового значення це слово набуло вже на кінці 17-го століття, саме в той час появились перші вагонетки, які являли собою відкритий маленький вагон, призначений для перевезення різних вантажів. В якості тяглової сили використовувались коні. Вагонетки рухались по спеціальній дерев’яній дорозі, фактично це був прообраз першої залізниці. Часи йшли вперед і прогрес не стояв на місці, залізничні дороги покращувались і ось вже у 1804 році англійський винахідник та інженер Ричард Тревтік конструює перший у світі поїзд (вже у його сучасному розумінні) та локомотив («локомотив» означає – зсувати з місця). Коні з полегшенням зітхнули.

поїзд

Ось так він виглядав.

До першого поїзду причепили лишень один пасажирський вагон та пустили його по кругу, для розважання шляхетної лондонської публіки. Сам поїзд грайливо прозвали «Catch me if you can» – «Злови мене, якщо зможеш».

поїзд

Але тільки через сім років англійці зрозуміли, що поїзди – це круто. І ось вже з 1811 року починають активно будуватись поїзди та прокладатись залізні дороги. Спершу тільки в Англії, а потім англійський приклад переймають й інші країни і ось вже бабця Європа закладена залізними рельсами, по яким весело димлять поїзди.

поїзд

Урочисте прибуття поїзду на царкосільській залізній дорозі, першій у Росії, збудованій у 1837 році.

Вже тоді відбувся поділ поїздів на пасажирські та вантажні, взагалі перший вантажний поїзд з локомотивною тягою з’явився у 1820 році, він возив вугілля із англійської шахти Хеттон до містечка Сандерленда. Звісно поїзди в ті часи відрізнялись від нинішніх, мали паровий двигун та диміли так що о-йо-йой, та були по сучасним міркам черепахами, адже максимальна швидкість перших поїздів складала максимум 40 км. на годину. Для руху поїзду в пічку машинного відділення треба було постійно підкидати вугіль. От тільки для екології такі поїзди звісно були не дуже корисні, хоча тоді природа ще не була настільки сплюндрована, як у наші «ультра прогресивні» часи.

поїзд

Під час першої світової, громадянської, та другої світової воєн поїзди знов стали активно використовуватись у військових цілях, з’явились так звані бронепоїзди – стальні мастодонти нафаршировані всілякими гарматами.

Бронепоїзд

Якось так виходить, що чимало людських винаходів задуманих спершу у мирних цілях потім застосовували для всяких військових штук.

Зате вже у на початку 20-го століття із винаходом електрики з’явились і перші електровози, поїзди, що рухались за допомогою магічної сили електричного струму та вже не диміли як ті паровози.

поїзд

Перші електровози, фото з 20-х років, 20-го століття.

Отака вона історія поїздів, які пройшли довгий еволюційний шлях від возів, через ретро димлячі поїзди 19-го століття до таких сучасних красенів.

поїзд

На завершення гарна пісенька від гурту «Пікардійська терція» – «Сядеш у поїзд».

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

14 comments

  • Якось так виходить, що чимало людських винаходів задуманих спершу у мирних цілях потім застосовували для всяких військових штук.

    Бувало й таке, але здебільшого як на мене якраз більшість технологічних винаходів створювалось для військових цілей, а вже потім знаходило цивільне застосування, яскравий приклад – інтернет, напевно тому що якраз під військові проекти завжди найбільше мобілізувалось фінансових та інтелектуальних ресурсів.

    А ще поїзди просто чудове місце для спілкування із різними цікавими випадковими попутчиками, (часом у вагонах лунають ще ті філософські дискусії про життя) гарно мандрувати поїздами веселою та дружньою компанією, з якою не менш весело проводити час, співати пісні, грати в різні ігри, тощо

    Що до наших традицій розваг у поїздах, то вони досі живуть лише тому що наші поїзди до сих пір не набагато втікли по швидкості від своїх попередників з 18-го сторіччя), всього на 30км/г), оскільки безпечна швидкість руху по нашим коліям саме 70км/г).

    П.С. Якщо мені не зраджує пам’ять, то з поїздами зв’язаний ще один такий цікавий винахід як пилосос), який перший раз був використаний для прибирання вагонів у США).

    П.П.С. слова “вугіль” і “поїздà” я б замінив на “вугілля” і “поїзди” 🙂

  • Stakeholder дякую за зауваження, вже замінив слова на “вугілля” та “поїзди”.
    А щодо швидкості наших сучасних поїздів, цікаво, коли вже в Україні запустять оті швидкі японські поїзди, що рухаються до 300 км. за годину. До Євро вже кілька південокорейських Хюндаїв пустили, але ще не мав нагоди ними мандрувати.

  • Після того як перекладуть всі колії.
    Прикол в тому, що навіть радянські локомотиви розраховані на значно більшу швидкість руху, але стан залізничного полотна ніколи не дозволяв розігнатися до максимуму (хіба на окремих ділянках). Хто їздив експресом Київ-Львів на власній шкурі відчував це: коли потяг розганяється до чуть більшої ніж його “брати по маршруту” швидкості – відразу починається просто дике розхитування вагонів.

  • Те, що наші поїзди їздять повільно теж має свої переваги, так створюється особлива поїздова романтика із філософськими розмовами у вагонах, а їзда українською залізницею перетворюється на справжній медитативний процес 🙂

  • до 300 км/год. ще навіть Європа не дожилась), для нас ідеально було б хочаб дійти до тих же обіцяних 160км/год, але щоб це дійно була середня швидкість а не, як каже PVS, на окремих ділянках)

  • Було б файно, якби зробили хоча б 160 км. за годину, тоді зі Львова у Симферополь не доводилось б цілу добу у поїзді варитись, а так раз сів на поїзд і вже за якусь нічку привіт о Чорне море 🙂

  • В нас взагалі якось все так організовано, що втрачається купа часу, поїзд мало того що повільно їде так ще як приїжджає на станцію, то стоїть там по пів години-годину, напевно для того щоб нелегальні торгаші встигли пробігтись по вагонах).

  • Принаймі наші поїзди намагаються дотримуватись графіку свого руху а не запізнюватись на кільканадцять годин, як скажімо роблять поїзди десь в Індії. Але треба завжди прагнути кращого.

  • ну якщо ми рівняємось на Індію тоді нема питань 😀

  • Сподіваюсь що в нас все буде значно краще, доженемо Европу 🙂

  • Я на Хюндаї )))))))))))

  • І як там, на тому Хюндаї?

  • Дороге, зараза)))

  • А кому легко?