Шляхами хазарського царства. Частина друга.

Саркел

Над шаром землі зі слідами перебування хазар, майже три метри у висоту займають нашарування, в яких збереглися пам’ятники історії давньоруського міста. Ці нашарування дали ще більше знахідок, цінних для науки. Руське населення жило не тільки у фортеці, а й за її межами. Фортеця зберігала своє оборонне значення, і при наближенні ворога за її стінами ховалися всі навколишні жителі. Усередині місто-фортеця суцільно забудовується житлами, тісно приліпленими один до одного. Будинки були невеликі, заглиблювались на півметра в землю. Підлога земляна; стіни з колод, дощок або плоту, обмазаного глиною; дахи з очерету або соломи. Все це археологам вдалось встановити по обвугленому зрубу, відбиткам дощок та іншими будівельними деталям, у великій кількості знайденими при розкопках.

Всередині будинку обов’язково була кам’яна або цегляна піч, нагорі якої часто робився глиняний овальний майданчик у вигляді сковорідки для підсмажування зерен або печення коржів. В одній хатині зберігся навіть шматок коржа з борошна грубого помелу. Біля будинків часто можна було зустріти вогнища для приготування їжі влітку. У підлозі житла викопувалися ями-сховища, прикриті зверху дощатим настилом і облицьовані дошками всередині.

Рясні знахідки землеробських знарядь – залізних частин плугів, кіс, серпів, мотик, частин сошників; глибокі ями для зберігання великої кількості зерна; жорна для помелу та інші предмети сільського господарства показують, що основним заняттям населення Білої Вежі було землеробство. Русичі розширили асортимент сільськогосподарських культур, вирощуваних до них, і принесли в степ жито, м’яку пшеницю, шестирядний ячмінь і олійну культуру – кользу.

З одного занедбаного, а потім засипаного колодязя було витягнуто тріпало для льону або конопель; значить населення Білої Вежі культивувало ці рослини. У відкладеннях руського періоду знайдено багато господарських відходів. Щільні шари залежалої риб’ячої луски, упереміж з рибальським приладдям – гачками, грузіламі, свідчать про поширення рибальства. Виявлені і кістки свійської птиці, якої не було у хозар, – дрібних курей, гусей. У хазар було багато собак; у русичів з’являється і домашня кішка.

На високому рівні стояло у жителів Білої Вежі ремесло. У стародавньому руському місті відриті цілі спеціалізовані майстерні. У ковальській майстерні збереглися залишки горна з піддувалом і дерев’яного корита, в якому майстер, ймовірно, гартував поковки. У кутку кузні звалена купа криць – шматків заліза, виплавленого для переробки. Біля них – великі кліщі та інший ковальський інструмент, багато готових виробів.

Виявлені також залишки ливарного виробництва – тігельки і формочки для плавлення і відливання металевих прикрас. У металообробних та ювелірних майстернях робили кільця, оковки для дерев’яних і кістяних предметів. Знайдено багато тонких ювелірних прикрас із золота та срібла – скроневих кілець, браслетів, сережок, підвісок. В особливій майстерні оброблявся бурштин.

Значний розвиток отримала у руського населення і обробка дерева, каменю, шкіри. Залишки тканин на деяких кістяках показують, що біловежці одягалися не тільки в холщевий і шерстяний одяг, але і в шовк і навіть у парчу. Особливий інтерес представляє виточений у біловезькій майстерні предмет з кістки завбільшки з гусяче яйце. Всередині його пропущено залізний стрижень, який закінчується з одного боку заклепкою, а з іншого – кільцем. Це був обушок – зброя, яка носилась підвішеною на ремені. На ньому видно п’ять особистих клейм – знаків власників, до яких по черзі переходила ця зброя.

