Цивілізація майя – загадкова і велична

Мабуть, якщо б провести конкурс серед древніх цивілізацій світу на звання самої загадкової, то давня цивілізація майя упевнено б посіла в ньому перше місце. Народ, який не знав колеса, будував піраміди, що можуть по красі і довговічності змагатися з єгипетськими, а знаменитий календар майя один з найбільш точних серед коли-небудь створених. І донині багато таємниць майя так і залишилися нерозкритими, а історики все ще будують гіпотези про життя цього одного з найбільш цікавих племен доколумбової Америки. Про історію індіанців майя, їх культуру, релігію наша сьогоднішня стаття.

Територія проживання

Але спочатку відповімо на запитання, де жило плем’я майя, спробуємо пошукати їх батьківщину на карті Америки. А жили вони в одному із самих теплих і комфортних в плані клімату куточків нашої планети, а саме на території сучасної Мексики і ряду країн Центральної Америки: Панами, Гватемали, Белізу, Гондурасу. Дуже багато культурних центрів майя перебувало на півострові Юкатан.

Карта розташування цивілізації майя.

Історія

Історія цивілізації майя, як втім, і питання про їх походження має, на жаль, дуже багато темних плям. Та що там говорити, навіть справжня назва цього народу нам не відома, так як терміну «майя» ми зобов’язані Христофору Колумбу. А діло було так: під час свого четвертого плавання до американського континенту (сам Колумб був щиро впевнений, що плавав до берегів Індії та Китаю) великий мореплавець пристав до невеликого острівця, розташованого недалеко від сучасного Гондурасу. Там він зустрів індіанських купців, що пливли на великому човні. Колумб запитав їх, звідки вони, на що була відповідь: «з провінції Майан», ось звідси і пішла назва цього народу майя.

Це те що стосується їх назви, а от щодо історії цього народу, то на момент прибуття європейців цивілізація майя вже хилилася до занепаду. Здивованим поглядам європейців постали чудові кам’яні міста, побудовані майя, але була одна заковика, міста ці виявилися покинутими. Що спонукало індіанців майя покинути свої міста і донині є однією з загадок цього народу і предметом дискусії науковців істориків-американістів. Бути може якісь внутрішні конфлікти в їх суспільстві, або спалах епідемії якоїсь хвороби, племінні війни або апокаліптичні очікування кінця світу (індіанця майя були дуже забобонними) або ще щось? Гіпотез щодо цього існує чимало, але точного підтвердження на жаль немає.

Також в тому, що ми так мало знаємо про історію народу майя є вина й іспанських конкістадорів. Такий собі Дієго де Ландо, іспанський інквізитор, який прибув в Новий світ навертати індіанців-язичників до християнської віри, наказав спалити всі письмена майя, де зберігалося чимало цінних історичних відомостей про цей народ. Так за наказом одного релігійного фанатика була практично стерта історія цілого народу.

Культура

А ось про особливості культури майя ми знаємо значно більше, адже збереглося безліч слідів їх діяльності, починаючи від знаменитих пірамід майя в Чічен-Іце (півострів Юкатан, Мексика).

Піраміди майя в Чічен-Іце.

Руїни колись великого культурного і політичного центру майя, міста Чічен-Іца (перекладається як «в гирлі криниці Іца») і по цей день приваблюють натовпи туристів зі всього світу і є свідченням високої культури цього народу, особливо в містобудуванні (адже до кінця не зрозуміло, як майя будували свої піраміди, сучасної будівельної техніки тоді і близько не було) і звичайно ж астрономії.

Це руїни стародавньої обсерваторії майя, вони були відмінними астрономами, вміли спостерігати за зірками, передбачати сонячні та місячні затемнення і склали дуже точний календар, який, як ми пам’ятаємо, закінчується в 2012 році, що стало джерелом чуток про кінець світу в тому році. Але швидше за все якомусь майянському астроному просто набридло далі складати свій календар, і він зупинився на 2012 році.

Досягнення майя мали не тільки в сфері астрономії, але і в математиці, скажімо вони здавна в своїх обчисленнях використовували поняття нуля. До речі в Європі нуль стали використовувати лише після 1228 року з подачі італійського математика Леонардо Пізанського, більш відомого як Фібоначчі.

