Хто друкував Біблію Гутенберга?
Відповідь на питання, яке стоїть у заголовку, здавалося б, у ньому самому і полягає. Проте історія раннього друкарства все ще зберігає чимало таємниць, і це — одна з найпекучіших…
Category: Середні віки
Не Колумб, а Лейв. Або що за земля Вінланд?
… Старовинна норвезька сага розповідає про те, як мореплавець Лейв Еріксон, на прізвисько Щасливий, відкрив нову землю десь на північний захід від Гренландії. «Там, – йдеться в сазі, – знайшли вони поля самосіяннї пшениці, а на пагорбах – виноград. Кожен струмочок був повний рибою». Лейв назвав цей край «Вінландом» (тобто, відповідно до загальноприйнятого тлумачення, – «країною винограду»). Його вікінги висадились на невідомому березі близько 1000 року нашої ери. На початку XVIII століття датський вчений Торфассон висловив припущення, що Вінланд – це Північна Америка.
Математика у середньовічній Європі
На початку останньої п’єси Мольера, “Вдаваний хворий” (1673), іпохондрик Арган використовує рахівницю-абаку, щоб підрахувати вартість ліків, які йому призначив його аптекар. Насамкінець він визначає загальну суму видатків: три та шістдесят фунтів, чотири су, шість деньє”. Цей метод обчислень, започаткований у стародавні часи, вельми поширився за Мольєрових часів. Хоча письмове числення було відоме на латинському Заході вже кілька сторіч і папір був у широкому вжитку, абакою з кісточками ще часто послуговувались у XVII і навіть XVIII сторіччях. Нею користувався Лейбніц, а відомий кореспондент Вольтера Фрідріх II Пруський використав рахівницю як образ для катрену: Куртизанки — кісточки на рахівниці. Чия вартість залежить від місця: Коли вони в фаворі — ціна їхня мільйони, У неласці — нулі.
Великі плавання Чжен Хе
Шістдесят два кораблі йшли на південь вздовж берегів Китаю. Спливали назад, за лінію горизонту, плоскі піщані мілини, рибальські селища на крутолобих приморських пагорбах, гостроверхі дахи пагод, золотисті квадрати полів, сині плями лісів. Величезна флотилія йшла в південні моря – до Яви, Суматри, Цейлону, Індії. Це було в шостий місяць третього року Юн-ле – у липні 1405 року за європейським календарем.
Велика бібліотека епохи Відродження
Цього року виповнюється 525 років з дня смерті короля Угорщини Матьяша Хуньяді (1443-1490), прозваного Корвін, оскільки на його гербі був зображений ворон (по-латині – corvus). Він мав славу «шанувальника муз». Зійшовши на престол в 1458 р., король Матьяш перетворив свій двір на справжній центр гуманізму, до якого потягнулися багато прославлених художники та науковці Європи.
Середньовічна арабська картографія
Важко сказати щось певне про арабські середньовічні карти, бо, незважаючи на проведені дослідження, оригіналів пощастило відшукати сміховинно мало. Загубилися карти, виконані аль-Хуварізмі (планісфера, зображена на замовлення халіфа аль-Мамуна), аль-Балхі, аль-Істахрі, Ібн Хавкалом, аль-Макдізі та невідомим автором («Межі Всесвіту»). Навіть славнозвісна карта аль-Ідрізі — не що інше, як копія, датована XV століттям.
Історія арабської океанографії
Для арабів-кочівників, які в більшості своїй живуть на суходолі, за класичної епохи море було двоїстим світом: близьким і зрозумілим, коли воно пестило безпечні береги, та страшним грізним, коли навколо була сама вода. На їхню думку, саме там, у відкритому морі, міститься край світу, де панують закони поза добром та злом, де створіння одного й того самого роду та виду полюють одне на одного, шматуючи й пожираючи переможеного. Сам ад-Дадж-жал (Антихрист) б’є в барабан на зачарованих островах, де нестерпно пече сонце. Сатана – десь поруч. Власне, він, можливо, володар підводного світу.
Історіографія ісламського Сходу
Історіографія ісламського Сходу («Тарік») вражає, насамперед, своїм обсягом. На сьогоднішній день опублікована лише невелика її частина, а вчені продовжують виявляти все нові і нові тексти. З другої половини І ст. хіджри (кінець VII ст. н. е.) по 13 ст. хіджри (XIX ст.) історія мусульманських народів фіксувалася практично безперервно скрізь, де сповідався іслам. Записи велися в основному на арабській, але є твори і на фарсі, турецькою та малайською мовами. У більшості своїй автори історичних праць мусульмани, однак, зустрічаються серед них і християни, вихідці з Єгипту та Сирії.
Царююча доля актриси Феодори
Коли варвари розтоптали закостенілий в насолодах і гордині Рим, часом не відрізняючи справжніх цінностей від уявних, східна частина імперії вціліла і нареклась Візантією. І, напевно, перше ім’я, яке в цьому зв’язку згадає читач (навіть не дуже досвідчений у візантійській історії), це ім’я імператора Юстиніана. Але ж спочатку не було такого! Був племінник імператора Юстина Упранд, син болгарського селянина. Коли імператор, не маючи власних дітей, занедужав, він наблизив до себе племінника, облагородивши його ім’ям Юстиніана. Не відрізняючись особливою твердістю характеру, він, тим не менш, прославив себе. Імперія при ньому знайшла тверді обриси могутньої держави. Юстиніан правив імперією, а Юстініаном – цариця Феодора.
Стародавній Хорезм 1000 років тому
1000 років тому. Звідки вчені знають, що було тисячу років тому? Про те, що сталося вчора, ми знаємо з газет, телебачення, інтернету. Але ж тисячу років тому інтернету з телевізором і близько не було, і газет теж ще не було. Тоді і книг друкувати не вміли, писали їх від руки на телячій або свинячій шкірі. Мало які з цих книг збереглись до нашого часу. Серед них є і старі літописи. Кожне «літо», або, по-нашому, щороку, літописці записували те, що відбулося за рік. У літопис занесено всі важливі події: походи і битви, заснування міст, сонячні затемнення, землетруси та багато іншого. Вивчаючи літописи, історики дізнаються, як жили люди в давнину. Але літописці писали тільки про те, що здавалося їм цікавим, а сучасні історики хочуть знати і те, що для літописця було нудним і повсякденним: якими плугами орали стародавні орачі, як тоді одягалися, що їли, в яких будинках жили, які інструменти були у теслів та ковалів …