Острів Клеопатри
Після смерті Олександра Великого один з його воєначальників Птоломей доклав багато сил і засобів, щоб процвітала Олександрія – місто, створене великим завойовником, і заснував династію правителів Єгипту. За звичаєм колишніх володарів цієї землі – фараонів серед монархів династії створювались кровозмісні шлюби між братами і сестрами; відбувалися постійні династичні чвари. У 69 році до Різдва Христового народжується остання цариця династії Птоломеїв – Клеопатра.
Вона з юного віку прийняла правила гри царського палацу, щоб добитися слави і максимально наблизити себе до Риму, де жили справжні володарі світу і вершителі доль. Клеопатра робить ставку на Юлія Цезаря і стає його коханкою. Від цього союзу народжується хлопчик, названий Цезаріоном. Цариця відправляється до Риму, і довгий час гостює там, аніскільки не приховуючи своїх відносин з Цезарем. Після загибелі Цезаря, повернувшись до Єгипту, вона чекає нового витка історії, яка, як відомо, повторюється; вона зближується з Марком Антонієм, правителем східних областей римської держави. Але між тим у Римі влада переходить до Октавіана, який рухає війська на Єгипет. Клеопатра ж любила тільки переможців, переможених вона залишала. Антоній, не винісши втечі флоту Клеопатри і поразки від Октавіана у вирішальній битві, покінчив життя самогубством. На Октавіана не подіяли чари єгиптянки; він збирався провести її по Риму в ланцюгах у своїй тріумфальній ході. Але Клеопатра вважала за краще смерть. Їй принесли отруйну змію, укус якої, по єгипетським уявленням, дарував безсмертя. Цариця заповідала поховати себе поруч з Марком Антонієм – чоловіком, якого вона зрадила …
Пошуки, зондування, розкопки на глибині … Чоловік, який п’ять років безуспішно шукав в бухті Александрії сліди Клеопатри, нарешті, досяг своєї мети. «Ми щось знайшли!» – Цей крик пролунав буквально з під води. Миттєво всі учасники експедиції кинулися в напрямку голосу і незабаром побачили свого колегу. У кількох словах, супроводжуваних енергійними жестами, Френк Годдіон – організатор і керівник цієї експедиції – пояснив, що вони зробили найважливіше відкриття в історії єгиптології, схоже по значущості з відкриттям гробниці Тутанхамона.
П’ять років Френк Годдіон і його команда шукали в темній бухті Александрії Антіродос – острів, на якому Клеопатра побудувала собі палац, острів, що розташовувався прямо навпроти стародавньої Олександрії, вражав її жителів чудовими будовами, величними храмами та величезними статуями. Його, як і більшу частину Олександрійського порту, згодом поглинуло море в результаті декількох землетрусів. У водах затоки Олександрії вкрай складно було здійснювати пошуки, так само як і зйомку. Промислові викиди, а також мутнувата вода сильно погіршували видимість, яка не перевищувала і двох метрів. Годдіон в своїй масці просувався практично на дотик і міг проводити дослідження лише за допомогою спеціального освітлення, встановленого їм в цьому районі. Зараз вся команда, озброївшись особливими ультрапотужними ліхтарями, пірнула до місця, де Френк бачив дивну фігуру.
Світло цих ліхтарів вирвало з темряви голову гігантської мармурової статуї, схожою на ті, які виявлялися при розкопках пам’ятників еллінського періоду. Тремтячими руками Френк обмацував ніс, очі і волосся статуї – мрія його життя здійснилася.
Історики чомусь часто обходили Олександрію в своїх хроніках. Останні два століття фахівці звертали свої погляди в основному до Луксору, Мемфісу і Гізи. Їх більше приваблювала історія Єгипту фараонів, ніж історія елліністичного Єгипту. До того ж занадто мало слідів залишилося в бухті від часів Клеопатри. І Годдіон, прибувши в 1992 році в Олександрію з дозволу єгипетського уряду, не залишав свого поста. У нього був катамаран «Кемілоа», оснащений за останнім словом техніки, аж до апаратури для лазерного зондування, щоб виявляти затонулі предмети на великій відстані. Багато тижнів вчені продовжували дослідження, керуючись тільки записками античних істориків. Робота просувалася вкрай повільно, оскільки йшло досить багато часу на розшифровку комп’ютером даних сигналів з приладів, що знаходяться на глибині.
Нарешті дослідники виявили найбільшу концентрацію сигналів в одному з районів бухти. Як на зло, в цей час припинилось фінансування проекту, відновилося лише в 1997-98 роках в результаті підтримки фонду Хілті. Завдяки цьому в Олександрію прибули дві наукові експедиції; мова йшла не тільки про використання електроніки, але й про необхідність розкопок на глибині, роблених вручну. Цей проект був оцінений у півтора мільйона доларів на рік: два кораблі, 20 водолазів, 15 членів команди.
З’ясувалося, що острів Клеопатри спочиває під водою під цілою товщею пізніших нашарувань. І ось була знайдена перша статуя. Потім голова, виконана в еллінському стилі. В ході останньої експедиції археологи спершу виявили велику кількість колон, потім платформу із залишками мозаїки і основу величезної архітектурної конструкції, двох сфінксів – сторожів та охоронців священного храму або вівтаря. Самою чудовою знахідкою була статуя пізнього періоду династії Птолемеїв – жінка з дитиною на руках; можливо, це зображення самої цариці Клеопатри в образі богині з сином Цезаря.
Цікаво, що Френк Годдіон не хоче піднімати ці об’єкти на поверхню і встановлювати їх у якомусь музеї. Навпаки, він обговорював з владою ідею створення підводного музею, куди охочі зможуть проникнути через спеціальний тунель і бачити все навколишнє через очищену воду. Цей проект, без сумніву, буде здійснюватися протягом довгого часу. Але вже зараз ясно, що на зорі третього тисячоліття розкрита ще одна таємниця, пов’язана з ім’ям Клеопатри.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.