середньовіччя | Мандрівки часом

Король Артур та лицарі круглого стола

Грудень 16 2022 Pavlo

– Ви той самий Король Артур, який може витягнути меч з каменю?
– Так.
– Там в нас машина в багнюці застрягла, ходімо, допоможете. (Анекдот)

Хто не знає легенду про короля Артура та його славетних лицарів, що так файно полюбляли посидіти за круглим столом, бородатого чарівника Мерліна, відважного Ланселота, прекрасну Гвіневру і ще багатьох різних героїв улюбленої середньовічної (та й не тільки середньовічної) казочки. Легендарний король Артур – це вже не просто якийсь там король чи лицар – це цілий бренд, образ на якому побудовано, (точніше написано) безліч середньовічних романів (деякі з них відверто сатиричні) поезій, всіляких легенд, а в наш час про короля Артура знято чимало різних фільмів та навіть дитячих мультиків. Але все таки ким був той король Артур насправді? Далі спробуємо це все трошки по досліджувати.

Повітряна війна у середньовіччя

Грудень 19 2012 Pavlo

Під сонцем не має нічого нового, і коли хто думає, що війна у повітрі почала відбуватись лише відтоді як винайшли літаки, той помиляється. Дослідники середньовіччя розповідають, що ще у 1200 році над Англією появилась «повітряна машина» з якої лилась на міста і села гаряча вода і сипалось розжарене вугілля. Ця машина впала біля костелу і розбилась, але в машині не було людей, тільки апарат. У 1489 році німці винайшли якусь машину, яка пущена в повітря, викидала на вороже військо полум’я і страшила ворога. Машина мала вигляд великого птаха (може то був якийсь дракон?). Історик Мінстер пригадує, що у 14-му столітті датське військо під час війни вельми винахідливо воювало у повітрі – до крил голубів причепили запалені і насичені спеціальним маслом шмати. Голуби летіли до твердинь і підпалювали вежі, башти ворожої армії. Дахи твердинь були дерев’яні й підпалити їх було доволі легко.

Лицарі без страху і докору

Жовтень 28 2012 Pavlo

Лицарі – важко озброєна кіннота, самий передовий вид армії своєї епохи. Саме завдяки лицарству Європа надовго завоювала абсолютне лідерство у світі, оскільки не було сили, здатної йому протистояти. Звичайно, насправді лицарі не були такими прекрасними, піднесеними і романтичними, якими ми їх собі уявляємо по книгам і легендам. Це були грубі, нерідко малоосвічені воїни, від яких тхнуло вином і псиною, які відмовлялися митись частіше двох разів на місяць і з забобонним страхом рубали і палили чудеса техніки і науки, зустрінуті ними в зніженій та культурній мавританській Альгамбрі … І все-таки піднесений образ Лицаря без страху і докору увійшов у царство людських фантазій. Він гарний, могутній і шляхетний. Понад усе він ставить честь, Він бореться на турнірах в ім’я Прекрасної Дами. Він мандрує по дорогах, караючи зло і захищаючи слабких. Його лати виблискують, як місячне світло, а гордий плюмаж здіймається, як символ справедливості.

Середньовічна газета або середньовічний випуск новин

Вересень 9 2012 Pavlo

Завжди цікавило, а як би виглядала справжня середньовічна газета або середньовічна програма передач. Скажімо, якби б у «веселі» часи середньовіччя вже були засоби масової інформації (на кшталт тих, що маємо ми), і по якомусь середньовічному телевізору йшли випуски середньовічних же новин. Ось якщо б узяти і накласти нашу сучасну інформаційну епоху на дрімуче середньовіччя, як би виглядали випуски таких новин, правда цікаво!? Або як би виглядала сучасна газета, але написана в середньовічні часи, та до того ж з репортажами з різних частин нашого ще тоді середньовічного світу. До вашої уваги маленька історична фантазія на цю тему.

Госпільтальери – мальтійські лицарі

Серпень 27 2012 Pavlo

Орден іоаннітів, або госпітальєрів, заснований провансальським лицарем Жераром Томом в 1097 р., виріс із будинку для прочан, тобто госпіталю (від дат. Hospitalis – «притулок»), побудованого під Єрусалимом якимось купцем на ймення Панталеон Мауро. Прийнявши ім’я патріарха Олександрійського Іоанна (VII ст.), заміненого згодом більш відомим Іоанном Хрестителем, Орден став займатися тим, що давав притулок і догляд хворим та пораненим пілігримам, які приїжджали з Європи поклонитися Гробу Господньому. Всі члени Ордену давали три чернечих обітниці: безшлюбності, нестяжіння і покори.

