Історія роликових ковзанів
Катання на роликах, розважальний та змагальний вид спорту, в якому учасники використовують спеціальне взуття з маленькими колесами для пересування по катках або брукованих поверхнях. Катання на роликах включає ковзанярський спорт, хокей, фігурне катання і танцювальні змагання, аналогічні змаганням з катання на ковзанах, та й в цілому просто приємне проведення часу. Роликові ковзани дуже популярні серед сучасної молоді, а часом і не тільки молоді, але сьогодні ми поговоримо про те, якою була історія винаходу та розвитку роликових ковзанів.
Розвиток роликових ковзанів
Винахід роликових ковзанів традиційно приписують бельгійцю Жозефу Мерліну в 1760-х роках, хоча, можливо, перші прототипи ковзанів могли бути і раніше. Ранні моделі були створені на основі традиційних ковзанів для катання по льоду і зазвичай мали лінійне розташування коліс (колеса утворювали одну пряму лінію вздовж нижньої частини ковзана). У 1819 р. М. Петибле з Парижа отримав перший патент на роликові ковзани. Як і попередні моделі, його ковзани мали рядне розташування коліс із трьома дерев’яними чи металевими колесами. Колеса були з’єднані з дерев’яним бруском, який, своєю чергою, можна було прив’язати до черевика. Ці перші роликові ковзани мали обмежену популярність. Поїздка була важка, а зупинитися і повернути було майже неможливо.
Перші практичні і набагато зручніші роликові ковзани були розроблені в 1863 році Джеймсом Плімптоном з Медфорда, штат Массачусетс, який відмовився від лінійної конструкції і використовував дві паралельні пари коліс, одна з яких розташовувалася біля п’яти черевика, а інша – спереду. Колісні пари він прикріпив до підошви за допомогою пружинних кареток. Ця конструкція була спочатку відома як «качак», що «хитається», тому що вона дозволяла фігуристу легко переміщатися на ковзанах, плавно переміщатися по поворотах і виконувати інші маневри.
Після цього перше масове захоплення роликовими ковзанами охопило Сполучені Штати та Західну Європу, де спеціальні ковзанки були побудовані як у невеликих, так і у великих містах. На рубежі XX століття ковзанки, збудовані в Чиказькому Колізеї та Медісон-Сквер-Гарден у Нью-Йорку, залучали тисячі відвідувачів у дні їх відкриття. Крім роликових ковзанів у той же час отримали свій розвиток і інші додаткові товари, наприклад захисні шоломи.
Незабаром за ковзанами Плімптона були й інші технологічні вдосконалення. У 1880-х роках у конструкцію колеса було додано шарикопідшипники, що дозволило зробити рух плавнішим. Носові упори для гальмування було запроваджено ще 1850-х роках; однак великий гумовий упор для шкарпетки для четверних ковзанів не використовувався широко до 1950-х років. У 1960-х роках дерев’яні або металеві колеса, які традиційно використовуються в ковзанах, поступилися місцем легким поліуретановим пластиковим колесам, які краще зчіплялися з поверхнею катання.
У 1980-х роках катання на роликах набуло нової популярності завдяки створенню нового покоління роликових ковзанів братами-хокеїстами Скоттом і Бреннаном Олсонами, засновниками Rollerblade, Inc. Вони розробили роликові ковзани із чотирма колесами, які висувалися вперед. Ці нові ковзани давали значно більшу маневреність і набагато більшу швидкість. Компанія також представила легкі пластмаси та інші матеріали для конструкції черевиків, а також пряжки, які дозволяли легко регулювати посадку та зручність ковзанів.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.