Історія алхімії – попередниці хімії
Як вважають, алхімія виникла в I столітті н. е. в Олександрії. Алхіміки переслідували головним чином дві мети. По-перше, вони хотіли перетворити дешевші метали, такі, як залізо і свинець, в більш цінні – золото і срібло; для цього вони намагались знайти такий собі «філософський камінь». І, по-друге, вони наполегливо шукали якусь магічну рідину – «еліксир життя» який міг би продовжити людське життя або навіть зробити людину безсмертною.
Батьком алхімії і творцем всіх її досягнень, як свідчать стародавні єгипетські рукописи, був легендарний Гермес Трисмегістус. Однак свого бурхливого розвитку алхімія досягла в середні віки. У Європі в той час майже при кожному імператорському дворі день і ніч працювали алхіміки, щоб перетворити свинець у золото і тим самим поліпшити плачевний стан королівських фінансів (бож «фінанси співають романси» ще з зорі людської історії).
Алхімія завоювала симпатії кращих мозків свого часу, Роджер Бекон, найбільший вчений XIII століття, вірив у можливість перетворення свинцю в благородні метали, Роберт Бойль, президент Королівського наукового товариства Англії, підтримував алхіміків. Славетний вчений Ісак Ньютон побудував навіть маленьку лабораторію, де він проводив алхімічні експерименти. Однак поряд з алхіміками, які були справжніми ентузіастами своєї справи, алхімія привернула до себе незліченних шарлатанів.
Королі, князі та герцоги завжди були не проти спробувати щастя і розбагатіти за рахунок алхімічного «золота». Ошукані алхіміками, вони жорстоко мстили їм за це. Серед шарлатанів-алхіміків була і жінка на ім’я Марія Зіглерін. Доля її трагічна. В 1575 році герцог Брунсвікський, зневірений в її обіцянках отримати зі свинцю «золото» віддав наказ спалити її. Князь Вюрцбурзький, мабуть, вважав себе людиною, не позбавленою почуття гумору. Правда, його гумор був досить похмурої якості. При своєму дворі він побудував спеціальну шибеницю, пофарбовану в золотий колір, яку він використовував тільки для алхіміків, які не виконали своїх обіцянок.
Чи була алхімія справжньою хімією, як у це вірив великий хімік Лібіх? Френсіс Бекон порівнював алхіміків з людьми, які говорять своїм синам, що вони залишили їм золото, зарите десь у винограднику. Сини при розкопках не знайшли золота, зате зібрали рясний врожай винограду.
У своїх пошуках «філософського каменя» і «еліксиру життя» алхіміки протягом століть отримали величезне число нових речовин і зробили ряд важливих наукових відкриттів. Вони вперше виділили такі хімічні елементи, як сурма, миш’як, вісмут і фосфор. Азотна, соляна, сірчана кислоти і царська горілка були вперше отримані алхіміками. Алхіміки першими запропонували витягувати золото амальгамним способом, готувати каустичну соду з золи рослин і ряд інших процесів.
У запасливих господарів завжди зберігаються на всякий випадок галун, бура, винний камінь, ефір, штукатурний гіпс і червоний сурик. Але навряд чи хто-небудь здогадується, що відкриттю цих речовин ми зобов’язані алхімікам. Вінченцо Каскаріоло – швець з Болоньї, який на дозвіллі захоплювався алхімією, одного разу виявив, що сульфід барію світиться в темряві, якщо його перед цим на деякий час виставити на сонці. Так було відкрито явище люмінесценції.
Багато апаратів та інструментів, без яких не може обійтись сучасна хімічна лабораторія, були вперше введені алхіміками. Перегінні куби, реторти, водяні лазні та лабораторні ваги – ось далеко не повний список хімічного обладнання, винайденого алхіміками. Алхіміки ніколи не досягали мети в пошуках «філософського каменя» або «еліксиру життя», але вони проклали шляхи розвитку хімії, фармацевтичної промисловості і, нарешті, сучасної «алхімії» – ядерної фізики.
Після того, як у 1898 році подружжя Кюрі відкрили радій, було виявлено, що цей елемент поступово перетворюється на свинець. Це було перше відкриття природного перетворення елементів. А в 1919 році Ернесту Резерфорду вдалось отримати перше штучне перетворення елементів при бомбардуванні азоту швидкими іонами гелію. Азот перетворювався на кисень і водень. Тринадцятьма роками пізніше Е. О. Лоуренс з Каліфорнії побудував циклотрон, на якому були отримані різноманітні і численні перетворення елементів.
У результаті всіх цих робіт таблиця Менделєєва поповнилась новими елементами, штучно створеними людиною. Сучасна «алхімія» тісно пов’язана з атомною енергетикою, стає наукою, що бурхливо розвивається, все-таки мрія древніх алхіміків про перетворення одного елемента в інший здійснилась.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.