Картографічний світ
Доля багатьох географічних відкриттів могла б служити, та й служила часом канвою для захоплюючих пригодницьких історій. Чи всі, наприклад, знають, що Берингову протоку, яка розділяє два материки: Азію й Америку, в якійсь мірі своїм відкриттям зобов’язана міфу, який на відміну від багатьох інших міфів, які є гарними (хоч і символічними) казками зробив реальну добру справу.
Почалося все з Марко Поло. Описуючи свою подорож уздовж берегів Південного Китаю, він написав наступне: «Якщо, залишивши гавань Зайтум, плисти на захід і трошки на південний захід (1500 миль), то можна досягти затоки Хейнал; довжина цієї затоки дорівнює двом місяцям шляху, якщо пливти по ньому на північ. Східна сторона цієї затоки омиває береги провінції Манзій, а до іншої примикають провінції Аніа і Толоман … Ця затока така велика і стільки людей там живе, що вона здається якби особливим світом». Так писав Марко Поло. Великий мандрівник не підозрював, звичайно, як далеко заведуть тлумачів його тексту ці скупі, небагатослівні рядки. Дослідники, збиті з пантелику величезною довжиною затоки, договорилися до того, що Толоман – це Камчатка, а Аніа – Сахалін і Курили. «Особливий» же світ – не що інше, як Америка.
З кінця XVI століття на географічних картах з’явилась нова Аніанська протока. Ще не знаючи справжнього стану речей, середньовічні картографи розділили нею азіатський і американський материки. Чому? Та тому, що вони йшли назустріч палкому бажанню знайти північно-східний і північно-західний прохід у Тихий океан. Так, майже за півтори сотні років до Беринга, народився картографічний міф про протоку між материками. Цей міф наштовхнув Петра Першого на думку перевірити реальність цієї гіпотези. У наказі Камчатської експедиції він писав Берингу: «Я згадав на цих днях те, про що мислив давно і що інші справи вжити заважали, тобто про дорогу через Льодовите море в Китай та Індію. На цій морській карті прокладений шлях, званий Аніан, прокладений не марно … »
«Отже, – говорить у своїй книзі, присвяченій експедиції Беринга академік Л.С. Берг, – картографічний міф у вигляді Аніанскої протоки, вигадка італійських картографів XVI століття, заснований на темних словах Марка Поло, став для Петра спонукальною причиною до спорядження експедиції Беринга, та врешті призвів за собою відкриття Берингової протоки на тому самому місці, де поміщали міфічну протоку».
Воістину дивна доля деяких картографічних фантазій.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.