Хто винайшов компас
Справжня назва цього міста все ще не відома. Розташоване воно на околиці нинішнього тихого мексиканського Сан-Лоренсо, і частіше за все цей важливий центр релігійного життя стародавніх ольмеків умовно називають по його сучасному сусідові. З року в рік сюди приїжджають археологи з університету Мічігану, щоб все далі і глибше вести свій розкоп. Нещодавно один з робітників підняв там уламок породи, яка видалася йому незвичайною. Знахідку послали в Мерілендський університет, фізику Дж. Б. Карлсону, який спеціалізується на вимірах віку самих різних предметів. Його висновок: уламку не менше трьох тисяч років. Тоді слово взяв відомий фахівець з техніки древніх народів професор Пельського університету Майкл Д. Kay. Всебічно розглянувши знахідку, він прийшов до переконання, що цей чорний шматок породи, безсумнівно, відтісаний під прямим кутом і відполірований рукою людини. Крім того, адже він має магнітні властивості! Припустили, що це – частина якогось старовинного приладу…
Археологи давно помічали, що тисячоліттями до приходу білих деякі індіанські племена, наприклад ольмеки, зводили свої населені пункти не абияк: всі їхні вулиці і будівлі були досить точно орієнтовані по сторонах світу. Храми, наприклад, будувалися тільки так.
Треба сказати, що в релігії доколумбових племен Центральної Америки сонце, місяць, зірки грали величезну роль. Звідси прагнення ольмеків побудувати культові споруди, що служили, очевидно, і предтечами наших астрономічних обсерваторій, орієнтовано по сторонах світу.
Фахівці звернули увагу на те, що вздовж всього прямокутного уламка магнетика нанесена глибока риска, або борозенка, що йде строго паралельно довгій його стороні. Дуже спокусливо припустити, що вона служила для точної орієнтації всього приладу, головною деталлю якого колись служив магнетит. І справді, якщо гарненько націлитися, помилка не перевищить і половини градуса. Вільно підвішений, він, злегка покрутившись, займає напрямок, що відхиляється на 35,5 градуса на захід від лінії північ – південь. Чому ж не прямо на полюс?
Фахівці з археомагнетизму відповіли: магнітний полюс переміщається градусів на тридцять іноді всього за півтисячоліття, а тут ми маємо справу з часами набагато більш ранніми. Хоча точних даних для Центральної Америки у нас поки немає, але в принципі таке відхилення цілком могло статися.
Отже, перед нами компас? Компас стародавніх індіанців? Але ж до сих пір вважали, що компас винайдений на рубежі нашої ери і зовсім в іншій частині світу – на Далекому Сході, в епоху династії Хань, одним словом виходить, що відповідь на питання, в якій країні винайшли перший компас, не така вже й однозначна. Звичайно, по одній ізольованій знахідці важко судити, але якщо вона підтвердиться, то батьківщину компаса доведеться перемістити і в просторі, і в часі.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.