Як з’явився пилосос
Уявляєте своє життя без пилососа? Звичайно, добре, якщо він є, наче хтось займається прибиранням замість вас. А якщо зламався? Як же не хочеться брати в руки віник! Як взагалі люди жили без цього корисного винаходу, адже, виявляється, пилосос з’явився тільки в XX столітті.
Перший, але не зовсім
Першим, хто запропонував полегшити працю домогосподарок по всьому світу, був американець Даніель Хесс. У 1860 році він отримав патент на механічний пристрій з обертовими щітками, який створював повітряний потік за допомогою міхів. Цікаво, що замість мішка для збору сміття у першого пилососа були 2 камери для осадження пилу. Виходить, пилососи з можливістю вологого прибирання з’явилися раніше, ніж звичайні. Модель була дуже громіздкою, до того ж насос потрібно було крутити вручну, а без цього очистити килимове покриття було неможливо. Пізніше екземпляри, підготовлені до продажу, і зовсім згоріли під час пожежі.
Той, що видуває пил
За офіційною версією істориків перший патент на пилосос отримав Хьюберт Сесіл Бут. Сталося це в 1901 році. Якщо вірити фактам, то апарат, що видуває пил з килимового покриття, був продемонстрований в одному з мюзик-холів Лондона. В результаті люди, що сиділи в перших рядах, почали кашляти від пилу, і хтось із присутніх порадив переробити апарат таким чином, щоб він не видував пил, а всмоктував його. За даними інших джерел, Бут чистив машину і закашлявся від пилу, який піднявся навколо його автомобіля. Тоді він вирішити створити апарат, який би поглинав пил.
Вірити чи не вірити цьому – вирішувати вам, проте, Бут вважається винахідником пилососа. Його пристрій був дивним та незвичайним. Пилосос працював на бензині, а пересувати його з місця на місце можна було тільки за допомогою упряжки коней. Звичайно, його не можна було використовувати в домашніх умовах, тому люди виносили килимові покриття на паркування.
Еволюція розмірів і форм
Компактним домашнього помічника зробили американські інженери. Мюррей Спенглер розробив ідею створення електричного приладу за попередніми напрацюваннями. Резервуаром для пилу служила наволочка, а керуючим елементом – палиця від швабри.
Пізніше перспективи пристрою розгледів інженер Гувер, викупивши патент на виробництво, він удосконалив конструкцію, знизивши вагу приладу до 20 кг. Конкуренти в той час випускали пилососи, вагою 50 кг. Класичну американську варіацію пилососа, що складається з щітки, ручки і двигуна випустила вперше компанія Hoover.
Різні компанії продовжували удосконалювати моделі. Так, компанія Electrolux і її творець Аксель Веннер-Грен прибрали повітряний насос, замінивши його вентильованим пристроєм. Це дозволило зменшити вагу пилососа до 15 кг.
Справжнім проривом у виробництві стала модель V. Пилосос мав циліндричну форму з коліщатами для зручного пересування. У комплекті були гумовий шланг, трубка з висувним стрижнем і щітка. Ця модель служила прототипом майбутніх пилососів для сухого прибирання протягом всього ХХ століття.
Інженери різних країн продовжували роботу над зниженням ваги пилососа. Однак з початком Другої світової війни розробки припинилися. Раніше випущені моделі не подобалися споживачам через велику вагу, низьку мобільність, високий рівень шуму, відсутність фільтрів і потужність, яка постійно змінювалася. Тому виробники стали активно вдосконалювати моделі, і в результаті на ринку з’явилися сучасні, універсальні і практичні пилососи, якими користуємося ми з вами: стандартні, миючі, з аквафільтром, роботи-пилососи, пароочищувачі і так далі.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.