Історія книги: від давнини до наших днів
Содержание:
Книги – кораблі думки, що мандрують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.
Френсіс Бекон.
За період своєї історії книги пройшли довгий шлях розвитку: від глиняних табличок Вавилона і Шумеру, та єгипетських папірусів, через пергаментні книги середніх віків і такі звичні нам книги з паперу до сучасних електронних книг. Про історію книги, про те, як вона розвивалася, якими книгами користувалися наші далекі предки, про все це ви дізнаєтеся в нашій статті.
Про походження книг частково говорить сама їх назва, латинське слово «liber» – книга, що означає «лико», тобто зняту з дерева кору, а англійське слово «book» йде від назви дерева – бука, так як на півночі Європи для письма використовувалися дерев’яні дощечки з деревної кори. Писали на них і в середньовічному Новгороді, тільки новгородці на відміну від англійців, для письма використовували не кору бука, а берези, при розкопках стародавнього Новгорода археологами була знайдена велика берестяна бібліотека з різних середньовічних письмових документів, складених на березовій корі.
Так виглядає середньовічна берестяна грамота.
Книги стародавнього світу
Але найдавніші книги з’явилися в перших розвинених цивілізаціях: Вавилоні, Шумері, Стародавньому Єгипті, Ассирії. Воно й не дивно, адже книги необхідні для функціонування державного апарату, потрібно вести державні запису, родоводи царів, архів царських указів, рішень судів, бухгалтерські документи та багато іншого. Всі ці суто ділові документи і формували перші книги. Але поряд з цими нудними діловими записами творче начало людини хотіло щось більше, і ось в стародавньому Шумері з’являється перша художня книга в історії – «Епос про Гільгамеша», яка розповідає нам про пригоди казкового героя Гільгамеша.
Що ж стосується самих перших книг, то в Месопотамії вони писалися на глиняних табличках, а в стародавньому Єгипті, як на табличках, так і на папірусних сувоях.
Месопотамський клинопис.
Втім, на папірусах писати було набагато зручніше і швидше, ніж виводити письмена на глиняних табличках і незабаром саме єгипетські папіруси стали провідним матеріалом для створення стародавніх книг. Книги з папірусу того часу представляли собою великі папірусні сувої. Ось так вони виглядали.
Цікавий факт: папірус вироблявся не тільки в Єгипті, але й в багатьох інших місцях, а одним з найбільших постачальників папірусу було фінікійське місто Бібл, чиє ім’я стало асоціюватися з книгами, саме звідси йдуть такі слова як «Біблія» та «бібліотека».
До речі про бібліотеки, багато освічених правителів минулого створювали великі бібліотеки, де намагалися зібрати більшість книг того часу, одна з перших подібних бібліотек – бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала, знайдена археологами, стала цінним джерелом історичних знань про древній світ. Так як в ній за наказом царя були зібрані всі цінні книги стародавнього Сходу.
Але найграндіознішою була велика Олександрійська бібліотека, створена за наказом єгипетського царя Птолемея. У момент свого розквіту вона зберігала більше 800 тис. папірусних книг, практично в ній були зібрані всі письмові твори античності та стародавнього Сходу: праці грецьких філософів і вчених, історичні хроніки, єгипетські і вавилонські міфи, художні романи і багато іншого. На превеликий жаль Олександрійська бібліотека була спалена релігійними фанатиками, першу пожежу влаштували християни, які вважають бібліотеку осередком “богопротивних язичницьких сувоїв”.
Пожежа в Олександрійській бібліотеці.
Потім їх справу довершили араби-мусульмани, які завоювали Єгипет в V столітті, вони успішно підпалили, те, що залишилося після першої пожежі. «Якщо в цих книгах написано не те, що в Корані, вони шкідливі, а якщо те ж саме – вони марні», – так за легендою заявив халіф Омар, віддаючи наказ про остаточне знищення колись великої бібліотеки.
Але повернімося до папірусних сувоїв, з Давнього Єгипту вони набули широкого поширення в античному світі. Ними активно користувалися стародавні греки, а пізніше і римляни.
Саме в римську епоху величезну популярність набувають художні книги – романи. Адже навіть саме слово «роман» перекладається як «римський». Освічені римляни дійсно любили читати, читання у них вважалося гідними і навіть модним заняттям, читали скрізь, у садах і парках, лазнях і навіть на бенкетах. А так як довгі сувої при читанні розгортати було не зовсім зручно, винахідливі римляни придумали їх нарізати на окремі листки і зшивати в акуратні книжечки в шкіряній палітурці. Такі книги, названі «кодексами», зазвичай з віршами відомих поетів, шляхетні римські аристократи – патриції часто дарували один одному. Саме римські книги-кодекси стали прообразом таких звичних для нас паперових книг.
