Креслення довжиною 100 метрів
Уявіть собі, що ви перенеслися на 270 років назад і прогулюється по центральним «перспективам» Петербурга за часів Ломоносова. Ліворуч і праворуч від вас – фасади будинків. На набережній Неви, на Мільйонній вулиці (на вулиці Халтуріна), на Палацовій площі будинку стоять «єдиною фасадою», зате на Невському проспекті, там, де зараз впритул один до одного височіють багатоповерхові будівлі, ви бачите затишні невеликі будиночки в один поверх «на льохах» (тобто на високих підвалах, щоб житлові «покої» не заливала вода при частих в Петербурзі повенях). Але дивно – вулиці зовсім безлюдні – ні перехожих, ні карет. Та й будинки всі однаково білі, тільки дахи пофарбовані червоними фарбами…
Все це зображено на папері, на старовинному, добротному папері, з водяними знаками, злегка пожовклими від часу і потертими на згинах. Старі креслення були недавно виставлені в Ермітажі після майже двовікової «еміграції». Історія їх багато в чому загадкова.
У 1746 році з Петербурга поїхав придворний голштинського герцога Фрідріх Вільгельм фон-Берхгольц, який служив кілька років в Росії. У його дорожніх скринях лежали товсті папки, а в них – близько 450 креслень. На цих листах були зображені сотні будівель, побудованих в Петербурзі, Москві, Києві та інших містах в першій половині XVIII століття. Особливо багато матеріалів було по Петербургу, і серед них величезні креслення – «розгортки» вздовж всіх центральних вулиць і набережних, на яких послідовно, будинок до будинку, фасад до фасаду, були накреслені всі будівлі: і пишні палаци вельмож, і ошатні церкви, і лавки, і будинки обивателів. Загальна довжина розгорток перевищує сто метрів!
Сто метрів креслення – це кілька кілометрів петербурзьких вулиць, зображених в тому вигляді, як вони виглядали близько 270 років тому. Вражає графічна майстерність і ретельність виконання – архітектура будівель передана аж до найдрібніших ліпних деталей.
Всі ці матеріали після смерті Берхгольца були передані за його заповітом в Королівський музей в Стокгольмі – нині Національний музей Швеції. Там вони пролежали в повній невідомості майже два століття, і тільки недавно молодий шведський вчений Бьерн Хальстрем розібрав їх і дослідив.
Значення знахідки важко переоцінити. По-перше, стокгольмські креслення дозволяють точно встановити вік багатьох будівель, при цьому з’ясовується, що переважна більшість існуючих будівель на центральних вулицях Петербурга має набагато більш поважний вік, ніж ми думали до сих пір.
По-друге, ми тепер можемо з повною достовірністю уявити собі первісний вигляд багатьох будівель, які згодом були перебудовані і зображення яких були досі не відомі.
Серед них перша споруда видатного російського зодчого, «обер-архітектора» Варфоломія Растреллі – автора Зимового палацу, Смольного собору, Екатериненського палацу в Царському Селі і ряду інших цікавих будівель в стилі «бароко». Це – палац молдавського господаря Дмитра Кантемира, батька відомого російського сатирика і поета Антіоха Кантемира: палац був побудований на розі Двірцевої набережної і Мармурового провулка в 1721 році, коли Растреллі виповнився лише 21 рік. Згодом будівлю було абсолютно спотворено невдалою перебудовою, і тільки знахідка в Стокгольмі дозволила нам скласти уявлення про колишній вигляд цікавого будинку.
Колекція стокгольмських креслень і сама ставить багато загадок. Перш за все, зовсім незрозуміло походження креслень, в тому числі і унікальних багатометрових розгорток. Хто їх виконав? Для чого? Як і чому вони потрапили в руки Берхгольца? Все це наразі лишається невідомим.