Медицина майя також була вельми просунутою, зокрема вони вміли пломбувати зуби, робити протези, зашивати рани за допомогою людського волосся і навіть проводити хірургічні операції з використанням наркотичних знеболюючих засобів в якості анестезії.

Писемність майя була ієрогліфічною, і що варто знати, пам’ятати та пишатися, розшифрована вона була вперше нашим співвітчизником, українцем з Харківської області, Юрієм Кнорозовым.

Юрій Кнорозов, чоловік, який дешифрував письмена майя.

Релігія

Релігія служила основним моральним компасом індіанців майя, в цілому вони були дуже побожними. За десятки століть у них утворилися складні релігійні ритуали та церемонії, які відігравали в їхньому житті вирішальну роль. Релігія майя змінювалася і ускладнювалася в ході їх еволюції, переходу від кочового до осілого способу життя. Перші майя (втім, як і будь-які інші народи) обожнювали сонце, місяць, вітер, дощ, блискавки, гори, ліси, річки і озера та інші сили природи. Поступово склався розвинений пантеон богів.

Вірування індійців майя були тісно пов’язані з іншими сферами їх діяльності, особливо господарством. Так, основною стравою харчового раціону майя була кукурудза, тому не дивно, що за майянською міфологією бог-творець Хунаб створив людство саме з качанів кукурудзи. «Пополь-Вух» релігійний епос майя виділяє в процесі перевтілення кукурудзи на людину велику роль не тільки Бога-творця Хунаб, але і богині Тепе – Великої Матері.

«З тіста кукурудзи були створені перші чотири людини Балам-кішка, Балам-Акаба, Махукутах і Ікі-Балам. Вони стали предками всього людства (мабуть, перші чотири людини символізували чотири основні раси нашої планети)» – так розповідає нам священний епос майя «Пополь-Вух», і далі продовжує: «І були створені для них жінки. Так божество показало свої наміри. Воістину прекрасними були жінки, а оце їхні імена: Каха-Палун, Чомиха, Цунумиха і Какишака… Разом з чоловіками вони зачали людей великих і малих племен і нас самих». Ось такий майянський міф про створення світу.

За віруваннями майя, що йдуть корінням в сиву глибину, наш світ створювався вже чотири рази, і тричі руйнувався всесвітнім потопом. Тут міфи майя перегукуються і з індійським вченням про 4 юги, про різні періоди існування людства, які складають один день Брахми і з християнською біблійною легендою про всесвітній потоп, тільки за версією майя всесвітніх потопів було не 1, а цілих 3.

Першим був світ карликів, які існували ще до того як було створено сонце, коли ж сонце нарешті з’явилося воно перетворилося на камінь, а їх міста залило першим потопом. Другий світ був заселений різними злочинцями і просто невігласами, яких успішно змило наступним потопом, третій же світ був заселений вже майя, але і вони потонули, наш сучасний справжній світ був створений в результаті змішання всіх трьох попередніх і його також чекає четвертий потоп.

Цивілізація індіанців майя запам’яталася в століттях не тільки своїм легендарним календарем і апокаліптичними настроями очікування кінця світу, але і надзвичайно кривавими ритуалами людських жертвоприношень, коли жорстокі жерці на вершинах своїх величних пірамід-храмів виривали у нещасних жертв серця на честь своїх богів. Хоча, насправді людські жертвопринесення у індіанців майя з’явилися не відразу. Довгий час перші індіанці майя взагалі не приносили людських жертв, обмежуючись жертвопринесенням квітів, фруктів, різних прикрас і, в крайньому випадку, тварин. Що ж сталося таке з індіанцями майя? Звідки з’явилася ця кровожерливість?

Мабуть відповідь на це питання знову ж таки треба шукати в релігії майя, їх багатій міфології та в певних історичних і культурних передумовах. Так як індіанці майя були дуже побожними, а релігійні ритуали і церемонії грали в їх світі особливу, навіть вирішальну роль. Справа в тому, що з певного часу в релігійному епосі індіанців Мезоамерики, причому не тільки майя, але і ацтеків з’явилося уявлення, що сонце і життя взагалі існують тільки завдяки жертві. І тільки завдяки жертві сонце може зберегтися і продовжувати свої функції, а кров принесених в жертву для нього наче пальне, такий собі бензин для автомобіля. Правда спершу сонце «підживлювали» жертовною кров’ю тварин, і, очевидно, пізніше на території майя почали відбуватися певні катаклізми (згадка про які загубилася в сутінках історії) і жерці вирішили, що пального як жертовної крові тварин для сонечка мало, потрібно щось більш дієвіше – люди.

