Кожен школяр знає, що рік складається з 365 днів. Але далеко не кожному дорослому відомо, що насправді він дорівнює 365 дням 5 годинам 48 хвилинам і 46 секундам. Саме за такий період наша планета обертається навколо Сонця. Не було це відомо і стародавнім грекам. І, тим не менш, з притаманною їм здатністю помічати явища природи вони спробували розділити рік на більш дрібні відрізки часу — місяці.
За визначенням, середні віки це те, що вмістилося посередині між Античністю і Новим часом. Сам термін склався лише у XVIII столітті, а до того освічені європейці були впевнені, що їх Новий час — це єдино правильне «відродження античності», і той факт, що Відродження не розквітло відразу ж на руїнах Римської імперії пояснювали лише гігантською загальною помилкою, на кшталт вавилонського стовпотворіння.
До складу флоту генерала Бонапарта під час його єгипетського походу входив великий трищогловий корабель “Патріот”. На ньому пливли двісті французьких вчених – археологів, астрономів, топографів, хіміків, біологів, які везли з собою багатий науковий інструментарій.
Коли орди варварів вторглися в межі Західної Римської імперії (V століття), здавалося, назавжди були втрачені великі скарби античної науки, накопичені Римом, Грецією і ще більш давніми цивілізаціями Сходу. Але через кілька століть, в неясну епоху раннього середньовіччя, виникла міжнародна наукова організація, що процвітала всупереч відсталим забобонам середньовічного світу. У IX столітті в приморському південному італійському місті Салерно була заснована школа, якій судилося відродити і зберегти медичну науку минулих часів, стати основним центром співпраці діячів середньовічної культури.
Жили-були люди. Давно. Вісім століть тому. Від них до нас дійшли керамічні вироби, прикрашені багатим орнаментом. Судини з рельєфами людей і тварин. Похоронні урни зберегли попіл померлих. Сліди цієї культури були знайдені несподівано – і в несподіваному місці.
У гирлі річки Амазонки розташований плоский острів Маражо, за площею майже дорівнює Данії. Повз острова проходять десятки човнів. Нинішнє населення Маражо займається скотарством … І ось в цих-то обжитих місцях були зроблені знахідки.
Подарунки для любителів Японії повинні бути особливими і відображати культуру або традиції Японії. У статті розповідаємо, які саме презенти можна піднести людині, яку цікавить Ніхон.
Коли народилася екологія, про яку ми стільки зараз говоримо? Напевно, у Стародавньому Римі та в Афінах. Римляни скаржилися на забруднення вод Тібру. А афіняни — вод афінського порту Пірея, котрий приймав кораблі з усієї тогочасної ойкумени, тобто території земної кулі, заселеної людиною.
Ніч засвітила яскраві зірки над стародавньою Олександрією. Місто затихло. І лише у мармурових колон храму юрмилися люди. Ось двері повільно відчинилися. Жрець, опустившись на коліна, запалив священний вогонь на вівтарі. Полум’я, спалахуючи, висвітлювало обличчя богів, їх простягнені над вогнем руки, що стискають чаші. Десь трохи чутний був хор жерців. Поступово голоси посилювалися, наповнюючи храм. І в цю хвилину сталося диво: з чаш, які статуї богів тримали над священним вогнем, стали повільно падати краплі олії. Потрапляючи в полум’я, вони ще сильніше змушували танцювати язики вогню, здавалося, самі всемогутні боги роздмухують святе полум’я. Вражені люди впали ниць.
Почитаємо Йордана: «… готи зі своїм королем Берігом вийшли з надр Скандзи, витягши всього лише три кораблі на берег по цей бік Океану… Незабаром вони просунулися на місця ульмеругів, які сиділи тоді по берегах Океану … витіснили їх з власних поселень. Тоді ж вони підкорили собі вандалів …» Один з кораблів відстав і причалив дещо пізніше. Відсталих прозвали ледачими – Гепідами. «Ці самі Гепіди … жили в області Спезіс, на острові, оточеному мілинами річки Віскли». Очевидно, місце висадки знаходилося десь в областях Польського Помор’я, поблизу Вістули – Віскли – Вісли.
Поняття «прометеївську», лінійного часу, рівномірно розподіленого і з напрямком, з’явилося на островах Малайського архіпелагу лише з приходом ісламу в XV-XVI ст. (По-малайські такий час позначається терміном арабського походження «vaktu»). Тому і сьогодні в цьому регіоні поширені дві абсолютно різні концепції часу. З одного боку, існує історичний час, прийнятий ще з XVII ст. авторами деяких наукових праць, присвячених датованим подіям та історії мусульманського співтовариства.