Повітряна війна у середньовіччя

Повітряна війна у середньовіччя

Під сонцем не має нічого нового, і коли хто думає, що війна у повітрі почала відбуватись лише відтоді як винайшли літаки, той помиляється. Дослідники середньовіччя розповідають, що ще у 1200 році над Англією появилась «повітряна машина» з якої лилась на міста і села гаряча вода і сипалось розжарене вугілля. Ця машина впала біля костелу і розбилась, але в машині не було людей, тільки апарат. У 1489 році німці винайшли якусь машину, яка пущена в повітря, викидала на вороже військо полум’я і страшила ворога. Машина мала вигляд великого птаха (може то був якийсь дракон?). Історик Мінстер пригадує, що у 14-му столітті датське військо під час війни вельми винахідливо воювало у повітрі – до крил голубів причепили запалені і насичені спеціальним маслом шмати. Голуби летіли до твердинь і підпалювали вежі, башти ворожої армії. Дахи твердинь були дерев’яні й підпалити їх було доволі легко.

Read more

Лицарі без страху і докору

Лицарі

Лицарі – важко озброєна кіннота, самий передовий вид армії своєї епохи. Саме завдяки лицарству Європа надовго завоювала абсолютне лідерство у світі, оскільки не було сили, здатної йому протистояти. Звичайно, насправді лицарі не були такими прекрасними, піднесеними і романтичними, якими ми їх собі уявляємо по книгам і легендам. Це були грубі, нерідко малоосвічені воїни, від яких тхнуло вином і псиною, які відмовлялися митись частіше двох разів на місяць і з забобонним страхом рубали і палили чудеса техніки і науки, зустрінуті ними в зніженій та культурній мавританській Альгамбрі … І все-таки піднесений образ Лицаря без страху і докору увійшов у царство людських фантазій. Він гарний, могутній і шляхетний. Понад усе він ставить честь, Він бореться на турнірах в ім’я Прекрасної Дами. Він мандрує по дорогах, караючи зло і захищаючи слабких. Його лати виблискують, як місячне світло, а гордий плюмаж здіймається, як символ справедливості.

Read more

Одяг середньовіччя. Частина третя.

Одяг середньовіччя

Прагнення до продовження лінії панує як в чоловічій моді, так і в жіночій. Щоби більше підкреслити тонкість стану модник ХІV та XV ст. штучно розширює рамена, випихає їх. Каптан та штани разом з панчохами натягає на себе як трикот, а для вбрання потребує часом кількох слуг, щоби його вбрали в цей одяг чи витягнули з нього. На найбільшу невигоду, а навіть небезпеку наражався лицар при різних лицарських вправах, але, незважаючи на це така мода трималася довгий час.

Read more

Одяг середньовіччя. Частина друга.

Одяг середньовіччя

Модні глянцеві жіночі журнали в ті далекі середньовічні часи ще не виходили, але, тим неменше, ледь не вся Західна Європа вбиралася майже однаково. Всюди першу роль почали грати крій одежі, а не шиття, як це було в старі віки. Потрібний був добрий кравець, який би добре прикроїв одяг до тіла, треба було в рівній простій туніці з під пахів і з боків вирізати лишні кусники матерії, а на грудях матерію стягнути, показати шию, бюст, стан, боки… Однак хоча в ті часи й підкреслюється в одязі жінки її жіночість, то скромність та розуміння пристойності не дозволяє жінці показувати голого тіла. Коло шиї одяг ледве витятий, руки завжди сховані в довгі рукави, як не сукні то сорочки.

Read more

Вікінги. Частина третя.

