Марки в історії

марки

Всякий пристрасний філателіст (збирач марок) дивиться на предмет свого жадання, не тільки як на знак поштової оплати, але як на документ епохи. Дуже багато марок вийшло з моменту їх винаходу в 1840 р. англійцем Раулендом Гіллем, але лише декільком судилося зіграти відому роль в історії. Мимоволі спадає на думку відома німецька приказка: «маленькі причини – великі наслідки». Пропонуємо вашій увазі кілька історій про те як маленькі марки мали великі наслідки.

Наприкінці 19-го сторіччя де-Вілляр, працівник однієї з незліченних китайських митниць, отримав від місцевого уряду пропозицію скласти малюнки для нових марок. При виконанні проектів де-Вілляр допустив помилку, яка стала для нього фатальною: для одного зі своїх малюнків він вжив колір імператорського пурпура, що за китайськими поняттями є злочином. Крім того він розподілив текст написів абсолютно неприпустимим в очах китайців чином.

Художник жорстоко поплатився за свої невільні злочини. Його присудили до вигнання і відвезли в дику і невідому місцевість Тибету, лишивши там на відання долі. Друзям Вілляра після декількох років невпинних клопотань вдалося звільнити його. Але здоров’я художника було вже надломлено і незабаром після свого порятунку він помер.

Марки за малюнками Вілляра випущені в 1897 році, були вже до кінця наступного року вилучені з обігу і замінені марками того ж малюнка, але із зміненим написом.

А ось які події були викликані поштовою маркою Кореї. Випуск зазначеної марки з частковим англійським текстом викликав абсолютно неймовірне «потрясіння державних устоїв ». У 1885 р. Корея мала намір примкнути до Всесвітнього поштового союзу. Всі приготування були вже зроблені, нові марки були випущені, і з нагоди цієї події в міністерстві закордонних справ організували великий банкет. Запрошені сіли до столу. У цей момент – обливаючись кров’ю, весь покритий ранами, хитаючись – в зал увійшов довірений короля, який вів переговори з Бюро Всесвітнього поштового союзу.

Виявилося, що ворожі всякому більш-менш прогресивному заходу чиновники розпустили чутку, що вступ Кореї у Всесвітній поштовий союз підірве майбутнє імперії. Вони влаштували змову, та уповноважений короля уникнув смерті тільки завдяки відчайдушному опору. Але в Сеулі вже встигли спалахнути вуличні заворушення, і проживаючі тут європейці довгий час перебували в небезпеці, ризикуючи бути вбитими в якості чужих демонів, які приносять нещастя.

У Судані, в 1898 р., мало не спалахнуло повстання через марку, на якій був зображений вершник, що везе пошту на верблюді. Ці марки були надруковані в Лондоні на папері, що мала в якості водяного знака хрестоподібну квітку лотоса. Тубільні фанатики-магометани, прийнявши цей знак за зображення хреста, були вкрай обурені, вбачаючи в поширенні таких марок образу своїх релігійних почуттів. Уряду довелося вилучити весь випуск і віддрукувати його на папері з новим водяним знаком – у вигляді півмісяця і зірки.

Аналогічна роль випала на долю марки, випущеної в Індії в 1911 р. Слон, зображений на цій марці, був намальований так, що його легко можна було прийняти за свиню. Зображення цієї нечистої тварини ображало релігійні почуття жителів і викликало найбільше обурення. Незабаром після появи марки у продажу англійська таємна поліція напала на слід великого повстання, що ось-ось мало спалахнути. Коли почали дошукуватися причини, то виявилося, що агітація брамінів була спрямована проти нещасливої марки, яку звичайно негайно ж вилучили з обігу.

У 1900-1901 р. в Домініканській республіці вийшли марки, із зображенням географічної карти острова Гаїті, Межі Домініканської республіки з негритянською республікою Гаїті були окреслені на цій карті так неясно, що складалося враження, ніби частина цієї останньої приєднана до Домінікани. У Гаїті з цього приводу виникло велике обурення і протягом деякого часу існувала небезпека війни між зазначеними республіками. Зрештою, домініканський уряд прийняв до уваги заяву Гаїті і вилучив з обігу весь випуск цих марок. Спеціальна урядова комісія спалила їх у столиці Домініканської республіки Сан-Домінго.

Велику роль зіграла одного разу в американській політиці поштова марка Нікарагуа. Коли в 1902 р. у Вашингтонському конгресі і сенаті обговорювалося питання про фінансування Сполученими штатами нинішнього Панамського каналу, то гарячі дебати викликало питання про те, чи слід прокласти канал через Панаму, або через Нікарагуа.

За два роки до цього, 14 травня 1900 р., відбулося сильне виверження вулкана Момтомбо, що знаходиться в Нікарагуа, якраз поблизу тієї місцевості, через яку передбачалося прокласти канал. Це виверження зображено на марках Нікарагуа випуску 1900 року. Під час виверження верф, розташована біля підніжжя вулкана і видна на марці, була абсолютно зруйнована. Прихильник проведення каналу через Панаму, французький інженер Бюно Вавілла, скупивши 96 поштових марок цього випуску, послав по примірнику кожному із сенаторів. Враження було приголомшуюче, навіть найгарячіші прихильники проведення каналу через Нікарагуа на власні очі переконалися в тому, що проект, який захищається ними вельми небезпечний. При вирішальному голосуванні більшість виявилася на стороні проведення каналу через Панаму. Таким чином, в питанні великого економічного значення – створення Панамського каналу, вирішальну роль зіграла маленька поштова марка.

Автор: А. Ч.