Цікаві факти з історії винаходів. Закінчення.
Перший громовідвід.
Коли американський вчений Бенджамін Франклін вперше увійшов в Паризьку Академію, французький математик і філософ Д’Аламбер вітав його як людину, яка «вирвала у неба блискавку і скіпетр у тиранів». А між тим, кажучи по справедливості, таку високу оцінку скоріше заслужив невідомий винахідник стародавнього Єгипту, який вперше створив громовідвід.
Вхід в єгипетські храми зазвичай представляв собою великі ворота з високими кріпосними вежами по боках. Усередині кожної з цих веж знаходився жолоб, в який поміщали високі щогли. Їх висота, наприклад, в храмі Едфу, досягала 30 метрів. Про призначення цих щогл говорить один з написів, зроблений ще в III столітті до н. е.. «Ось високий пілон бога Едфу … пара щогл стоїть на своєму місці, щоб розрізати грозу в небесній височині». Якщо вірити іншим написам, то деякі обеліски, покриті чистою або позолоченою міддю, також служили громовідводами.
Закон руху маятника.
Одного разу, розповідає учень Галілея Вівіані, ще під час навчання в Пізанському університеті на урочистому богослужінні майбутній великий вчений замість того, щоб старанно молитись, став уважно розглядати люстру під куполом собору. І зовсім не тому, що це була люстра роботи прославленого Бенвенутто Челліні. Незадовго перед цим, запалюючи люстру, її вивели з рівноваги, і вона розмірно гойдалася, весь час зменшуючи розмахи. Але що це? Галілею здалося, що різні за величиною коливання люстри відбуваються в однаковий час. Галілей перевіряє своє спостереження по биттю пульсу і переконується в тому, що він правий. Як розповідає переказ, цей випадок наштовхнув вченого на відкриття закону ізохронізма малих коливань маятника, а також на створення приладу для точного виміру числа биття пульсу.
Як з’явився прожектор.
В одну з темних осінніх ночей 1779 року в Петербурзі, над Василівським островом, раптом засяяла вогненна куля. Яскраве світло залило найближчі вулиці і набережну. Незважаючи на пізню годину, тисячі людей висипали з будинків, щоб своїми очима побачити чудесну кулю. Пізніше всі дізналися, що російський механік І. П. Кулібін запалив у своїй квартирі на 4 поверсі будівлі Академії Наук винайдений ним «ліхтар». Як писала тодішня газета, І. П. Кулібін «винайшов мистецтво робити складене з багатьох частин дзеркало», яке, зосереджуючи в одному напрямку слабке світло свічки, «множило його в 500 разів і більше, у міру числа дзеркальних частинок».
За допомогою свого ліхтаря І. П. Кулібін зумів однією свічкою яскраво освітити галерею довжиною майже в сотню метрів. «Ліхтар» І. П. Кулібіна, що використав принцип дзеркального відображення, є прототипом сучасного прожектора.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.