Мадонна з кицею
В одному із щоденникових записів Леонардо да Вінчі вдалося розібрати зовні нічим не примітну фразу : «… бря 1478 року почав писати дві мадонни». Одна з них – «Мадонна Бенуа». Інша, на думку фахівців, відома сьогодні як «Мадонна з кицею». Пухкеньке немовля на руках мадонни, щасливої в своєму материнстві, тримає кицю. Сюжет для Леонардо да Вінчі не був випадковим він зробив кілька таких начерків. Чому ж малюнки не стали картиною?
На ті часи задум художника був воістину зухвалим. Навіть Верроккьо, вчитель Леонардо, який любив включати в сюжети своїх картин і скульптур тварин, рослини, – і той кішок обходив стороною. Адже йшло XV століття, коли масовий характер набрали розшуки і переслідування чаклунів, чародіїв, відьом, коли діяла булла папи Інокентія VIII, що вимагала їх нещадного винищення. А кішка в середньовічних уявленнях католицької церкви вважалася породженням нечистої сили, пособниця сатанинського племені. І ніяких сумнівів тут в той час не допускалося. У католицькій Європі XV століття існував навіть обряд спалювання під час релігійних свят кішок, особливо чорних.
Дух гонінь проти «безбожних тварин» виразно переданий в молитві ченця з розповіді Ярослава Гашека «Камінь життя». «І вкажи мені, Господь, – благочестиво шепоче слуга Божий, – чи не гріх буде опустити нині в еліксир сей попіл від спаленого єретика, який тримав у себе чорного кота, що ходив на двох ногах і спаленого нами разом з його одержимою бісівською силою господарем у честь і славу твою в день храмового свята біля воріт Штальгаузенських».
Сучасники Леонардо да Вінчі сюжет мадонни з кицею сприйняли б як недозволене поєднання божественного і сатанинського. Це молодий живописець (йому виповнилося тоді 26 років) усвідомлював. До того ж розвиток політичних подій у Флоренції 1478 року складався несприятливо: папа римський відлучив від церкви все місто і оголосив війну його правителю. Не до кішок було…
Різна доля виявилася у двох задуманих тоді мадонн. «Мадонна Бенуа» прикрашає нині колекцію Ермітажу. Малюнок інший, відомий лише спеціалістам, зберігається в Британському музеї, у Лондоні, по-своєму засвідчуючи і про творчу сміливість великого художника, і про релігійні забобони його епохи.
Автор: В. Карпов.