Як навчалися в стародавньому Шумері
Як і чому вчили школярів 3-4 тисячі років тому? Цікаво? Про цю сторінку стародавньої історії розповімо вам. Вивчаючи історію найдавнішої держави Південної Месопотамії – Шумеру, вчені крім всього іншого відновили і докладну картину шкільного життя того часу.
… Це була невелика школа, одна з багатьох, що існували 37 століть тому в місті Урі. У ній було кілька класів і навчалося 20-25 учнів-хлопчиків. Серед них були хлопці різного віку. Повний курс навчання в цій школі тривав багато років, «з дитячого віку до настання зрілості». Але вже приблизно через два роки школяреві, якщо він добре вчився, присвоювалося звання «молодшого писаря». З цього моменту до нього прикріплювався один з учнів-початківців – «молодший писар» задавав йому уроки, пояснював, як готувати, а також виправляв їх перед тим, як віддати на перевірку вчителю.
Папір учням замінювали невеликі глиняні таблички, що нагадують грифельні дошки. Вчитель писав на одній стороні завдання учневі, а той виконував його на іншій стороні таблички. При розкопках в шумерських школах знайдено безліч табличок з вправами з письма та з текстами для заучування напам’ять. Метод навчання письма не відрізнявся по суті від сучасного. Спочатку учень вчився писати окремі знаки-склади. Потім він вправлявся в написанні низки слів, які починались з якогось одного знака. І, нарешті, переходив до цілих речень.
На інших табличках ми бачимо таблицю множення, правила добування квадратного і кубічного кореня. Є й такі, на яких шумерські школярі вирішували завдання з практичної геометрії, наприклад, обчислювали скільки буде потрібно вийняти з землі ґрунту для того, щоб вирити яму заданих розмірів. Цікаві таблички з описом шкільного життя. Мабуть, ці твори учні писали за завданням вчителів. Ось одне з них, що відповідає на прямо таки нагальне питання «Що ти робив у школі?»:
«Я прочитав на пам’ять свою табличку, з’їв сніданок, зробив собі (нову) табличку, списав і закінчив її; потім мені дали усне завдання, а після полудня – письмову роботу. Коли уроки скінчилися, я пішов додому. Я зайшов у будинок, там сидів мій батько. Я розповів батькові про письмову роботу, потім прочитав на пам’ять свою табличку, і батько був дуже задоволений».
Як бачимо, цей день у шумерського школяра пройшов цілком вдало. На другий день, однак, було гірше. Він запізнився в школу, і черговий зробив йому зауваження. Потім хлопчик підійшов до вчителя, коли той перевіряв його вчорашню табличку. У ній були помилки, і вчитель, не розмірковуючи довго, відшмагав учня. На цьому пригоди школяра не скінчились. Наглядач, «що стежить за виконанням правил поведінки в школі», двічі протягом дня видер його – вперше за те, що він озирався на всі боки, а другий – за непорядки в одязі. На закінчення старший вчитель сказав йому: «У тебе поганий почерк» і ще раз побив хлопця.
Ця картинка, списана з натури, досить красномовно говорить про те, якими були методи виховання школярів в стародавній рабовласницькій державі. Знаряддям покарання найчастіше служила палиця, причому її пускали в хід не тільки вчителі, а й їхні помічники – «молодші писарі».
Як видно, в цьому відношенні школи Шумера мало чим відрізнялися від російської бурси 19-го століття, описаної М. Р. Пом’яловським. Але в іншому, вони вигідно відрізнялись навіть від сучасних навчальних закладів – ці стародавні школи давали різнобічні і міцні знання. За свідченням дослідника Шумера С. Крамера, в них вивчалися, крім граматики, лінгвістики і математики, також ботаніка, зоологія, географія, мінералогія. Закінчуючи школу юнаки були цілком грамотними людьми свого часу.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.