Книги в середні віки
З падінням Римської імперії настали так звані «темні віки», які дуже погано вплинули на книжкову справу. По-перше, на головну історичну сцену замість освічених римлян та греків вийшли безграмотні варвари, які вміли добре махати мечем та стріляти з лука, але абсолютно не розуміли цінність творів Цицерона, Вітрувія чи Аристотеля. А по-друге, з падінням Римської імперії припинилися поставки папірусу в Європу, цього головного книжкового матеріалу. Як результат на Європу раннього середньовіччя опустилася тотальна безграмотність, безграмотними були навіть королі, не кажучи вже про простолюдинів.
Єдиними острівцями грамотності, науки, культури, і, звичайно ж, книжкової справи залишалися християнські монастирі. Поширення християнства дало новий поштовх книжковому розвитку, адже в кожній церкві мало бути Святе Письмо – Біблія, а також збірки молитов, які ченці переписували в масовому порядку. Так як при Богослужінні книгою-сувоєм користуватися було незручно від слова зовсім, то книги в палітурці (книги-кодекси) з подачі християнських ченців остаточно витіснили книги-сувої.
Що ж стосується відсутності папірусу в середньовічній Європі, то йому знайшли заміну у вигляді іншого матеріалу – пергаменту. Сама його назва походить від міста Пергам, де ще у ІІ столітті до н. е. придумали робити записи на спеціально обробленій шкірі тварин. Саме пергамент почали масово застосовувати для створення книг в середньовіччі, він був більш міцним, ніж папірус, на ньому можна було писати з двох боків, а у випадку необхідності можна було стерти один запис, зверху написати інший. Але був у пергамента і один істотний недолік – він був дуже дорогим.
Дорожнеча пергаменту обумовлена трудомісткістю його виробництва: робити пергамент доводилося не менше 2 тижнів, протягом яких коров’ячу, овечу або козячу шкуру вимочували у вапняковому розчині, вибілювали крейдою та шліфували. Хороший пергамент був таким же гладким і білим як сучасний папір, тільки більш важким. Щоб книга з пергаментних листів не розліталася, її зшивали і укладали в спеціальну палітурку з дерев’яних дощечок. В цілому на одну книгу йшло 6-7 коров’ячих шкур.
Тому книги в середні віки також були жахливо дорогими і навіть заможні люди того часу не завжди могли собі дозволити їх придбання.
Цікавий факт: у середньовічних церквах храмова Біблія завжди була прикута до вівтаря сталевими ланцюгами, щоб її не поцупили злодії, так як саме Біблія була найдорожчим в церкві, часом вона була дорожче самої церковної будівлі.
Середньовічна книга з пергаменту.
Монахи займалися переписуванням книг в спеціальних скрипторіях, бути середньовічним переписувачем, було не такою вже й простою справою (мені набирати текст на клавіатурі комп’ютера в рази простіше, ніж було середньовічному монаху, який в черговий раз переписував Біблію або житія святих). Адже писати доводилося в темний час при свічках, за допомогою не зовсім зручного гусячого пера, та ще й робити це каліграфічним почерком.
«Ця праця важка. Вона псує зір, згинає спину і змушує хворіти все тіло. Як моряк, нарешті повертається в порт, писар з нетерпінням чекає моменту, коли дійде до останнього рядка», – так скаржився невідомий середньовічний монах про свою роботу.
Цікавий факт: середньовічні книги з пергаменту були дуже важкими і важили часом до 10 кг.
Перші книги з паперу
Революцію в книжковій справі принесла поява паперу. Вірніше папір винайшли ще в стародавньому Китаї і китайці довгий час користувалися цим своїм корисним винаходом, причому з паперу вони робили не лише книги, але першими ввели в обіг паперові гроші, і використовували папір в якості туалетного.
Однак європейці вперше побачили папір лише під час своїх хрестових походів, у арабів, до яких він потрапив від китайських купців. Хрестоносці були вражені марнотратством арабів по відношенню до паперу, ті на ньому не тільки писали, але й загортали в нього товари, що для європейців, які звикли до супердорогого пергаменту, було, напевно, культурним шоком (це як якщо б ми побачили людину, яка годує чорною ікрою своїх собак).
Але незабаром європейці зрозуміли, що папір не такий вже й дорогий і незабаром почали його виробництво в Європі. Перші паперові книги були в рази дешевше пергаментних, книги перестали коштувати цілі маєтки і стали доступними для широких верств населення.
