Історія однієї печери
Про античну Грецію нам відомо досить багато. А далі вглиб віків? Що нам відомо про неоліт і палеоліт на півдні Балкан? Коли вперше облюбували люди ці краї? До недавнього часу вченим було вкрай мало відомо про такі віддалені епохи. Але допомогла одна з печер на самому півдні Пелопоннесу.
Поблизу містечка Франкті в море видається кам’яний мис. На його західній стороні, на висоті п’ятнадцяти метрів над рівнем моря зяє отвір печери. Вхід в неї засипаний. Колись тут був грандіозний обвал. Але, знаючи пристрасть первісних людей до таких зручних місць проживання, вчені вирішили ризикнути. З великими труднощами відсували каміння, копали злежалу землю, в кошиках виносили щебінь до підніжжя скелі. І така титанічна праця дала свої результати. Сліди найдавніших людей Балкан були виявлені.
Печера була великим гротом. Довжина її перевищувала 200 метрів. Він був зручний для житла. Про це говорять і сліди численних вогнищ. Коли підлога печери була звільнена від усіх впалих зверху каменів, вчені прокопали дві вузькі розвідувальні траншеї до скельної основи. Проби з їх дна дали гранично ясне датування – 20 тисяч років до нашої ери тут почали жити первісні мисливці і рибалки. Робочими інструментами були примітивно обточені шматки кварциту і кремнію. Клімат був тоді надзвичайно суворим, і в печері постійно підтримувався вогонь.
Три тисячі років тому клімат став дещо м’якше, число жителів в печері зросло. Вони полювали на бізонів, диких коней і кіз. Меню своє урізноманітнили морськими молюсками і зернами дикорослої сочевиці. Знаряддя праці і полювання стали явно більш досконалими. Наприклад, наконечники списів і дротиків відрізнялися неабиякою гостротою. Минуло ще кілька тисячоліть. Природні умови покращилися. Люди стали використовувати плоди дерев, полювали вони в основному на благородних оленів.
У культурному шарі знайдено багато і розколотих раковин і сухопутних равликів. У восьмому тисячолітті до нашої ери жителями печери були досвідчені рибалки. Про це говорять кістки великих морських риб. Але і полювання процвітало. У печері були виявлені найдавніші в Егейському басейні інструменти з обсидіану. Люди навчилися вже робити прикраси, наприклад намиста з морської гальки і стулок черепашок.
До цього ж періоду (кінець мезоліту) відноситься цікаве поховання, виявлене біля самого входу в печеру. На дні поглиблення, засипаного морською галькою, лежав скелет чоловіка з проломленим черепом. Аналізи показують, що при житті він страждав малярією.
«Нове життя» почалася тут в шостому тисячолітті до нової ери. Клімат був найсприятливішим. Люди одомашнили овець і кіз. У культурному шарі зустрічаються зерна пшениці та ячменю, кам’яні зернотерки, дрібні свердла, добре відшліфовані сокири, зубила та скребки. Був знайдений і керамічний посуд. Неолітичні жителі печери, мисливці і хлібороби, не знали гончарного круга, але робили досить оригінальний посуд, прикрашаючи його нехитрими геометричними візерунками. В цей же період в печері перебувала реміснича майстерня, де у великих кількостях робили намиста з морських черепашок. Очевидно, вони йшли на обмін. Стулки обробляли цілим набором кам’яних інструментів, дуже зручних і міцних. Словом, по культурним шарам вчені прочитали всю історію печери, де життя тривало без перерв до третього тисячоліття, коли в околицях трапився землетрус і печера була завалена.
Знахідки у Франкті будуть ще довго вивчати. Але фахівцям вже ясно, що на території Греції повинні бути й інші поселення первісних людей. Швидше за все, їх треба шукати в тій же області, оскільки решту Пелопоннесу в палеоліті займав льодовик.