Боян бо віщий
У «Слові о полку Ігоревім» всього 2 075 слів і, напевно, стільки ж загадок про яких написано сотні досліджень, але які, тим не менш, продовжують хвилювати уми. Загадка N1 – хто ж все-таки геніальний автор «Слова»? Встановити ім’я цієї людини намагаються вже 170 років. Було висловлено чимало дотепних припущень, але жодне з них не можна вважати достатньо обґрунтованим. Автор побажав залишитися невідомим. Але, не назвавши себе, він кілька разів назвав ім’я іншого великого співака – Бонна. Спробам істориків і літературознавців розгадати особистість цього найдавнішого з відомих руських поетів і присвячена ця стаття.
«Ми не знаємо, коли жив Боян і що було змістом його солодких гімнів», – так вважав Карамзін. Але ця думка не зовсім правильна. Адже в «Слові» названо кілька князів, яким співав пісню віщий Боян, зокрема «старому Ярославу, хороброму Мстиславу, який зарізав Редедю перед полками касозькими, красному Романові Святославичу…» Дати життя цих князів, так само як і дата неприємності, що трапилася з нещасливим Редедею, нам відомі. Є в «Слові» й інші вказівки, так що час, коли жив Боян, встановити можна – це друга половина XI століття і, може бути, самий початок XII. тобто приблизно за сто років до автора «Слова».
Складніше йде справа з «змістом його солодких гімнів». Не завжди можна чітко відокремити рядки, запозичені у Бояна, від власних думок автора «Слова». Але дещо все ж вдається з’ясувати. А це дає привід для нових роздумів.
У Пскові «Апостола», книзі 1307 року є цитата з «Слова», але не зовсім точна. У «Слові» ця фраза вкладена в уста Бояна. Академік М. І. Тихомиров зробив припущення: а може бути, той, хто помістив на початку XIV століття ці рядки до «Апостола», списував не з «Слова», а з поеми Бояна, тоді ще існуючої? «Апостол» був з Пскова… Значить… Нічого не значить! Гіпотези, тільки гіпотези…
Падає підозра на одну непересічну особистість, про яку згадується в давньоруському літописі. Це такий собі Ян Вищатіч, знаменитий воїн і оповідач. Вдалося встановити його батька і діда (яким, до речі сказати, був новгородський посадник Остромир – пам’ятаєте «Остромирове Євангеліє», найдавнішу з руських книг). В роду Яна Вищатіча був і богатир Добриня Микитич. Значить, Ян – нащадок одного з найдавніших і шляхетних дружинних родів. У таких родах особливо дбайливо зберігають і передають з покоління в покоління сімейні перекази. Саме від Яна потрапили в літопис багато подробиць дружинних походів і битв другої половини XI століття.
Але саме про ці ж походи згадується в піснях Бояна, переданих автором «Слова». Ще в 1842 році історик А. Ф. Вельтман висунув гіпотезу, яку в наш час підтримав і розробив професор Л. В. Черелнін: Боян і Ян Вищатіч – це одне і те ж обличчя. Переписувач «Слова» міг помилитися і з’єднати в одне слово два: «бо» (бо) і «Ян». Адже за старих часів писали, не розділяючи слів в рядку. Але і це тільки гіпотеза. Є чимало «за», але стільки ж і «проти».
Відомий збирач руського фольклору А. Н. Афанасьєв вважав, що Боян – це взагалі вигадана фігура. Словом, є чимало думок, але чи вдасться коли-небудь встановити істину? Звичайно, наївно сподіватися на те, що буде виявлений другий список поеми. Але все ж хочеться бути оптимістом.