Історія телебачення: від зародження до наших днів
Мало які винаходи зробили такий вплив на сучасне суспільство, як телебачення. На жаль вплив цей далеко не завжди позитивний, а часто дуже навіть негативний, враховуючи те, що телебачення стає інструментом пропаганди і зомбування населення в руках тоталітарних режимів. Але якою ж була історія появи і розвитку телебачення, про це читайте далі.
Поява телебачення
Перше в історії телебачення почало своє мовлення в Сан-Франциско 7 вересня 1927 року. Найбільш рання телевізійна система була розроблена Філо Тейлором Фарнсвортом, геніальним 21-річним винахідником. Фарнсворт по суті створив систему, яка могла б захоплювати рухомі зображення у формі, яку можна було закодувати в радіохвилі, а потім перетворити назад у зображення на екрані. Цікаво, що першим зображенням, переданим Фарнсвортом, була проста лінія, яка перетворилася на знак долара. А в знак долара вона перетворилася, тому що один з інвесторів запитав у винахідника: «коли ми побачимо долари в цій штуці, Фарнсворт?».
Незабаром інвестори усвідомили повною мірою, що завдяки телебаченню можна заробити прямо таки безліч доларів.
RCA, компанія, що займалася радіобізнесом в США з двома мережами NBC, інвестувала 50 мільйонів доларів у розвиток телебачення. Для розвитку цього проекту були найняті кращі вчені тих часів. І ось в 1939 році RCA транслювало по телебаченню відкриття Всесвітньої виставки в Нью-Йорку, включаючи виступ президента Франкліна Делано Рузвельта, який був першим президентом, що з’явився на телебаченні. Пізніше того ж року RCA заплатила за ліцензію на використання телевізійних патентів Фарнсворта.
В ті часи телевізори були не такими популярними, і наявність телевізора в домі була розкішшю, дивиною. Але з часом вони ставали все більш дешевими і доступними для широких мас людей. Компанія RCA, яка прагнула збільшити аудиторію, почала продавати телевізори з кінескопами 5 на 12 дюймів (12,7 на 25,4 см).
Компанія також почала транслювати регулярні програми, наприклад 17 травня 1939 року по телебаченню вперше був показаний бейсбольний матч між університетами Прінстона і Колумбії. До 1941 року Columbia Broadcasting System (CBS), головний конкурент RCA на радіо, також відкрила своє телебачення, по якому транслювала два 15-хвилинних випуски новин в день для крихітної аудиторії на своїй нью-йоркській телевізійній станції.
Зайве говорити, що раннє телебачення було чорно-білим і в цілому досить примітивним. Наприклад, всі дії на першому бейсбольному матчі, показаному по телебаченню, повинні були бути відображені однією камерою, а обмеження перших камер змушували акторів працювати при неймовірно яскравому світлі, з чорною помадою і зеленим макіяжем (камери погано сприймали білий колір).
Перші випуски новин на CBS представляли собою просто розмови, коли ведучий водив указкою по карті Європи, поглиненої Другою світовою війною. Через погану якість зображення було важко розгледіти ведучого, не кажучи вже про карту.
Друга світова війна сповільнила розвиток телебачення, оскільки такі компанії, як RCA, переключили свою увагу на військове виробництво. Розвиток телебачення ще більше сповільнився через боротьбу за розподіл довжин хвиль з новим FM-радіо і боротьби за державне регулювання. Рішення Федеральної комісії зв’язку (FCC) від 1941 року про те, що Національна радіомовна компанія (NBC) повинна продати одну з двох своїх радіомереж, було підтримано Верховним судом в 1943 році. Другою мережею стала нова американська радіомовна компанія (ABC), що увійшла на телебачення на початку наступного десятиліття. Шість експериментальних телевізійних станцій залишалися в ефірі під час війни — по одній в Чикаго, Філадельфії, Лос-Анджелесі і Скенектаді, штат Нью-Йорк, і дві в Нью-Йорку. Але повномасштабне комерційне телемовлення почалося в США тільки в 1947 році.
Бурхливе зростання
Після другої світової війни свої телекомпанії як гриби після дощу стали з’являтися в країнах Європи та Азії. Телебачення стрімко розвивалося, стали з’являтися нові програми: випуски новин, комедійні та естрадні шоу, освітні телепередачі. В цілому багато було запозичено у «старшого брата телебачення» – радіо.
Також після другої світової війни багато хто зрозумів, якою ефективною може бути реклама, показана по телевізору, і незабаром ринок телевізійної реклами став рости просто космічними темпами, а дохід від реклами створив величезний потік доларів для провідних світових телекомпаній (тут можна з посмішкою згадати сумніви скептика-інвестора, який задавав Фансфорту своє питання про те коли він побачить там долари).
До 1951 року кількість використовуваних телевізорів зросла з 6000 в 1946 році до приблизно 12 мільйонів. Жоден новий винахід не проникав в американські будинки швидше, ніж чорно-білі телевізори. До 1955 року телевізори були в половині всіх будинків США. Подібна статистика була і в країнах Західної Європи, а ось в країнах так званого соціалістичного блоку і зокрема в СРСР розвиток телебачення теж йшов, але не такими швидкими темпами.
Телебачення в СРСР
Якщо в 60-70-і роки в західних країнах люди вже мали безліч телевізійних каналів на будь-який смак і колір, то в СРСР було тільки 1-2 державних канали на яких крутили засідання ком. партії, комуністичну пропаганду про виконання п’ятирічок у 3 роки та ударну працю колгоспників Мухосранська. Можливо, багато що тут криється в тому, що телебачення в СРСР було виключно державним, в ньому не було комерційної реклами, стимулюючої розвиток, але було безліч тоталітарної пропаганди. Втім, були непогані дитячі передачі, на кшталт «на добраніч малюки» (ті, хто старше точно пам’ятають її) і хороші і добрі дитячі мультики. Але повернемося до цивілізованого світу.
Кабельне та супутникове телебачення
У 60-ті роки почали, з’являється перші кольорові телевізори, і саме телебачення теж стало кольоровим. Більш того в 60-і роки в США зародилося кабельне телебачення, коли телевізійний сигнал передається через кабель, а не за принципом радіочастот. У цей час з’являється велика кількість компаній – кабельних операторів, що пропонують своїм передплатником безліч телевізійних каналів.
З освоєнням космосу, появою на навколоземній орбіті перших супутників, з’явилося і так зване супутникове телебачення, коли телевізійний сигнал передається з супутника на спеціальну телевізійну «тарілку». Супутникове телебачення набуло великої популярності вже в 80-і, і 90-і роки.
Наш час
У наш час популярність телебачення дещо згасла, так як у нього з’явився новий молодий і куди більш крутий «конкурент» – його величність Інтернет. Але це вже зовсім інша історія…
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.