Історія квітів: від давнини до наших днів

Квіти цвіли в серцях людей протягом всієї людської історії, якою ми її знаємо; вони являють собою яскраве джерело натхнення на темному тлі повсякденного життя. Квіти – образ веселих почуттів; серце прекрасної квіткової композиції, яка може передати послання любові, кохання, подяки або дружби.

Археологи знайшли скелети чоловіка, двох жінок і новонародженої дитини, покриті землею, що містить пил квітів, в іракській печері. Цей зв’язок квітів з печерними неандертальцями епохи плейстоцену демонструє роль квітів в церемоніях смерті у первісних людей.

Подальші дослідження пилку, знайденого в печерах, показали, що на стародавній могилі було посаджено безліч квітів. Більш ретельна оцінка квіткового пилку дозволила дослідникам виділити безліч доступних квітів, кожна з яких володіла своїми лікувальними властивостями. Використання квітів також вказує на той факт, що вже в стародавні часи наші первісні предки були чудово знайомими з властивостями і особливостями різних видів квітів, в тому числі і лікувальних.

Люди використовували квіти, щоб передати свої емоції, поліпшити навколишнє середовище і відзначити різні церемонії та обряди.

Багато видів ремесел і мистецтв демонструють використання квітів: музика, живопис, книги, гончарство, кераміка, ткані вироби і так далі. Наші предки, племена трипільців, що жили на території сучасної України особливо любили прикрашати квітами свою кераміку.

В цілому квіткові мотиви можна зустріти на творах мистецтва з різних місць та різних історичних епох. У вікторіанські часи в Англії мова квітів була так само важливою для людей, як і хороший одяг. Наприклад, чудовий аромат певної квітки, рослини або, може бути, ароматизованої тканини ніс в собі виняткове послання.

Далі ми розповімо про історію деяких найпопулярніших квітів.

Історія троянди

З давніх часів, протягом всієї людської цивілізації, люди з усього світу серед усіх квітів особливо любили троянду. Відомо, що стародавні троянди цвіли 35 мільйонів років тому, залишки стародавньої шипшини були знайдені археологами в Європі, а заморожені вінки з троянд були виявлені в стародавніх єгипетських гробницях.

Троянди були особливо популярними в античній Греції та Римі. Під час римських відкритих ігор всі дороги були прикрашені пелюстками троянд. Клеопатра з ентузіазмом ставилася до всього римського, і кажуть, що вона розсипала пелюстки троянд перед ногами Марка Антонія. Крім того, троянди за часів розквіту Римської імперії швидко поширилися по всій Європі, де вони переважно використовувалися для прикрас, а також чоловіки дарували їх своїм коханим, втім, і в наш час ця прекрасна традиція продовжує існувати.

Історія тюльпана

Слово “тюльпан” вважається спотворенням турецького слова “тюрбан”. Ця квітка спочатку була дуже популярною саме на Близькому Сході, в Туреччині, Персії. Перські поети оспівували тюльпани, а художники малювали цю квітку так часто, що незабаром вся Європа почала вважати тюльпан символом Османської імперії.

У XVII столітті завдяки венеціанським купцям тюльпани стали дуже популярними в Європі, особливо в Голландії, де вони спровокували першу в історії біржову кризу, відому як «Тюльпанова лихоманка». Заможні люди стали скуповувати цибулини тюльпанів, які привозили з Туреччини венеціанські купці. Поступово це призвело до бурхливого зростання цін, як на самі квіти, так і на їх цибулини. Цибулини тюльпанів стали справжньою валютою, і їх вартість котирувалася як акції і росла приблизно як вартість біткойнів в наш час.

Тюльпаноманія процвітала в період з 1634 по 1637 рік… як і під час каліфорнійської золотої лихоманки, люди кидали роботу, бізнес, всі свої звичні справи, тільки щоб зайнятися вирощуванням тюльпанів. В одному з документів того часу, записано, як один голландець заплатив тридцять шість бушелів пшениці, сімдесят два бушелі рису, чотирьох волів, дванадцять овець, вісім свиней, дві бочки вина і чотири бочки пива, дві тонни масла, тисячу фунтів сиру, ліжко, одяг і срібну чашу… за одну цибулину рідкісного сорту тюльпана! Доходило до того, що деякі цибулини продавалися за ціною будинку в Амстердамі. Зрозуміло, все це тюльпанове безумство не могло тривати довго, і в один момент біржовий тюльпановий міхур лопнув, тюльпани різко знецінилися і безліч людей, які вклали всі свої заощадження в ці квіти, виявилися банкрутами.

Історія орхідеї

Орхідея походить з Греції. Деякі орхідеї називають дамськими пальчиками, дамськими косами або довгими ліловими. У стародавніх греків існувало забавне марновірство, пов’язане з цими квітами. Вважалося, що якщо чоловік під час вагітності дружини з’їсть великі, нові бульби орхідеї то дитина буде хлопчиком. А якби маленькі бульби орхідеї навпаки їла б мати, тоді народилася б дівчинка.

Кажуть, що найвідоміша з орхідей – ванільна орхідея, надавала сили ацтекам, які пили ваніль, змішану з шоколадом.

Історія лілії

Лілії пов’язані з багатьма стародавніми міфами, а зображення лілій були виявлені на віллі на Криті, що відноситься до мінойського періоду, близько 1580 р. до н. е.

Лілії згадуються в Старому Завіті, а в Новому Завіті вони символізують цнотливість і чесноту. Як в християнській, так і в язичницької традиції лілія є символом родючості. У грецьких церемоніях одруження наречена одягає вінець з лілій і пшениці… чистоти і достатку. Лілії також є символом смерті, і колись лілії ставили на могили дітей.

Історія хризантеми

Хризантеми вирощували в китайських садах більше 2500 років. А ось в Європу ці квітки були завезені порівняно пізно, лише в 1795 році англійці привезли хризантеми з Китаю в Англію, де вони завоювали свою популярність, спершу в самій Англії, а потім і інших європейських країнах.

Стародавні китайці назвали хризантему («чу хуа») своєю офіційною квіткою жовтня. Китайці вважали хризантему одною з чотирьох китайських благородних рослин… поряд з бамбуком, сливою і орхідеєю, і тому китайцям з нижчого стану не дозволялося вирощувати їх в своїх садах.

Буддійські ченці привезли хризантему з Китаю до Японії в 400 році нашої ери. Японські імператори так полюбили цю квітку, що сиділи на тронах з хризантем, а потім навіть зобразили хризантеми на Імператорському гербі Японії.

Історія календули

Календула відноситься до сімейства чорнобривців і традиційно цінувалася більше як трава з лікувальними властивостями, ніж власне як квіти. Римляни використовували календулу, змішану з оцтом в якості приправи до м’ясних страв і салатів. Квіти календули у вині призначалися для полегшення нетравлення шлунка, а пелюстки використовувалися в мазі, які лікували роздратування шкіри, жовтяницю, біль в очах і зубний біль.

Перші християни називали цю квітку Золотом Марії і поміщали її поруч зі статуями Діви Марії. Календула також була самою священним квіткою Стародавньої Індії… її квіткові головки використовувалися для виготовлення гірлянд, якими прикрашали святі статуї численних індуїстських божеств.