Історія квіткових букетів: від давнини до наших днів

З давніх-давен люди дарували один одному квіти, а перші квіткові композиції і букети прикрашали ще стародавні храми Єгипту, Шумеру, Вавилона, Індії та інших колисок людської цивілізації. Часто квіти в минулому мали символічне і навіть сакральне значення, так наприклад, стародавні єгиптяни вірили, що вони полегшують перехід мертвих в загробне життя. В епоху бароко квіти звеличували як минущий дарунок, а під час «тюльпаноманії» в XVII столітті вони перетворилися в найпопулярніший товар у світі, і привели до першого в історії «біржового міхура». Історія квіткових букетів також дозволяє нам зробити цікаві висновки про менталітет кожної епохи.

Стародавній Єгипет

Коли археолог Говард Картер виявив єгипетську мумію Тутанхамона в 1922 році, він також знайшов на трунах букети квітів блакитного лотоса і ягоди пасльону. Кажуть, що Картер був абсолютно зворушений квітковими букетами, які свідчили про тисячолітні похоронні традиції. Свіжозрізані квіти були популярними похоронними предметами в Стародавньому Єгипті. Таким чином, найдавніші докази культурного використання букетів були знайдені в єгипетських зображеннях 1540 року до нашої ери. На них зображені поховання з квітковими композиціями з червоних маків, жовтих мандрагорів і синіх квітів кукурудзи. Єгиптяни також використовували квіткові букети для духовних цілей: вони повинні були виганяти злих духів, щоб полегшити перехід померлих в загробне життя.

Античність і середньовіччя

У давнину квіткові букети були популярною прикрасою та подарунком; вперше не тільки для мертвих, але і для живих. Стародавні греки дарували жінкам квіти, щоб оцінити їх красу. В особливих випадках вони прикрашали волосся квітковими вінками.

У Стародавньому Римі пишні квіткові композиції підкреслювали розкіш: римляни прикрашали цілі кімнати пелюстками троянд або квітами шафрану. Розпад Римської імперії в 550 р. н. е. поклав край такій багатій квітковій культурі. Однак ранні християни не довіряли квітам, оскільки бачили в них свідчення занепаду язичницьких культур. Після християнізації букет квітів втратив своє значення в Європі.

Виключно бенедиктинські та цистерціанські монастирі намагалися зберегти давні знання про квіти у своїх монастирських садах. У 800 р. н. е. імператор Карл Великий поступово змінив середньовічний дискурс про квіти. Під час своїх кампаній проти маврів в Іспанії він мав можливість дослідити вражаючі Арабські сади, в яких квіти вважалися символом Божественного. Карл Великий був настільки вражений, що посадив певну кількість лікувальних рослин та декоративних квітів у садах свого замку.

Ренесанс

Квітковий букет відсвяткував своє повернення до Європи в епоху раннього Нового часу. Ренесанс відродив незліченні ідеї давніх часів. Таким чином, саме в XV-XVI століттях був заново відкритий древній звичай дарувати букети квітів в якості подарунка, хоча і чисто з практичних міркувань. Квітки з сильним ароматом призначалися для маскування сильних запахів тіла. Не романтично, але вірно: саме так виникла традиція весільного букета в епоху Відродження. В основному наречені носили букети зі свіжих ароматних трав, таких як розмарин і мирра. Вони повинні були приховувати не зовсім приємний запах тіла (адже милися люди в той час не часто), виганяти злих духів.

Перші справжні квітники в Європі виникли після падіння Константинополя (1553). Наприкінці Візантійської імперії все більше цибулинних рослин, таких як тюльпани, нарциси та гіацинти, імпортувались з Туреччини до Європи

Тюльпаноманія

Квіти вплинули не тільки на соціальне, а й на економічне життя в XVII столітті. Особливо повчальною в цьому плані є голландська «тюльпаноманія»: тюльпани стали настільки популярними в Європі, що новий товар перетворився на бажаний предмет колекціонування і об’єкт спекуляцій. Між 1632 і 1637 роками в Нідерландах панувала справжня істерія щодо тюльпанів: цибулинні рослини продавались на біржі тюльпанів за приголомшливими цінами. Тимчасово ринкова вартість однієї єдиної цибулини тюльпана становила 800 гульденів, що в п’ять разів перевищувало середню річну зарплату. Кажуть, що цибулина тюльпана «Semper Augustus» коштувала 10 000 гульденів. Всьому прийшов кінець в 1637 році, коли ринок тюльпанів стрімко впав. Тюльпаноманія стала першим спекулятивним біржовим міхуром в економічній історії.

Мова квітів

У XVIII столітті складні зображення квітів стали «модними» серед аристократії того часу. Квіти раптом стали використовуватися як невербальний засіб спілкування. Така «мова квітів» була вперше задокументована леді Мері Монтагу в її «листах зі Сходу» (1718). Під час своєї подорожі до Константинополя вона зіткнулася з прихованим значенням османських квітів, які концептуалізували квіти як семіотичні знаки: ірис означав вірність, червоні троянди – кохання, а квіти кукурудзи – надію. Навіть образи і звинувачення можна було висловити невербально за допомогою квітів. Такі приховані квіткові коди викликали ажіотаж серед європейських аристократів, що також дозволило шляхетним жінкам, незважаючи на обмежувальні обставини XVIII століття, адекватно повідомляти про свої соціальні бажання і конфлікти.

XIX століття

Саме в XIX столітті середній клас остаточно пристосував букет квітів до свого способу життя: за часів розквіту кліперів — швидких вантажних вітрильних човнів — в середині XIX століття в Європу прибувало все більше і більше екзотичних квітів. Купці імпортували азалії та рододендрони з Китаю, а також гладіолуси та фрезії з Південної Африки. Після індустріалізації стало легше виробляти недорогі вази на фабриках. Таким чином, квітковий букет став органічним предметів в будинку середнього європейського буржуа.