Ожилі письмена індіанців майя. Частина перша.
Материк Північної Америки, якщо поглянути на карту, має дуже цікаву форму. Південний його край схожий на гігантський завиток із загостреним виступом Юкатанського півострова. Півострів Юкатан і півострів Флорида тягнуться один назустріч іншому і утворюють як би величезні ворота в широку і напівкруглу Мексиканську затоку, що омиває Мексиканський берег. З територією Мексики на півдні Юкатанського півострова межують Гватемала і Гондурас. Майже 500 років тому, в 1517 році, до східного узбережжя Юкатана підпливали добре оснащені військові кораблі. На палубах юрмилися люди в блищалих на сонці металевих кірасах. Глибокі шоломи з трохи відігнутими металевими краями залишали майже відкритими білі худорляві обличчя, з тонкими, високо підкрученими вусами і короткими загостреними борідками. Це були іспанські завойовники – конкістадори. Вони тільки чотири роки тому захопили Кубу і тепер, вирушивши на пошуки рабів, випадково натрапили на Юкатан.
На березі іспанці побачили середнього зросту широкоплечих тубільців з чорним волоссям і мідним відливом шкіри. Тіла їх були розмальовані червоною і синьою фарбою, а весь одяг складався з стегнової пов’язки і яскравого високого головного убору. У підпливаючого ворога полетіли хмари влучно пущених стріл і списів. Загарбники, які відважилися на десант були зустрінуті ударами дротиків і дерев’яних мечів з обсидіановими лезами. Незважаючи на те, що іспанські кораблі були озброєні відмінно стріляючими гарматами, в цьому першому бою іспанці були розбиті. Але вони поверталися знову і знову, і спершу підкорили Мексику, а потім вже звідти повели наступ на Юкатанський півострів. Після триразового вторгнення інтервентів опір захисників Юкатана був, нарешті, зламаний. Так були завойовані національні землі індіанців майя, – одного з наймогутніших і найкультурніших народів Центральної Америки.
Цивілізація майя належала до однієї з великих, бути може, найбільших цивілізацій давнини, які були в далекому минулому в Китаї, Єгипті, Месопотамії і Персії. Ще й зараз у багатьох пунктах Юкатана і Гватемали, серед тропічної рослинності на тлі гір височать вражаючі своєю величчю та грандіозністю руїни древніх міст майя: Паленке, Копана, Ушма, Тікаля, Чічен-Іци; високі, в 25-40 метрів, ступінчасті піраміди, багатоярусні вежі, палаци та храми з безліччю кімнат і дверей. Площі в цих містах досягають часом в ширину до 300 метрів, наприклад у місті Копані. До терас і площ ведуть широкі парадні кам’яні сходи. У місті Чічен-Іці, наприклад, було 4 таких сходів, кожні шириною по 12 метрів. На цих сходах і площах, під відкритим небом, відбувалися, мабуть, релігійні церемонії. Зовнішні та внутрішні стіни будівель багато прикрашені рельєфами і скульптурою, а місцями і стінний живописом. Скульптура і рельєфи являють собою дуже виразні зображення людей, чоловіків і жінок, а також ягуарів, птахів, драконів, змій.
За свідченнями самих завойовників, міста майя представляли собою виняткові за своєю красою архітектурні ансамблі. Багато будівель були покриті поверх цегляної кладки гіпсовою штукатуркою і засліплювали своєю білизною. Барвистість самих будівель доповнювалася рожевими і зеленими орнаментами. Подібно містам стародавнього Риму, сучасниками якого вони були, ці міста були прикрашені жертовниками, статуями героїв і богів.
ЗАГАДКИ МИНУЛОГО
Колонізація Мексики і підкорення майя, як, втім, і всіх інших індіанців Центральної і Південної Америки, супроводжувалися нечуваними жорстокостями, руйнуванням культурних цінностей і фізичним знищенням населення. Але не всі міста майя були зруйновані саме іноземними прибульцями. До часу іспанського завоювання стародавні міста на території Гватемали вже лежали в руїнах. Напрошувалася думка про якусь катастрофу, яка змусила древніх майя покинути старі міста і, звести нові на Юкатанському півострові. Однак слідів якогось стихійного лиха не було помітно, причини руйнування і запустіння цих міст залишаються досі нез’ясованими і становлять одну з загадок в історії народу майя.
Основним заняттям майя було землеробство. На першому місці стояли посіви кукурудзи, «живильної благодаті», як вони її називали; врожаї кукурудзи знімалися двічі на рік. Всім, напевно, відомо, що така поширена культурна рослина, як тютюн, вперше з’явилася в Європі після відкриття Америки Христофором Колумбом, так як батьківщина тютюну – Америка. Але далеко не кожен знає, що культурою вирощування тютюну, кукурудзи, томатів, і какао європейці зобов’язані саме індіанцям майя.
У них існувало так зване «підсічно-вогневе» землеробство. На обраній під посів лісовій ділянці вирубувалися кам’яними сокирами всі дерева і чагарники. Якщо дерева були дуже великі, то з них здирали кільцеподібну кору для того, щоб змусити їх засохнути, після чого ці дерева також зрубали. Напередодні сезону дощів вся підготовлена таким чином ділянка випалювалася.
Змішуючись із землею, зола утворювала придатний для посіву культурний шар. Але родючою така ділянка залишалася не більше трьох років. Кожні три роки доводилося проводити розчистку нових ділянок і сіяти на нових місцях. Є припущення, що саме виснаження ґрунтів і пошуки нових орних земель змусили майя покинути стародавні міста на континенті і переселитися на півострів Юкатан. Однак ця гіпотеза спростовується тим, що на території Юкатана, так само як на території Гватемали, збереглися сліди найдавніших поселень майя; отже, майя не переселялися, а жили на Юкатані з часів глибокої давнини.
Але чому ж все-таки були залишені стародавні міста Мексики і Гватемали? Цю загадку вдалося б вирішити, прочитавши те, що писали про себе самі древні майя.
Далі буде.
Автор: Н. Чумаченко.