Скарби Кайзергауста

сокровища

Спочатку тут, в десяти кілометрах від Базеля, було містечко. Його заснував в 44 році до нашої ери Мунацій Планкус, один з офіцерів Цезаря. Справа була під час галльської війни: римські легіони вже захопили ледь не всю Галію, потрібні були опорні пункти. У III столітті місто було зруйноване: германське плем’я алеманів йшло на Рим. Але міські камені недовго залишалися мертвими. Вже незабаром вони згодилися – імператор Діоклетіан наказав поставити тут фортецю; йому не хотілося випускати з рук зручну ключову позицію. Так виникла фортеця: кам’яна трапеція довжиною близько трьохсот метрів і шириною в сто п’ятдесят. Стіни були шириною в чотири метри. Тридцять масивних веж височіли над округою. Гарнізоном тут стояв римський легіон. Справи давно минулих днів! Безперечно. Але в тому й річ, що все це має саме безпосереднє відношення і до наших днів.

Необхідно тільки сказати, що з часом біля фортеці і всередині її виникло селище: Кайзераугст. Селище це поступово розросталося, і до 1961 року тамтешня влада вирішила побудувати для численної дітвори нову будівлю гімназії. Зводити її вирішили в південно-східному куті колишньої фортеці, від якої подекуди залишилися напівзруйновані стіни.

І ось бульдозер взявся за розчищення ділянки. Раптово вдарили морози, пішов сильний сніг, і роботу довелося призупинити. До середині січня настала відлига. І ось тоді-то один з жителів Кайзераугста, проходячи повз те місце, де трудився бульдозер, побачив в купі сміття якусь срібну тарілку. Він відніс її в Базель професору Лор-Білару, і той досить швидко визначив: дійсно срібло, і до того ж римське.

… Солдати швейцарської армії з міношукачами в руках обстежують район знахідки. І знаходять силу-силенну цінних предметів – все приблизно в одному і тому ж місці. А тим часом професор і його співробітники з’ясовують: може бути, ще хто-небудь з жителів знайшов срібло!

І дійсно, якийсь хлопчина, років дев’яти, теж підібрав кілька речей і навіть показав своєму шкільному вчителеві. Але той, навіть не глянувши толком, велів йому викинути цей старий мотлох. Тепер їх знову підбирають на звалищі. П’ять тарілок знайшла і одна з мешканок.

Пошук тривав. Його припиняють лише 8 травня 1962, коли всім стає ясно, що ні в землі, ні у жителів більше нічого немає. Урожай непоганий – двісті п’ятдесят п’ять знахідок, враховуючи медалі і монети. І все з чистого срібла, в тому числі шість великих речей діаметром шістдесят один сантиметр; чудовий канделябр висотою більше метра, статуетка Венери, сімнадцять великих медалей. І велике восьмигранне блюдо шириною у п’ятдесят два сантиметри, вагою в чотири з половиною кілограми. Найбагатший скарб!

Справа, однак, не тільки в кілограмах, хоча і вони в даному випадку важливі. Справа, перш за все в тому, що, як виявилося, речі ці – справжні витвори мистецтва. На них міфологічні сцени, сцени полювання, зображення кораблів, укріплених міст. Робота абсолютно дивовижна. Знайдені скарби відносяться до IV століття до нашої ери. Так само як і монети із зображеннями імператора Костянтина Великого, засновника Візантії, і його синів. Але як це все потрапило в Аугст ? Кому належав скарб і коли його заховали ?

Вчені не можуть це визначити точно. Принаймні поки що. Але ось одна з гіпотез.
Оскільки на деяких монетах збереглося зображення імператора Маньєнса (355 рік до н. е.), А монет із зображенням наступних володарів немає, то, ймовірно, скарб і був захований в часи цього узурпатора. Коли ж саме ? Очевидно, в 352 році. Маньєнс, вирушаючи на війну до Італії проти законного правителя, залишив на Рейні свого брата, Децанга. Але зручним моментом скористалися німецькі племена. Вони вщент розбивають тут римські війська і опановують кількома десятками фортець. У тому числі і фортецею в Аугст.

Чи не Децанг заховав тут свої скарби ? Адже вони повинні були належати дуже багатій, дуже знатній людині.

… За знахідкою в Кайзераугсте – тривожні дні сивої давнини. Але головне – не в цьому. Головне в тому, що завдяки вдалому збігу обставин чудовий скарб, чудові творіння стародавніх майстрів стали надбанням нашого часу.

P. S. Старинные летописи рассказывают: Интересно сколько еще неоткрытых сокровищ есть по всему миру? Даже вот взять ближних соседей, Молдавию, как сообщают свежие новости Молдовы порой местные археологи да найдут что-то интересненькое.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *