Історична пам’ять культури

древняя культура

Навряд чи в давнину існував народ, який не зберігав би в своїй пам’яті переказів про «золотий вік». Золотий вік — це час безгріховних «Адама і Єви» будь-якого народу, час їх перебування в такому раю, який була здатна намалювати лише фантазія цього народу. Форма подібних переказів бувала і дуже ясною і надзвичайно заплутаною, такою, що важко піддається розумінню для людини чужої культури. «Золотий час» ніколи не був вічним. Або самі предки руйнували його своєю гріховністю і забуттям завітів, або виявлялися замішаними сторонні злі сили. Ці легенди зазвичай викладають і подальший шлях поколінь, крок за кроком наближаються до буття земного і реального, повного злигоднів і поневірянь.

У стародавніх греків теж склалося таке передання. Воно дійшло до нас завдяки Гесіоду — поетові – класику архаїчної Греції, який жив близько 700 року до нашої ери. То була легенда про п’ять поколінь людей:

«Створили насамперед покоління
людей золоте
Вічно живуть боги, власники
осель олімпійських».

Гесіод говорить про цей період коротко. Мабуть, сам «золотий вік» і не вимагав докладних пояснень.

«Після того покоління інше,
вже багато гірше,
З срібла створили великі
боги Олімпу».

І про срібне покоління поет оповідає досить скупо. Зате наступний період «мідних людей» буквально гнітить оповідача похмурими спогадами:

«Третье родитель Кронид поколенье людей говорящих
Медное создал, ни в чем с поколеньем не схожее прежним.
С копьями. Были те люди могучи и страшны.
Любили
Грозное дело Арея, насильщину.
Никто приближаться к ним не решался: великою силой они обладали,
И необорные руки росли на плечах многомощных.
Хлеба не ели. Крепче железа был дух их могучий.
Были из меди доспехи у них и из меди жилища,
Медью работы свершали.
Никто о железе не ведал.
И как ни страшны они были,
Черная смерть их взяла и лишила сияния солнца»

Досі виклад йшов як по низхідній лінії оцінок поколінь. Однак

«Снова еще поколенье, четвертое, создал Кронид
На многодарной земле, справедливее прежних и лучше,
Славных героев божественный род.
Называют их люди Полубогами
В Кадмовой области славной одни свою жизнь положили,
Из-за Эдиповых стад, подвизаясь у Фив семивратных.
В Трое другие погибли, на черных судах переплывши
Ради прекрасной Елены чрез бездны морские».
Но взлет величия предков оказался недолгим.
«Если бы мог я не жить с поколением пятого века!
Раньше его умереть я хотел бы иль позже родиться.
Землю теперь населяют железные люди.
Не будет
Им передышки ни ночью, ни днем от труда и от горя,
И от несчастий…»

Красива легенда, казка. Проте казка ще не брехня, і за химерним міфом нерідко стояла реальність. Довели ж, наприклад, археологи, що вважалися раніше міфічними потопи в Месопотамії, спогади про які зберігалися у людей тисячоліттями у переказах, піснях і легендах, були насправді. Стародавні висловлювали свої уявлення про історію майже завжди в поетичній формі, тому реальність набувала фантастичний вигляд.

Давайте підемо за поетом, але перейдемо від метафор до мови археологічних фактів. Не зможемо ми знайти тут хоча б тонкі нитки, що простяглися від Гесіодових віршів до стародавніх міст і могильників? Пошукаємо той, що марився архаїчним еллінам «золотий вік», який хоча б побічно можна було б пов’язати з грецькою цивілізацією.

Останні три століття Гесіода цілком реальні. Дійсно, сам він жив на початку залізного століття, коли знаряддя із заліза вже витіснили бронзові. Четверте століття «славних героїв» оспіваний в поемах Гомера і вважається історичною наукою дійсними. Героїчний вік — це час мікенської Греції, удалих походів ахейських флібустьєрів по всьому Східному Середземномор’ю. Його зліт і фінал — Троянська війна наприкінці XIII століття до нашої ери. Під стінами воювали Агамемнон і Ахіллес. Як ніби навіть і сама Троя; знайдена Шліманом, але от тільки не побачили в троянських шарах цього часу ні чудових палаців Пріама, ні золота, ні розкоші. Замість цього — досить тісні кам’яні будови, небагате начиння…

Історики тому і задають собі питання: що це поетичний вимисел Гомера або помилка археологів? Швидше за все, вигадка. Кожному народові хочеться розповісти про своїх предків щось піднесене.

Для археологів «героїчний період» — це пізній бронзовий вік Східного Середземномор’я та Балкан. Перед епохою мікенських царів і троянських героїв в археології найчастіше виділяють два великих блоки культурних спільностей. Найдавніший з них — культури неоліту та мідного віку, що існували протягом приблизно двох з половиною тисяч років — з рубежу VII—VI по середину IV тисячоліття до нашої ери. Другий блок охоплює культури раннього та середнього бронзових століть, що існували на північних Балканах і в Подунав’ї з другої половини IV приблизно на середину II тисячоліття до нашої ери, тобто близько двох тисяч років.

Покоління Гесіодових «мідних», страшних своїм неприборканим духом людей може зв’язуватися тільки з бронзовим століттям (по термінології сучасних археологів). Дійсно, саме тоді «міддю роботи здійснювали і ніхто про залізо не відав». Саме в той час прокотилася по прибережних частинах Південних Балкан і островам Егеї хвиля катастрофічних руйнувань містечок і поселень. Потрясіння ці багато археологів пов’язують з навалою войовничих північних народів і датують найчастіше 2300-2100 роками до нашої ери. Більшість палеолінгвістів думають, що прибульці говорили на індоєвропейських мовах, можливо, навіть протогрецькій.

Деякі археологи і лінгвісти вважають, що тоді-то і відбувалися перші переселення індоєвропейських народів на південь Балканського півострова, і з цього періоду, як правило, історики починають відраховувати середній бронзовий вік. Інші вважають, що була ще більш древня хвиля переселень на Балкани, приблизно в середині четвертого тисячоліття до нашої ери. І саме з появою чужих тут індоєвропейських народів пов’язується виникнення культури раннього бронзового століття.

Отже, «мідне покоління» Гесіода — це типовий бронзовий вік для сучасної археології. Але будь-який період? Чи тільки середній його період з жорстоким нападом войовничих племен на поселення аборигенів? Може бути, в такому випадку «срібне покоління» слід пов’язувати з носіями культури раннього бронзового століття? Мабуть, ясно тільки одне, що гесіодове «золоте покоління» потрібно шукати серед більш ранніх культур, які археологи датують періодами неоліту та мідного віку.

Далі буде

Автор: Е. Чорних.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *