Історія Ермітажу
Ермітаж в Петербурзі – один з найбільших світових художніх музеїв, саме тут поряд з Лувром в Парижі, мадридським музеєм Прадо, Британським музеєм в Лондоні, і рядом інших провідних музеїв зберігаються незліченні і безцінні твори мистецтва, зокрема картини геніального Леонардо да Вінчі і багатьох інших видатних живописців. Про те, якою була історія Ермітажу читайте далі.
Заснований музей був за указом імператриці Катерини II в 1764 році. Катерина цілком слідувала політиці «освіченого абсолютизму», яка тоді була популярна в Європі і тому всіляко протегувала розвитку наук і мистецтв. Для збереження ж творів мистецтва в багатьох країнах Європи вже починаючи з XV-XVI століть починають з’являтися нові і ще не зовсім звичні для середньовічної людини установи – музеї. Першими в музейній справі були прогресивні англійці, які створили свій знаменитий Британський музей в Лондоні, це був перший публічний музей в Європі. Потім їх приклад наслідували французи, італійці, іспанці, і так музеї стали з’являтися в багатьох європейських містах.
Російська імперія з подачі ще Петра I в той час активно переймала європейський досвід, і Катерина II, яка багато в чому була продовжувачем його політики і прозахідних реформ, вирішила створити в Петербурзі музей не гірше англійських або французьких аналогів. Цим музеєм і став Ермітаж, створений в декількох залах Зимового палацу. Зали Ермітажу і донині передають дух тієї епохи.
Перші картини для музею були куплені у Берлінського купця Гоцьковського. Але на цьому Катерина не зупинилася і продовжила скуповувати картини, скульптури та інші твори мистецтв у різних куточках Європи.
Колекція Ермітажу росла і незабаром стало зрозуміло, що наявних залів в Зимовому палаці недостатньо, щоб розмістити всі наявні експонати, тому в 1764-1767 було побудовано спеціальну будівлю – «малий Ермітаж». Але і вона виявилася занадто маленькою, тому в 1775 році вздовж Неви був збудований «великий Ермітаж».
Після смерті Катерини II інші російські монархи продовжили поповнювати музейні колекції Ермітажу. І до початку XIX століття тут вже знаходилися картини багатьох видатних європейських художників: Рембранта, Рафаеля, Джорджоне, Рубенса, Ван-Дейка, Пуссена, Мурільо і багатьох інших. Особливо цінними в колекції є «Мадонна Літта» Да Вінчі, «Марія Магдалина, що кається» Тиціана, «Апостоли Петро і Павло» Ель Греко і «Юнак з лютнею» Караваджо, а також «Даная» Рембрандта.
Напевно у вас з’явиться питання, як взагалі вдалося роздобути настільки геніальні картини. Для поповнення колекцій Ермітажу при всіх російських посольствах закордоном існувала мережа спеціальних агентів, що займалися скупкою всіляких предметів мистецтв, не тільки картин і скульптур, а й ювелірних виробів із золота і срібла, старовинних монет і книг, виробів з порцеляни і медалей. І все це надходило в Ермітаж практично суцільним потоком. А в середині XIX століття туди стали надходити і матеріали археологічних розкопок.
Також в середині XIX століття знову виявилося, що не вистачає місця, щоб розмістити всі експонати, тому для вирішення цієї проблеми був побудований «новий Ермітаж», це була вже остання будівля музейного комплексу. Після цього тут в 1852 році був урочисто відкритий імператорський музей. І це був публічний музей, тобто потрапити сюди міг кожен бажаючий. Але були і свої обмеження, за мірками ще манірного XIX століття з’явитися на побачення з «високим мистецтвом» можна було тільки у фраку або ошатному мундирі. А сам квиток на вхід в музей видавався в спеціальній Палацовій конторі, і отримати його перший час теж було не так і просто.
Але вже на початку XX століття було скасовано вимогу носити фрак/мундир, як і необхідність купувати квиток в палацовій конторі, тепер його можна було купити тут же в музеї і в цілому потрапити в музей стало значно простіше.
В цілому XX століття було непростим для Ермітажу, після більшовицького перевороту 1917 року (або Жовтневої революції) Ермітаж був оголошений «народним музеєм». Частина його експонатів була передана в Музей образотворчих мистецтв в Москві і деякі інші музеї. Але з іншого боку в музей відновився потік експонатів: картин, скульптур з націоналізованих приватних колекцій колись багатих російських поміщиків і аристократів. При цьому частину картин і експонатів більшовики продали закордон.
Під час Другої світової війни багато цінних експонатів Ермітажу були евакуйовані на Урал, в 1945 році, після закінчення війни вони були повернуті назад і музей продовжив свою роботу в звичайному режимі.
На сьогоднішній день Ермітаж одне з найцікавіших місць для відвідування в Петербурзі, і якщо ви хочете доторкнуться до вічного, до мистецтва, то вам точно варто тут побувати.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.