Фестиваль «Легенди Львова» – мандрівка у минуле

Червень 18 2012 Pavlo

Євро 2012 йде своєю гучною ходою теренами України, та зокрема моїм рідним містом Львовом, старовині вулиці якого заполонили сотні німецьких та датських футбольних фанатів. Але Євро 2012 далеко не єдине цікаве дійство, що відбувається цими днями – поки натовпи вболівальників скандують свої футбольні кричалки, група молодих людей, романтиків середньовіччя із клубу історичної реконструкції «Паладін» влаштували саму справжню мандрівку у минулі часи – фестиваль «Легенди Львова». До вашої уваги маленький фоторепортаж із місця подій.

Мандрівки часом

Історія футболу. Футбол у середньовіччя.

Червень 4 2012 Pavlo

Англія, Лондон, на дворі 1310 рік, самий пік «веселого» середньовіччя. А що це там за крики та ґвалт на сусідніх вулицях? О ні, тільки не це! Приготуйтесь, прямо на нас несеться натовп англійських, ні не фанатів-вболівальників, а футболістів, так-так самих справжніх футболістів, які немов скажене стадо бізонів зносять та перевертають все на своєму шляху, а попереду котять круглий м’яч. Ось вони вже зовсім близько і ми навіть можемо помітити, що м’яч який вони котять і не зовсім м’яч (у звичному розумінні), а просто надутий свинячий пузир, але, тим не менше, він круглий і котиться, а одне з головних правил середньовічного футболіста: «все що кругле і котиться – може бути м’ячем» (навіть людська голова))). До речі, щодо голови не зовсім жарт, а сумна історична правда – в часи «веселого» середньовіччя в Англійському місті Честері якось відбулось кроваве повстання, яке закінчилось … грою у футбол. А в якості м’яча була сама справжня чиясь відрубана голова…

Фестиваль середньовічної реконструкції «Львів стародавній». Фоторепортаж.

Травень 11 2012 Pavlo

Ось і відбувся у моєму рідному Львові довгоочікуваний фестиваль історичної реконструкції «Львів стародавній», певно і я там був, мед пиво пив, яке по бороді текло, а в рот не попало. Фестиваль видався на славу, правда в суботу з ранку небо трохи затягнуло хмарками, тож було цілком реально потрапити під файний дощик, який так полюбляє наша плаксива львівська погода. Але на щастя обійшлось, колективними думками розігнали хмарки і в небі яскраво та радісно засяяло сонечко. Програма фестивалю була стандартною для такого роду дійств: лицарські бої, середньовічні танці, знов лицарські бої і знов лицарські бої (серед яких були як одиночні поєдинку, так і богурти – коли лицарі тлумляться стінка на стінку). І ще багато різних цікавих дійств, середньовічних майстерень, майстер класів, тощо. Але я трохи записався, пропоную тепер переглянути фото з фестивалю.

Мандрівки часом

Фестиваль історичної реконструкції «Львів стародавній»

Квітень 27 2012 Pavlo

Маленький анонс: нещодавно у моєму рідному місті Львові відбудеться цікава культурна та історична подія, а саме фестиваль середньовічної реконструкції «Львів стародавній». Взагалі цей фестиваль відбувається у нашому місті вже третій рік, перші два були у 2006 та 2010 роках. Я теж брав у них участь, особливо класним був фестиваль 2010 року, тож заохочую всіх читачів нашого сайту, які мешкають у файному місті Львові обов’язково при нагоді його відвідати. І я там буду, та обов’язково напишу про нього статтю, «прямий репортаж із середньовіччя» А тепер технічна інформація від організаторів, так би мовити паролі, адреси, явки…

Мандрівки часом

Історичний блогінг. Інтерв’ю з Миколою Чеботарьовим

Квітень 13 2012 Pavlo

Сьогодні на сторінках нашого історичного сайту «Мандрівки часом» відбудеться чергове цікаве інтерв’ю, а нашим гостем буде Микола Чеботарьов зі славетного російського міста Самара. Микола – мій колега по перу (точніше клавіатурі) автор ще одного цікавого історичного сайту «Людота», присвяченого військовій історії Середньовіччя

– Доброго дня Микола. Розкажіть, будь ласка, як вам прийшла ідея створити історичний сайт Людота, і що означає його назва?

Мандрівки часом

1 2 »