Листи військового часу
В даний час у Військовому архіві у Відні і в Архіві військової історії в Будапешті зберігається велика кількість документів, що відносяться до цензорської служби колишньої австро-угорської монархії. З 1916 по 1918 р. тисяча цензорів, розділених на мовні групи, перевіряла від 8 до 10 млн. листів в місяць, приділяючи особливу увагу зарубіжній кореспонденції, листів солдатів і військовополонених. Листи, яких ухвалено нешкідливими, відсилалися адресатам в незайманому вигляді, інші частково вимазувалися, інші конфісковували. Рядки, що підлягали вилученню, скрупульозно копіювалися цензорами і разом з конфіскованими листами служили матеріалом для складених цензорською службою доповідей про моральний стан військ і цивільного населення. Через півстоліття ці документи стали об’єктом історичного дослідження.
З усієї цієї кореспонденції навряд чи можна багато дізнатися про пересування військ, понесених втрат, обсязі промислової продукції або зібраний урожай, зате в ній містяться цінні відомості про повсякденне життя і настрої, що переважали в армії і країні. Звичайно, висловлювані в листах судження занадто стримані і лояльні, щоб вважати їх до кінця відвертими: люди прекрасно розуміли, що їм не обійти цензуру. Однак це анітрохи не применшує значення наявної в них інформації, оскільки між рядків можна прочитати і скарги, і новини, які автори листів вміло, але марно намагалися приховати від цензорів.
До кінця війни самоконтроль помітно ослаб. З весни 1917 року в листах все більш відкрито виражаються думки і почуття населення. Деякі доповіді і витяги з листів, наприклад стосуються дезертирства сербів (1300 витягів) або відзвуків Жовтневої революції в Росії, становлять значний інтерес для дослідників. Листи простих людей дають набагато більш об’єктивне уявлення про революційні настрої і радикалізацію громадської думки, ніж упереджені публікації урядової преси.
Ці документи являють собою досить підходящий матеріал для кількісного аналізу на основі статистичної обробки наявних зразків. Однак, перш за все, необхідно було визначити основні теми, що хвилювали в той час уми людей. Щоб проаналізувати стан духу населення за період з листопада 1917 р. по березень 1918 р. автор даної статті відібрав 1500 листів, дві третини з яких написані робітниками і селянами, а одна третина – представниками інтелігенції та середнього класу, причому 46% відібраних листів написані австрійцями та угорцями, а 54% – представниками інших національностей, що цілком відповідає етнічній структурі монархії.
Найпоширенішою темою є невдоволення існуючим ладом. Воно виражається в 37% листів, автори яких порівнюють життя привілейованих класів з долею посланих на смерть солдатів і злиднями робітників. Наступна тема – проблема роботи, яка порушується в 36% листів, причому в більшості листів, які стосуються початку війни, безробіття пояснюється порушенням нормального суспільного життя. І нарешті, тема патріотизму, яка трапляється в 27% листів, причому вірність батьківщині уживається в них з міжнаціональною ворожнечею.
Невдоволення існуючим режимом, що виражається в скаргах на злидні, гноблення і кричущу нерівність. Ті ж тенденції спостерігаються в листах, де присутня друга тема, причому туга по мирному часу поступово переростає в позитивні вимоги. Більшість листів третьої групи (60%) відображає невдоволення національним гнобленням і прагнення до автономії, хоча деякі автори як і раніше зберігають вірність своїй державі.
Систематичний аналіз архівних матеріалів цензорської служби, що зберігаються у Відні і Будапешті, може не тільки поповнити наші знання історії першої світової війни, а й допомогти в більш широкому контексті зрозуміти механізми формування громадської думки і суспільних відносин.
Автор: Петер Ханеке.