Так почалися масові людські жертвоприношення, як правило, в якості «палива» для сонця служили полонені індіанці з інших племен, захоплені в результаті якоїсь маленької (або великої) війни. Хоча бувало, що в жертву приносили і своїх.

Боги

І давайте згадаємо про богів майя, яких насправді було дуже багато, серед них були і такі екзотичні боги, як бог полярної зірки, бог місяця, покровителька медичних знань і дітонародження – богиня Ішчель і богиня самогубств (!) Іштаб. До речі, в релігії майя самогубство не вважалося чимось поганим (як, скажімо, у більшості релігій, особливо в християнстві) і було навіть почесною справою. Особливо почесно вважалося самогубство через повішення, адже саму богиню самогубства Іштаб зображували не інакше, як у петлі. Зрештою, самогубство в релігії майя прирівнювалося до добровільного жертвопринесення і цим можна пояснити таку велику повагу до нього.

Бог-творець майя Хунаба, який створив людей з качанів кукурудзи, як не дивно, але шанувався значно менше свого сина – бога небес Ітсамана. Останній же фактично був верховним богом майя, легенди і міфи роблять його першим жерцем, покровителем дня і ночі і винахідником ієрогліфів і взагалі писемності як такої. «Спочатку було слово» так починаєте Євангеліє від Іоанна, індіанцям майя теж була знайома ця формула, спочатку було слово, яке дав їм бог Ітсамана.

Також великою пошаною користувався бог дощу Чак, який у релігійних міфах майя згадується навіть частіше, ніж сам владика небес Ітсамана. Може тому, що від Чака самим безпосереднім чином залежало господарство майя і врожай кукурудзи. У пізню епоху богу Чаку теж приносилися людські жертви, особливо коли довго не було дощу, треба ж було відправити посланця, щоб умилостивити Чака. З жертв богові дощу Чаку не виймали серця на вершині піраміди, їх скидали на дно великого ритуального колодязя.

Третім по значимості був сам загадковий бог-покровитель кукурудзи, але чому загадковий? Бо історія не донесла нам його імені, деякі дослідники вважають, що ним був бог лісів Йум Ках. У всіх згадуваннях цей наймолодший бог зображується з сильно деформованою головою, вона (голова) обтяжена численними турботами про гарний урожай.

Вірування майя про загробне життя не надто відрізняються, скажемо від вірувань, які є в християнстві чи ісламі. Душі праведників, і принесених в жертву богам людей потрапляють в аналог Раю, прекрасне мальовниче місце повне квітів і метеликів. Душі ж нечестивих людей потрапляють у підземне царство Шибальду (аналог Пекла) де несуть спокутування за свої гріховні вчинки.

Стара англійська приказка говорить: «Якщо дзеркала перестало відображати людину, значить, вона близька до смерті». В кінці Х-го століття дзеркало вічності вже майже перестало відображати культуру майя, настав початок її кінця. Саме в цей час виявилися повністю покинутими багато міст майя, а що стало причиною цього, як ми писали вище, так і залишається невідомим.

Цікаві факти

• Мабуть, найдивнішим є те, що народ, що будував величні піраміди, має точний календар та володіє багатьма знаннями в різних науках, так і не винайшов колеса. Так, індіанці майя (втім як й інки з ацтеками) не знали коліс.
• Багато лінгвісти вважають, що слово «акула» майянського походження.
• У майя були досить своєрідні уявлення про красу, матері спеціально притискали дощечки до чола своїх дітей, роблячи їх кістки більш плоскими, вважалося, що так красиво.
• Майя грали у футбол, та футбол у них був, зрозуміло, не такий як зараз, каучуковий м’яч потрібно було забити в круглий обруч, а команда, яка програла у повному складі приносилася в жертву.
• Імена своїм дітям майя давали в залежності від дня, коли ті народилися.
• Близько 7 мільйонів нащадків майя і донині живуть на території Мексики та сусідніх країн, і навіть практикують жертвопринесення, правда в якості жертв виступають не вже люди, а кури.

Відео

І на завершення пізнавальний документальний фільм «Таємниця цивілізації майя».

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Історичний сайт Мандрівки часом