Історія освітнього туризму
Середньовіччя зробило великий внесок у розвиток культури. Воно успадковувало традиції давньої вченості, в тому числі і освіти. Ще в глибоку давнину існували звичаї подорожі в далекі країни в пошуках знань. Біля витоків “освітнього туризму” стояли давньогрецькі мужі, що відправлялися в Єгипет за знаннями. Але і сама Стародавня Греція притягувала до себе багатьох людей, охочих отримати освіту. Особливою полулярністью користувався найперший ліцей, або як тоді говорили “Лікей”, що з’явився в Афінах. Знаменитий філософ Аристотель заснував його поруч зі знаменитою Гімнасією, школою фізичної досконалості, і з храмом Аполлона Лікейського. Це була воістину школа духу і думки.
До речі навчання за кордоном в часи античності чи середньовіччя було поєднано з багатьма небезпеками. На щастя в наш час воно повністю безпечне і доступне, більше дізнатись про освіту за кордоном можна на сайті globalstudy.com.ua.
Ідеї Аристотеля, переосмислені Фомою Аквінським, зробили помітний вплив на середньовічну культуру. Так з’явився новий спосіб пізнання світу – схоластика, яка була спочатку пов’язана з діяльністю Фоми Аквінського та інших великих богословів. У період середньовіччя починається поширення писемності. У країнах Західної Європи на основі латинської графіки слов’янські народи в свою чергу отримали писемність в IX–X ст., завдяки братам-просвітителям Кирилу і Мефодію у вигляді глаголиці, що означає «Говорить», а пізніше на базі грецького алфавіту – кирилицю.
Географія поширення культури охоплювала в Західній Європі такі центри, як італійські міста Флоренцію, Венецію, Мілан, Рим, Неаполь, а також міста Англії та Іспанії. Серед французьких міст можна назвати Париж і Антверпен. На території Русі осередком культури в той час був Київ. Тут з’явилися перші школи, тут правили Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, який напише свої «повчання», саме тут чернець Києво-Печерської Лаври Нестор складе першу редакцію «Повісті временних літ». Другим важливий центром був Новгород.
Розвиток середньовічної культури багато в чому був пов’язаний з появою перших європейських університетів. “Університетас” по латині означає “об’єднання”. Найстаріший Європейський університет був заснований в Болоньї (Італія) В XI ст. починаючи з XII ст., створюються університети в Парижі і в Оксфорді. Паризький університет, що виник на базі богословської школи, заснованої ще духівником короля Людовика IX – Робертом де Сорбоном, отримав згодом його ім’я.
У наступному столітті список університетів Європи поповнюють університети в Кембриджі, Падуї, Неаполі, Саламанці, Севільї, Лісабоні, Тулузі. У XIV ст. в Кельні, Гейдельберзі, Римі, Відні, Празі, Кракові і ще в багатьох інших містах з’являються університети, до кінця століття їх вже налічується більше сорока. Богослов’я, Філософія, Юриспруденція, Медицина і пізніше Природничі науки становили основу університетської освіти. Поява університетів викликає Відродження і розвиток освітніх подорожей. Якщо в стародавньому світі за отриманням нових знань стародавні греки спрямовувалися в Єгипет, а римляни пізніше не тільки створювали власні центри, а й виїжджали в навчальні заклади, що існували на території Стародавньої Греції, то в Середньовічній Європі з появою університетів посилюється тенденції до подорожей з освітніми цілями.
Університети відстоювали свої права і домагалися привілеїв від міста, в якому вони розташовувалися.. У всіх країнах Європи викладання велося латиною, що спрощувало спілкування серед студентів і викладачів. Цих мандрівних студентів називали вагантами, тобто “волоцюгами”.
Таким чином, ще в XVI столітті стають популярними подорожі “для освіти”, які стали здійснювати молоді дворяни. Вони нерідко відправлялися у своєрідний “гран-тур” по Європі, перш ніж вступити на терені професійної або політичної діяльності. В Англії, наприклад, маршрут такої подорожі вів спочатку до Франції з тривалим перебуванням в Парижі, потім молодий мандрівник відправлявся в Італійські міста – Геную, Мілан, Флоренцію.