Винахід друкарства
Потім у ХІІІ столітті в книжковій справі відбулася ще одна грандіозна революція, талановитий німецький винахідник Йоганн Гутенберг змайстрував друкарський верстат, на якому була надрукована перша книга, звісно, це була Біблія. Так з’явилося книгодрукування.
Маленьке уточнення, насправді друкарство з’явилося ще задовго до Гуттенберга, знову винахідливі китайці тут були першими, ще в Х столітті вони навчилися друкувати книги, але є одне але. Спосіб друкарства, винайдений Гутенбергом, радикально відрізнявся від китайського неймовірним прискоренням процесу друку. З нерухомих дощок Китаю можна було до нескінченності друкувати одну і ту ж працю Лао-цзи або Конфуція. Для того ж, щоб віддрукувати збірку віршів Лі-Бо або Цзюй-і, треба було вирізувати нові дошки.
А Гутенберг з одним і тим же запасом рухомих букв, які були в його друкарському верстаті, міг друкувати Біблію, латинську граматику і календар. Менша витрата праці і в рази більша продуктивність.
Книги в новий час
Книгодрукування стверджувалося в Європі з великою працею, проти нього не раз повставали переписувачі книг, боячись, що його поширення позбавить їх роботи. Але все-таки прогрес було не зупинити. В епоху кризи католицької церкви, з початком реформації, друковані памфлети проти папи Римського розліталися, як гарячі пиріжки. Величезною популярністю стали користуватися і передбачення астрологів. А зі зростанням загальної грамотності, появою шкіл та університетів з’явився і величезний попит на книги, які завдяки паперу та друкарству стали набагато дешевшими і доступними. Книжкова справа, нібито переживши сплячку в середньовіччі, коли в ходу були одні лише релігійні, церковні книги, відродилася з новою силою. Знову пишуться і друкуються світські книги: і утопічні романи і наукові трактати з медицини та астрономії і навіть кулінарні книги.
Перші друковані книги, стародруки, виглядали багато в чому схоже з середньовічними пергаментними книгами, вони були такими ж масивними, важкими, з химерними готичними шрифтами. Зміну в цій справі почав італійський видавець Альд Мануцій, він першим замінив готичний шрифт зручними для читання буквами.
Приблизно в цей же час з’являється перша книжкова цензура, так католицька церква активно бореться з єретичними на її погляд працями реформаторів: Лютера, Кальвіна, Цвінглі. Під заборону потрапляють і наукові праці Миколи Коперника, Галілео Галілея і багато інших книг більш пізніх авторів, наприклад енциклопедія французьких просвітителів Даламбера та Дідро, яку, перший час видавали підпільно.
Титульний лист цієї енциклопедії.
Незабаром волелюбна Голландія стає одним з найбільших центрів європейського друкарства, якщо в наші дні в Голландії можна легально покурити травичку, то в XVII там можна було легально надрукувати будь-яку, навіть саму єретичну книгу і не потрапити при цьому на вогнище.
Перші книжкові видавництва на зорі своєї історії виглядали практично так само, як і в наші дні. В них працювали гравери ілюстрацій, друкарі, палітурники, завдяки праці цих людей нова книга з’являлася на світ. Зараз деякі книги, надруковані знаменитими книжковими видавництвами, (наприклад, перше видання «Дон Кіхота» Мігеля Сервантеса), коштують сотні тисяч доларів, деякі рідкісні книги можуть оцінюватися в мільйони доларів, а деякі (як, наприклад, Біблія Гутенберга, перша надрукована Біблія) і взагалі безцінні.
Так пройшло ще кілька століть, і ось в ХІХ столітті народжується масова література, яка стоїть на трьох китах: детективах, дамських романах та фантастиці. Книги тепер купуються і читаються не тільки для самоосвіти, але і для розваги, дозвілля, з’являються перші книжкові бестселери, наприклад в Англії такими стали “пригода Шерлока Холмса” Артура Конана Дойля, в кінці ХІХ, початку ХХ століття ця книга користувалася шаленою популярністю. Також як приблизно в кінці ХХ століття незвично популярними стали книги про “Гарі Поттера” Джоан Роулінг.
І кажучи про книги нашого часу, то з одного боку любов до книг зараз витісняється телевізором, комп’ютером, адже простіше подивитися якийсь фільм, пограти в комп’ютерну гру, ніж почитати книгу. А з іншого боку розумні і освічені люди, які прагнуть до пізнання, завжди будуть читати, і їм є, де розгорнуться в сучасну комп’ютерну еру. Адже книги отримують новий розвиток, з’являються електронні книги, до того ж з розвитком інтернету можна легко отримати доступ до самих різних книг, навіть не виходячи з дому, і це чудово.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.