Корабель вікінгів

Перші сутички між вікінгами і франками відносяться до 834 року і відбуваються поблизу Дорестад під Фрізе. Вікінги зруйнували Дорестад, важливий порт на притоці Рейну. У 844 році великий загін вікінгів увійшов в русло Сени. Руан упав першим і був повністю розграбований. Наступна спроба захоплення поновилася через п’ять років, але тут уже сто двадцять кораблів «північних бродяг» пішли далі і обложили Париж. Облога міста тривала багато місяців і перед Великоднем 846 року Париж був узятий. Карл Лисий заплатив вікінгам 7000 ліврів срібла в надії, що вони знімуть облогу, але вікінги обдурили короля, лише відтермінувавши новий набіг до наступної весни. З кожним набігом данина збільшувалася і переляканим французам нічого не залишалося, як справно платити її. Очолював військо вікінгів Бьон Желізнобокий син Рагнара Волохаті Штани, загиблого в зміїній ямі.

Read more

Вікінги. Частина друга.

Вікінги

А тепер треба розповісти про те, що одного разу Греттір вбив велетня Глама, але в цей момент місяць виплив з-за хмар і Греттір побачив страшні очі Глама і почув його прокляття: будеш жити у вигнанні, а в темряві завжди бачити мої очі. Так і жив далі безстрашний лицар Греттір, який не боявся нічого, крім … темряви. Типовий вікінг.

Read more

Вікінги. Частина перша.

Вікінги

Вони були блакитноокими і рослими. Їх волосся часто досягали такої довжини, що вони закладали їх за пояс, особливо в бою. Бороду заплітали в косички, а військові ножі зберігали в шкіряних футлярах. Норвегія, країна, де вони народилися, не балувала сонцем. Скелі, валуни, голі стовбури дерев та ворони. Суворий клімат, бідність, майже завжди похмуро. Вони їхали з сім’ями, худобою в пошуках нових земель, і в мистецтві навігації не було їм рівних. Хлібороби і ювеліри, купці і дипломати на дозвіллі влаштовували бої або випилювали шахові фігурки. Язичники, поети, воїни. Вмирали в бою. Скрізь билися за престол. Мріяли про славу. Великі блукачі. Вікінги.

Read more

Середньовічна газета або середньовічний випуск новин

Середньовічна газета

Завжди цікавило, а як би виглядала справжня середньовічна газета або середньовічна програма передач. Скажімо, якби б у «веселі» часи середньовіччя вже були засоби масової інформації (на кшталт тих, що маємо ми), і по якомусь середньовічному телевізору йшли випуски середньовічних же новин. Ось якщо б узяти і накласти нашу сучасну інформаційну епоху на дрімуче середньовіччя, як би виглядали випуски таких новин, правда цікаво!? Або як би виглядала сучасна газета, але написана в середньовічні часи, та до того ж з репортажами з різних частин нашого ще тоді середньовічного світу. До вашої уваги маленька історична фантазія на цю тему.

Read more

Госпільтальери – мальтійські лицарі

Госпільтальери

Орден іоаннітів, або госпітальєрів, заснований провансальським лицарем Жераром Томом в 1097 р., виріс із будинку для прочан, тобто госпіталю (від дат. Hospitalis – «притулок»), побудованого під Єрусалимом якимось купцем на ймення Панталеон Мауро. Прийнявши ім’я патріарха Олександрійського Іоанна (VII ст.), заміненого згодом більш відомим Іоанном Хрестителем, Орден став займатися тим, що давав притулок і догляд хворим та пораненим пілігримам, які приїжджали з Європи поклонитися Гробу Господньому. Всі члени Ордену давали три чернечих обітниці: безшлюбності, нестяжіння і покори.

Read more

Фестиваль «Легенди Львова» – мандрівка у минуле

Легенди Львова

Євро 2012 йде своєю гучною ходою теренами України, та зокрема моїм рідним містом Львовом, старовині вулиці якого заполонили сотні німецьких та датських футбольних фанатів. Але Євро 2012 далеко не єдине цікаве дійство, що відбувається цими днями – поки натовпи вболівальників скандують свої футбольні кричалки, група молодих людей, романтиків середньовіччя із клубу історичної реконструкції «Паладін» влаштували саму справжню мандрівку у минулі часи – фестиваль «Легенди Львова». До вашої уваги маленький фоторепортаж із місця подій.

Read more

1 2