обушок

З окремих унікальних знахідок в Білій Вежі слід зазначити високохудожню роботу гребінь зі слонової кістки. На його лицьовій стороні вирізаний павич серед рослин; під ним дуже жваво представлена переслідуюча його собака. На звороті – дерево; праворуч від нього людина бореться з левом, зліва – воїн, поспішаючий на допомогу, озброєний щитом. Ця річ була, ймовірно, завезена в Білу Вежу з Візантії. Інший предмет – шахова фігура слона з сидячим на ньому погоничем – потрапив сюди з Індії. Це доводить, що Біла Вежа була пов’язана торгівлею з багатьма країнами.

Останній період життя стародавнього руського міста ознаменувався великими випробуваннями, що випали на долю його жителів. У розкопаних верхніх шарах городища серед залишків згарищ попадаються скелети людей, загиблих при руйнуванні міста половцями. Під руїнами будинків знайдено багато скелетів воїнів. На одних сліди поранень; в інших у кістках застрягли стріли і наконечники копій. Є скелети з перерубаними кістками, зі знаками шабельних ударів, навіть обезголовлені і розсічені на частини. В одному з цегляних льохів виявився скелет чоловіка, мабуть, смертельно пораненого і який намагався вибратись з ями, в яку він впав. Його руки чіплялися за краї ями. У такому положенні він був засипаний проваленою стіною.

Саркел

Особливо цінними знахідками були древні руські написи. На глибині двох метрів, в шарі злежалого за сотні років сміття, були знайдені глиняні черепки з написами. На деяких видно окремі літери, інші зберегли частини слів. Багато написів-букв і на інших предметах: на роговій рукоятці нагайки, наприклад, вирізана монограма з трьох переплетених між собою букв.

Археологи знайшли два уламки посудини, зробленої з червоної глини в кінці X – на початку XI століття. Коли ці уламки з’єднали, вчені помітили, що на них подряпано якісь написи. На одному черепку можна розібрати слова, імена; на іншому – чітко видно цілий шестистрочний напис, прочитати який поки не вдалося. Велика кількість черепків з письменами дає підставу припускати, що грамотність була широко поширена серед наших предків.

Інша чудова знахідка, відноситься до ще більш раннього періоду – до кінця VIII – початку IX століть. Під однією з веж оборонної стіни був відкритий підкоп, що веде з фортеці. Наприкінці підземного коридору, під купою цегли лежав скелет чоловіка, який намагався, мабуть, вибратися з обложеного міста. Біля нього валявся невеликий пакетик з хною – фарбою, що вживалась на Сході для фарбування волосся і нігтів. Вчені звернули увагу на те, що фарба була загорнута в клаптик паперу, відірваною, мабуть, від книжкового аркуша. Завдяки консервуючим властивостям фарби до нас дійшов рідкісний зразок паперу. Вивченням його було встановлено, що це сорт паперу, який виготовлявся лише в Самарканді в період з 750 по 810 роки. Таким чином, було відкрито найдавніший із знайдених на території Європи зразок паперу. Він свідчить про тісні зв’язки стародавніх мешканців Білої Вежі з Середньою Азією. Цікаво, що фарба, пролежала під землею сотні років, повністю зберегла свої якості і при розчиненні придбала яскравовогняний колір.

Нарешті, в руки археологів потрапив скарб речей і монет, захованих в уламок великого горщика з просом. На монетах і речах сліди вогню. Дати карбування монет (907-952) показують, що це, очевидно, сліди пожежі, що виникла при облозі фортеці військами Святослава (965 рік). Скарб складається з згорнутого пояса з численними срібними і позолоченими прикрасами, а також цінного намиста із сердоліку і великої кількості монет, що мали вушка для підвішування.

Автор: І. Піккеев.

P. S. Старинные летописи рассказывают: А еще древние хазары были отличными купцами, торгующими даже самыми редкими и экзотическими товарами. Хотя, разумеется, если б сравнить их товарный ассортимент и, например, товары на таобао на русском (http://таобао.com/), то перевес был бы в пользу последнего, но по тем времена круче хазарских купцов никого не было.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers