Повітряна війна у середньовіччя
Під сонцем не має нічого нового, і коли хто думає, що війна у повітрі почала відбуватись лише відтоді як винайшли літаки, той помиляється. Дослідники середньовіччя розповідають, що ще у 1200 році над Англією появилась «повітряна машина» з якої лилась на міста і села гаряча вода і сипалось розжарене вугілля. Ця машина впала біля костелу і розбилась, але в машині не було людей, тільки апарат. У 1489 році німці винайшли якусь машину, яка пущена в повітря, викидала на вороже військо полум’я і страшила ворога. Машина мала вигляд великого птаха (може то був якийсь дракон?). Історик Мінстер пригадує, що у 14-му столітті датське військо під час війни вельми винахідливо воювало у повітрі – до крил голубів причепили запалені і насичені спеціальним маслом шмати. Голуби летіли до твердинь і підпалювали вежі, башти ворожої армії. Дахи твердинь були дерев’яні й підпалити їх було доволі легко.
Підчас гуситських воєн військо вживало «літаючих смоків» (спеціальних літаючих зміїв), які кидали на ворожі табори вогонь, запалювали села і міста. З початком 14-го століття війська деяких армій часто пускало в повітря «повітряного смока». Цей смок був зроблений з полотна насиченого воском. В середині був якийсь запальний матеріал, який горів у повітрі і викликав у ворожої армії серед ночі страшний переполох. У війні з татарами християни іноді пускали серед ночі по кілька таких палаючих смоків, і перестрашені татари не раз втікали з поля бою лишень побачивши смока. Звісно такий оригінальний метод в основному мав викликати потрібний психологічний ефект, а саме посіяти паніку та страх у ворожому стані, ніж завдати реальної шкоди ворогу.
У 1326 році придворний священик англійського короля Едварда ІІ винайшов «літаючого смока» з полотна якого навіть падали на вороже військо спеціальні бомби, зроблені з запальних матеріалів, подібних до нафти. Ці бомби не раз змітали у попіл цілі твердині.
І як тут не згадати за нашу видатну середньовічну співвітчизницю, княгиню Ольгу, яка у вельми винахідливий спосіб помстилась деревлян, за те, що вбили її чоловіка – князя Ігоря. В якості данини від мешканців Іскоростеня (столиці древлянської землі) зажадала по три голуби та три горобці з кожного дому. Здивовані такими дивними проханнями древляни нічого не підозрюючи видали хитрій княгині бажаних птахів. А та, не довго думаючи, наказала своїм воїнам прив’язати до кожної птиці по хворосту, а коли почало смеркатись, підпалити той хворост, а птахів відпустити на волю. Керовані інстинктом запалені птахи одразу полетіли у свої рідні гнізда чим спричини величезну пожежу у ворожому місті (а будівлі в ті часи були переважно дерев’яні). Отакий винахідливий спосіб середньовічної повітряної боротьби використала Ольга, так що з древлянського поселення ніц не лишилось.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.